БЕРЕСТЯНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
берестя́нка «пересмішник, Нірpolais icterina Vieill.» (орн.)
назва птаха зумовлена тим, що своє гніздо на дереві він маскує березовою корою;
пов’язане з берест «березова кора»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
берест «березова кора» | ? |
бере́за (бот.)
псл. *bérža‹*berga «береза»;
споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;
утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);
первісне значення назви дерева – «світла, біла»;
зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;
менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;
припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhun «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;
р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берези́на́
«березняк; березові гілки»
бере́зина
«березове дерево; березовий ліс»
березі́вка
«зяблик, Fringilla coelebs L.»
(орн.)
бере́зі́вка
«березова настоянка»
березнева́muu
«покритий місцями березою»
бере́зни́к
березни́ця
«березник»
березня́к
«березовий сік»
березова́ті
«березові»
бере́зові
березовни́к
«березовий гай; вид узору на писанці»
бере́зто
«тс.»
березтя́нка
«березова земля; придатний для берези грунт»
бе́рест
«березова кора»
берестяни
«зроблений з бересту»
берестянка
«кошик або коробка з березової кори»
підбере́зник
підберезо́вець
«підберезник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
barâqu «тс.» | аккадська |
клас | арабська |
бяро́за | білоруська |
бряз «з білими плямами» | болгарська |
бреза́ | болгарська |
baraq «блискати» (про грозу) | гебрайська |
beorc | давньоанглійська |
birihha | давньоверхньонімецька |
bhūrjah «порода берези» | давньоіндійська |
береза | давньоруська |
*bherəg-/*bhrg- «береза» | індоєвропейська |
*bheregh- «високий, піднесений» | індоєвропейська |
fraxinus «ясен» | латинська |
bẽcrzs | латиська |
berzas | литовська |
бреза | македонська |
brjaza | нижньолужицька |
Bírke «тс.» | нововерхньонімецька |
Borke «кора» | нововерхньонімецька |
breză | полабська |
bгzоzа | польська |
*bérža‹*berga «береза» | праслов’янська |
*bergъ | праслов’янська |
berse | прусська |
берёза | російська |
b-r-h | семітські |
брёза | сербохорватська |
breza | словацька |
bréza | словенська |
брѣза | старослов’янська |
березу́на (кличка вівці) | українська |
бе́рег | українська |
вл | українська |
brěza | українська |
b-r-q | хамітські |
břiza | чеська |
bærz | ? |
bærzæ | ? |
*bhereg'- «блищати; світлий» | ? |
iє.*bhereg- | ? |
b-r-g: | ? |
bariha «яснішає» | ? |
barâhu «щось ясне» | ? |
barâḥu «сонце» | ? |
birqu «блискавка» | ? |
b-r-q | ? |
b-r-g «блискати» | ? |
бе́рест «в’яз, Ulmus L.» (бот.)
псл. *berstъ‹*berztъ, похідне від основи, яка зберігається в слові береза (‹*berza);
паралельне до двн. beraht «світлий, блискучий», гот. baírhts «тс.»;
не може бути категорично відкинуте і припущення (Moszyński PZJP 32–33) про псл. "berstъ як колишнє прикметникове означення до іменника ѵęzъ «в’я́з», утворене через проміжну форму *berd-to- від кореня іє. *bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) або від омонімічного кореня *bher«виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости);
пор. заперечення Славського (JP 33/5, 399);
р. бе́рест, бр. бе́раст, др. берестъ, п. brzost, ч. břest, слц. brest, болг. бряст, брест, м. брест, схв. брȇст брȕјест, слн. brést, стсл. брѣстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берести́на
берестни́к
«берестовий гай»
берестня́к
«тс.»
бересток
берестю́к
«тс.»
берестя́нка
«гриб, що росте на берестових пнях»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бе́раст | білоруська |
бряст | болгарська |
baírhts «тс.» | готська |
beraht «світлий, блискучий» | давньоверхньонімецька |
берестъ | давньоруська |
*bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) | індоєвропейська |
брест | македонська |
brzost | польська |
*berstъ‹*berztъ | праслов’янська |
berstъ «в’я́з» | праслов’янська |
бе́рест | російська |
брȇст брȕјест | сербохорватська |
brest | словацька |
brést | словенська |
брѣстъ | старослов’янська |
брест | українська |
břest | чеська |
береза (‹*berza) | ? |
*berd-to- | ? |
*bher «виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости) | ? |
заперечення Славського | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України