БРИД — ЕТИМОЛОГІЯ

брид «гидота, погань; гидка людина»

очевидно, псл. briďъ, спочатку «гострий,кислий,огидний», потім «негарний, бридкий, поганий», bridъkъ «тс.», що, як і briti «брити», brudъ, зводяться до іє. *bher«різати чимось гострим», *bhr(e)i-;
споріднені з ав. pairi-brnīaiti «обрізувати», лтс. brĩdinât (brĩdinêt) «загрожувати, лаяти», brĩdêt «застерігати, страшити»;
мало переконливе припущення (Machek ESJČ 73; Hujer IF 44, 226228; Noha ZfSlPh 5, 212; Niedermann IF 37, 145–147) про слов’янську метатезу r під впливом псл. *soldъkъ і про зв’язок псл. bridъkъ (‹*bidrъkъ) з гот. baitrs «гіркий», нвн. bitter, англ. bitter «тс.»;
зв’язок з вигуком брр (Бузук ЗІФВ 7–8, 69–70) не доведений;
укр. [брида́к, брида́ль, брида́с], очевидно, виникли під впливом польської мови;
р. [бри́да] «докучлива, набридлива людина», [бридко́й] «різкий, пронизливий (вітер)», [брыд] «гострота, гіркота в повітрі, дим, чад», [бры́дкий] «гострий, гіркий, гидкий, димний, смердючий», бр. бры́дкі, бры́да, др. бридъкыи «терпкий, гострий, кислий, гіркий; жорстокий, суворий», бридыи «жорстокий», п. brzyd «огидність, бридкість, гидота, сором; негарний, бридкий», brzydki «бридкий», [brzydak], ч. břid, břitký «гострий», břiditi «псувати, робити негарно, бридко, гидко», слц. briď «бруд, огида», болг. бриди́ «віє, дме, ріже» (про вітер), схв. брȕдак «гострий, різкий», бр́дјети «палити, свербіти; пронизливо дути», ст. brid «гострота», слн. brídek «різкий, гіркий», bridéti «бути гострим; свербіти», стсл. бридъкъ «гострий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

браді́й «тс.»
брида́к «гидка, бридка, негарна людина»
брида́ль
брида́с
бриде́ць
бри́дити «викликати огиду, бридитися»
бри́дитися
бридки́й
бридли́вий
бри́дно
бри́днути
бридня́ «погань»
бриду́ля «бридка жінка»
бридь
бридя «тс.»
брить
набрида́ти
набри́дливий
набри́длий
о́брид «відраза»
обри́да
обрида́льний
обри́дити «зробити бридким»
обри́дливець «противна людина»
обри́дливий
обри́длий
обри́дний
обри́дник «тс.»
обри́дство «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pairi-brnīaiti «обрізувати» авестійська
bitter «тс.» англійська
бры́дкі білоруська
бриди́ «віє, дме, ріже» (про вітер) болгарська
baitrs «гіркий» готська
бридъкыи «терпкий, гострий, кислий, гіркий; жорстокий, суворий» давньоруська
brĩdinât «загрожувати, лаяти» (brĩdinêt) латиська
bitter нововерхньонімецька
brzyd «огидність, бридкість, гидота, сором; негарний, бридкий»«бридкий» польська
brzydki «огидність, бридкість, гидота, сором; негарний, бридкий»«бридкий» польська
briďъ праслов’янська
*soldъkъ праслов’янська
bridъkъ (‹*bidrъkъ) праслов’янська
бри́да «докучлива, набридлива людина» російська
брȕдак «гострий, різкий» сербохорватська
briď «бруд, огида» словацька
brídek «різкий, гіркий»«бути гострим; свербіти» словенська
bridéti «різкий, гіркий»«бути гострим; свербіти» словенська
бридъкъ «гострий» старослов’янська
брида́к українська
брида́ль українська
брида́с українська
бридко́й «різкий, пронизливий (вітер)» українська
брыд «гострота, гіркота в повітрі, дим, чад» українська
бры́дкий «гострий, гіркий, гидкий, димний, смердючий» українська
бры́да українська
бридыи «жорстокий» українська
brzydak українська
бр́дјети «палити, свербіти; пронизливо дути» українська
břid «гострий»«псувати, робити негарно, бридко, гидко» чеська
břitký «гострий»«псувати, робити негарно, бридко, гидко» чеська
břiditi «гострий»«псувати, робити негарно, бридко, гидко» чеська
спочатку «гострий,кислий,огидний» ?
потім «негарний, бридкий, поганий» ?
bridъkъ «тс.» ?
briti «брити» ?
brudъ ?
*bher «різати чимось гострим» ?
*bhr(e)i- ?
brĩdêt «застерігати, страшити» ?
брр ?
brid «гострота» ?

брідня́ўка «ропуха»

можливо, пов’язане з [брідня́вий] «грузький, заболочений»;
може бути зіставлене і з бридки́й, брид;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брідня́вий «грузький, заболочений» ?
бридки́й ?
брид ?

бру́ка́ти «бруднити, мазати»

псл. brukati ‹*broukatei, пов’язане з brudъ ‹ *broud«бруд», як blǫkati «блукати» з blǫditi «блудити»;
споріднене з лит. braũkti «витирати», лтс. braũcît «гладити, терти»;
похідне від того самого кореня іє. *bher- «терти, скребти, різати», від якого походять і бруд, брус, брид, бри́ти, бри́ка́ти, [бриснува́ти];
чергування к і с в основах бру́ка́ти, бри́ка́ти і брус, [бриснува́ти] пояснюється як рефлексація чергування іє, k і k;
менш переконливе тлумачення псл. brukati (Skok I 219) як звуконаслідувального утворення;
р. [брука́ть] «паскудити», п. brukać «тс.», болг. бру́ка «пухирчик на тілі», м. брука «прищик», схв. брукати «соромити», брука «сором, стид»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брукают (1657)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бру́ка «пухирчик на тілі» болгарська
braũcît «гладити, терти» латиська
braũkti «витирати» литовська
брука «прищик» македонська
brukać «тс.» польська
brukati праслов’янська
brukati праслов’янська
брука́ть «паскудити» російська
брукати «соромити» сербохорватська
брука «сором, стид» українська
*broud «бруд» ?
blǫkati «блукати» ?
blǫditi «блудити» ?
*bher- «терти, скребти, різати» ?
бруд ?
брус ?
брид ?
бри́ти ?
бри́ка́ти ?
бриснува́ти ?
бру́ка́ти ?
бри́ка́ти ?
брус ?
бриснува́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.