ТУПЦЯТИ

ту́пцяти (біля (коло) кого, розм.) задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане

ввива́тися (біля (коло, навколо) кого, розм.)

вози́тися (з ким, розм.)

годи́ти (кому)

догоджа́ти (кому)

заска́кувати (біля (коло) кого, діал.) улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи.

мані́житися (з ким, розм.)

надска́кувати (біля (коло) кого, розм.)

носи́тися (з ким, розм.)

обвива́тися (біля (коло, навколо) кого, рідше)

па́нькатися (з ким., розм.)

потрапля́ти (кому, розм.) задовольняти чиїсь смаки, вимоги.

потрафля́ти (кому, на кого, розм.)

прислу́гувати (кому)

прислу́жувати (кому)

прислу́жуватися (кому і без додатка)

прислуго́вувати (кому)

тупцюва́ти (біля (коло) кого, розм.)

увива́тися (біля (коло, навколо) кого, розм.)

упада́ти (біля (коло) кого)

ця́цькатися (з ким, розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

ту́пцяти (коло (біля) кого-чого, розм.) забезпечувати нормальний стан, порядок тощо

гляді́ти

диви́тися (за ким-чим)

догляда́ти (за ким-чим, кого, що)

допильно́вувати (рідше)

куко́бити (кого, що, діал.)

нагляда́ти (за ким-чим)

назира́ти (розм.)

ня́ньчити (кого)

ня́ньчитися (з ким)

обмива́ти (кого, розм.)

обпа́трювати (кого, діал.) тримати у чистоті.

обпира́ти (кого, розм.)

обхо́дити (кого, що, розм.) забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь.

па́зати (кого, що, діал.)

па́зити (кого, що, діал.)

па́нькати (кого, розм.)

па́нькатися (з ким, коло (біля) кого, розм.) дітей.

пазува́ти (кого, що, діал.)

пантрува́ти (розм.)

пильнува́ти

по́рати (кого, що)

по́ратися (коло (біля) кого-чого)

пригляда́ти (за ким-чим, розм.)

придивля́тися (за ким-чим, розм.)

припильно́вувати (розм.)

слідкува́ти (за ким-чим)

сте́жити (за ким-чим)

ту́пати (коло (біля) кого-чого, розм.)

тупцюва́ти (коло (біля) кого-чого, розм.)

ті́шити (кого)

ті́шитися (з ким)

ходи́ти (за ким-чим, коло (біля) кого-чого)

Цифрові лексикографічні системи української мови

ту́пцяти (розм.) ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі

грясти́ (уроч., поет.) іти; наступати, наставати.

йти роблячи кроки, пересуватися в просторі.

мандрува́ти (розм.) іти, їхати.

поступа́тися (заст) іти, ступати.

простува́ти пересуватися пішки у просторі; іти.

прямува́ти пересуватися у просторі, крокуючи; іти, простувати.

ступа́ти переставляючи ноги, роблячи кроки, змінювати місце в просторі, рухатися, йти (про людину або тварину).

то́пати (розм.) іти.

ту́пати (розм.) іти, ходити взагалі.

тупцюва́ти (розм.) іти, ходити.

іти́ ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ту́пцяти (розм.) стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де-небудь - недоречно, небажано, без діла і т. ін.

маня́чи́ти (розм.)

манячі́ти (розм.)

стирча́ти (розм.)

стовбені́ти (розм.)

стовби́чити (розм.)

стремі́ти (розм.)

стримі́ти (розм.)

товкти́ся (розм.)

топта́тися (розм.)

тупцюва́ти (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

ту́пцяти переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі

переступа́ти (перев. зі сл. ногами) стоячи на місці, спиратися навперемінно то на одну, то на другу ногу; переносити вагу тіла з однієї ноги на другу; переминатися.

танцюва́ти (розм.) грайливо або неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про коней).

ту́пцятися переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.

тупцюва́ти переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.

тупцюва́тися переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.

Цифрові лексикографічні системи української мови