ШКАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

шка́ла́ «лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірюваних величин; система чисел, величин для вимірювання, визначення, оцінки чогось»

іт. scala «сходи, драбина; шкала» продовжує лат. scāla (‹ *scanslā), що пов’язане зі scandō «підіймаюся», яке споріднене з дінд. skándati «стрибає, плигає, скаче», гр. σϰάνδαλον «сильце, тенета», сірл. scendim «стрибаю», скімр. (cy)chwynnu «підстрибувати»;
запозичене, очевидно, за німецьким посередництвом (н. Skala, Skale «шкала») з італійської мови;
р. шкала́, заст. шка́ла (шка́ло), бр. шкала́, п. skala, ч. škála, рідк. skala, слц. skála, болг. м. ска́ла «шкала; гама», схв. ска̏ла, слн. skála;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ска́-ля
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шкала́ білоруська
ска́ла «шкала; гама» болгарська
σϰάνδαλον «сильце, тенета» грецька
skándati «стрибає, плигає, скаче» давньоіндійська
scala «сходи, драбина; шкала» італійська
scāla (‹ *scand-slā) латинська
scandō «підіймаюся» латинська
*scanslā латинська
ска́ла «шкала; гама» македонська
Skala німецька
Skale «шкала» німецька
skala польська
шкала́ російська
шка́ла (шка́ло)(заст.) російська
шка́ло (заст.) російська
ска̏ла сербохорватська
scendim «стрибаю» середньоірландська
(cy)chwynnu середньокімрська
skála словацька
skála словенська
škála чеська
skala (рідк.) чеська

шкал «груба ворса з кістрицею, кістриця льону або конопель»

очевидно, фонетична видозміна первісного *скаль (зб.) «уламки, скалки, скабки; [гілки м’якого дерева]», спорідненого зі скала́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкаль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*скаль «уламки, скалки, скабки; [гілки м’якого дерева]» (зб.) українська
скала́ українська

шка́лі «клепки (у бочці)» (мн.)

свн. schal, снн. schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» споріднене з псл. skolъka, укр. ско́йка;
запозичення з німецької мови;
р. шка́ли (мн.) (морськ.) «накладні бруси на щоглах та реях»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шка́лє «тс.» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skolъka праслов’янська
шка́ли «накладні бруси на щоглах та реях» (мн.)(морськ.) російська
schal середньоверхньнімецька
schale «лушпиння, шкірка; обшивка з дощок» середньонижньонімецька
ско́йка українська

ска́лка «тріска; скабка; видовжений гострий кристал у воді»

пов’язане зі скала́1 (спільне первісне значення «відколотий кусок»), споріднене з лит. skalá «тріска», лтс. skala, skals «тс.»;
п. ст. skałka «тріска, скіпка», схв. ска̏љ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заскали́ти «заскабити»
заска́лка «скабка»
заска́лля «гострі скіпки на тесаному дереві»
зашкали́ти «тс.»
оска́лок «тріска Г; поліно, призначене на скіпки Нед»
о́шкалок «поліно, призначене на скіпки»
пошкали́ти «заскабити»
скала «скіпка»
ска́лє «тс.»
ска́ли́ти «ранити скалкою»
ска́лля «скалки; [клепки бочки]»
скални́к «поліно, призначене на скіпки»
скальни́к «дрова для скіпок»
ска́ля «тс.»
шкал «грубі пучки клоччя з кострицею; костриця»
шка́лє «клепки» (зб.)
шка́лі «тс.»
шкаль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skala латиська
skalá «тріска» литовська
skałka «тріска, скіпка» польська
љ «тс.» сербохорватська
скала́ (спільне первісне значення «відколотий кусок») ?
skals «тс.» ?
skałka «тріска, скіпка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України