ШАНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ша́на́ «почуття поваги; пошана»

запозичене через польське посередництво із середньоверхньонімецької мови;
свн. schônen «берегти» (нвн. schonen «щадити, берегти, шанувати») пов’язується з свн. schœne (нвн. schön «прекрасний, гарний, приємний»), спорідненим із снн. schöne, двн. днн. skōni, снідерл. scōne, гол. schoon, дфриз. skēne, дангл. sсīene «тс.», англ. sheen «блискучий», гот. *skaun(ei)s «приємний, вродливий», які зводяться до іє. *(s)keu-/ (s)kēu- «відчувати, примічати, звертати увагу», що його продовжує також псл. čuti, укр. чу́ти;
р. [шано(у)ва́ть] «любити, поважати», бр. шанава́ць «берегти; шанувати», п. szanować «шанувати, берегти», ст. szоnować «тс.», слц. šanovat’ «дбайливо, бережно ставитися до чогось»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поша́на
пошані́вок
пошано́вок
пошанува́ння (рідк.)
пришано́вувати «пригощати»
ушанува́ння (вшанува́ння)
ушанува́ти
шане́бний
шані́бний «тс.»
шанівни́й
шано́ба
шанобли́вий
шано́бний
шанова́ти «шанувати; (ірон.) ганити»
шанова́тися «бути порядним; берегтися»
шанови́тий
шановли́вий «шановний»
шано́вний
шано́вник «шанувальник»
шано́вниця «шанувальниця»
шанува́льник
шанува́тель
шанува́ти «поважати; [жалувати] ВеУг»
шанува́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sheen «блискучий» англійська
шанава́ць «берегти; шанувати» білоруська
schoon голландська
*skaun(ei)s «приємний, вродливий» готська
sсīene «тс.» давньоанглійська
skōni давньоверхньонімецька
skōni давньонижньонімецька
skēne давньофризька
*(s)keu- «відчувати, примічати, звертати увагу» (s)kēu- індоєвропейська
(s)kēu- «відчувати, примічати, звертати увагу» індоєвропейська
schonen «щадити, берегти, шанувати» нововерхньонімецька
schön «прекрасний, гарний, приємний» нововерхньонімецька
szanować «шанувати, берегти» польська
szоnować «тс.» (ст.) польська
čuti праслов’янська
шано(у)ва́ть «любити, поважати» російська
schônen «берегти» (нвн. schonen «щадити, берегти, шанувати») середньоверхньнімецька
schœne (нвн. schön «прекрасний, гарний, приємний») середньоверхньнімецька
schöne середньонижньонімецька
scōne середньонідерландська
šanovat' «дбайливо, бережно ставитися до чогось» словацька
чу́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.