ШУТКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шут «глум, глузування; блазень»
псл. [šutъ];
припускається (Endzelin KZ 44, 66; Mühl.– Endz. IV 107) спорідненість із лит. siaũsti «бушувати, лютувати, грати», siaũstis «звеселятися, шуміти», лтс. šaũlis «дурень», šàust «хльостати»;
менш імовірні спроби пов’язати з н. Schaute «дурень, блазень», що походить від арам.-гебр. šôṭê «тс.» (Štrekelj AfSlPh 12, 170; Грот РФВ І 36; Горяев 427), або з цсл. ашѹтъ «даремно», ч. ст. jěšutný «мaрний», п. ст. jeszutność «даремність, марність» (Соболевский Slavia 5, 441), а також зблизити з шу́тий, болг. шу́тка «vulva» (Jakobson IJSLP 1/2, 1959, 276);
р. шут «блазень; чорт; домовик; параліч кінський, якого начебто насилає домовик», бр. [шут] «чорт», др. шутъ «осміяний», ч. (заст.) šutiti «жартувати», болг. м. шут «блазень», слн. šútаst «дурнуватий, нерозумний», цсл. шѹтъ «базіка, торохтій», шѹтьливъ «жартівливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шу-тя́к
«тс.; двірський блазень»
шу́тити
«базікати; жартувати»
шути́ця
«назва народного танцю»
шу́тка
«жарт»
шу́тки
«дрібниця, дурниця»
(мн.)
шутко́вий
(у словосполученні Шутко́ва неді́ля «Вербна неділя»)
шуткови́тий
«жартівливий»
шутковли́вий
шуткома́
«жартома»
(присл.)
шуткува́ти
«жартувати»
шутку́н
«жартівник»
шутли́вий
«тс.»
шу́тник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шут «чорт» | білоруська |
| шу́тка «vulva» | болгарська |
| шут «блазень» | болгарська |
| шутъ «осміяний» | давньоруська |
| šaũlis «дурень» | латиська |
| šàust «хльостати» | латиська |
| siaũsti «бушувати, лютувати, грати» | литовська |
| siaũstis «звеселятися, шуміти» | литовська |
| шут «блазень» | македонська |
| Schaute «дурень, блазень» | німецька |
| jeszutność «даремність, марність» (ст.) | польська |
| šutъ | праслов’янська |
| шут «блазень; чорт; домовик; параліч кінський, якого начебто насилає домовик» | російська |
| šútаst «дурнуватий, нерозумний» | словенська |
| шу́тий | українська |
| ашѹтъ «даремно» | церковнослов’янська |
| шѹтъ «базіка, торохтій» | церковнослов’янська |
| шѹтьливъ «жартівливий» | церковнослов’янська |
| jěšutný «мaрний» (ст.) | чеська |
| šutiti «жартувати» (заст.) | чеська |
| šôṭê «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України