ІНША — ФРАЗЕОЛОГІЯ
і́нша мо́ва.
Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було, не так, як було, а краще.
Приклади
- і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров)
- — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар)
і́ншим (дру́гим) ра́зом [— кра́щим ча́сом].
Іноді, часом.
Приклади
- Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: —Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар)
Згодом, пізніше, колись.
Приклади
- [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко)
- і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка)
- Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко)
- Христя зам'ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний)
дивити́ся / гля́нути і́ншими очи́ма на кого--що.
Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось.
Приклади
- гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко)
- На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий)
- Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах)
- Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний)
і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти.
Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше.
Приклади
- — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський)
- — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах)
оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т.ін.) бо́ком (кінце́м) до кого.
Різко змінитися ( перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т.ін.
Приклади
- оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко)
- Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький)
з і́ншого ті́ста.
Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь.
Приклади
- — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало)
- [Йосип:] Пани б то недоторканні?.. [Дмитро (регоче):] А звісно, вони з іншого тіста!.. (М. Кропивницький)
у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі:
зі сл. ба́чити, здава́тися і т.ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку.
Приклади
- не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа.. — колишній голова сільської Ради (З газети)
- Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар)
- Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний)
- Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник)
чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь.
Приклади
- Проходять живі люди [зображені в Бориславських оповіданнях І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський)
з і́ншої (з дру́гої і т.ін.) о́пери, жарт.
Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т.ін.
Приклади
- з і́ншого лібре́то.До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)
- Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський)
не що і́нше, як…
Саме це.
Приклади
- Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський)
у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т.ін.) мі́рі.
Частково, трохи, все-таки тощо.
Приклади
- Записував… все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник)
- Писалося ж це в ім'я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко)
- Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський,.. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко)
- — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко)
з і́ншого лібре́то, книжн, жарт.
Те, що безпосередньо не стосується справи, теми, розмови і т.ін.
Приклади
- До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)
і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.
Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін.
Приклади
- — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
- Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)
зворо́тний (і́нший, дру́гий і т.ін.) бік меда́лі.
Протилежний вияв чого-небудь; протилежність.
Приклади
- за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч, сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич)
- Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур'яни (З газети)
- Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети)
і́нший мир, уроч.
Загробне, потойбічне життя.
Приклади
- Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі [про інший мир] Тільки осталась жива! (П. Грабовський)
і́нший раз.
Іноді, часом.
Приклади
- Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов)
- На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в'язатись (Укр. присл.)
на і́нший лад, зі сл. піти, перевести і т.ін.
Змінивши що-небудь; інакше, по-іншому.
Приклади
- Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (З газети)
- Дід… з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко)
Інші часи — інші пісні.
Цей вислів, який зустрічається в дещо відмінній формі ще у французького поета і теоретика літератури Н. Буало в його поемі «Поетичне мистецтво» (1674), знаходимо у 27-му розділі сатиричної поеми Г. Гайне «Атта Троль» (1842):
Інші часи, інші птахи!
Інші птахи, інші співи!
(Переклад Лесі Українки)
У сучасній мові вислів означає виникнення нових ідей, поглядів під впливом змін у суспільному житті. Приклади
Інші часи, інші птахи!
Інші птахи, інші співи!
(Переклад Лесі Українки)
У сучасній мові вислів означає виникнення нових ідей, поглядів під впливом змін у суспільному житті. Приклади
- Інші часи — інші пісні: зачатки народного театру сховалися в глибині народного побуту для того, щоб виявитися потім уривками у творах окремих українських драматургів XIX-XX ст., у творчості окремих акторів — художників української національної сцени і зберігатись у вигляді культурних пережитків в самому народі до наших часів. (О. Білецький, Зародження драматичної літератури на Україні)
Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем.
Вислів походить з першої сатири римського поета Горація (65—8 до н. е.):
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей. Приклади
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей. Приклади
- — Кепські твої справи, Берестовський, якщо вже й до цього дійшло. «Жодне добре діло не лишається невідплаченим заздрістю або ненавистю» — хто це сказав? Хто б не сказав — про тебе мовлено. (Л. Первомайський, Дикий мед)
- Досхочу нареготавшись з Олімпу Котляревського, він (Микола І) і в думках собі не покладав, що «de tefabula» — про тебе байку тую складено. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також