ІНША — ФРАЗЕОЛОГІЯ

і́нша мо́ва.

Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було, не так, як було, а краще. Приклади
  • і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров)
  • — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар)

і́ншим (дру́гим) ра́зом [— кра́щим ча́сом].

Іноді, часом. Приклади
  • Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: —Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар)
Згодом, пізніше, колись. Приклади
  • [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко)
  • і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка)
  • Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко)
  • Христя зам'ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний)

дивити́ся / гля́нути і́ншими очи́ма на кого--що.

Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Приклади
  • гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко)
  • На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий)
  • Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах)
  • Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний)

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти.

Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. Приклади
  • — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський)
  • — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах)

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т.ін.) бо́ком (кінце́м) до кого.

Різко змінитися ( перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т.ін. Приклади
  • оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко)
  • Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький)

з і́ншого ті́ста.

Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь. Приклади
  • — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало)
  • [Йосип:] Пани б то недоторканні?.. [Дмитро (регоче):] А звісно, вони з іншого тіста!.. (М. Кропивницький)

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі:

зі сл. ба́чити, здава́тися і т.ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Приклади
  • не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа.. — колишній голова сільської Ради (З газети)
  • Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар)
  • Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний)
  • Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник)
чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Приклади
  • Проходять живі люди [зображені в Бориславських оповіданнях І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський)

з і́ншої (з дру́гої і т.ін.) о́пери, жарт.

Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т.ін. Приклади
  • з і́ншого лібре́то.До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)
  • Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський)

не що і́нше, як…

Саме це. Приклади
  • Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський)

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т.ін.) мі́рі.

Частково, трохи, все-таки тощо. Приклади
  • Записував… все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник)
  • Писалося ж це в ім'я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко)
  • Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський,.. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко)
  • — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко)

з і́ншого лібре́то, книжн, жарт.

Те, що безпосередньо не стосується справи, теми, розмови і т.ін. Приклади
  • До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)

і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.

Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін. Приклади
  • — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
  • Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)

зворо́тний (і́нший, дру́гий і т.ін.) бік меда́лі.

Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Приклади
  • за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч, сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич)
  • Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур'яни (З газети)
  • Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети)

і́нший мир, уроч.

Загробне, потойбічне життя. Приклади
  • Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі [про інший мир] Тільки осталась жива! (П. Грабовський)

і́нший раз.

Іноді, часом. Приклади
  • Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов)
  • На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в'язатись (Укр. присл.)

на і́нший лад, зі сл. піти, перевести і т.ін.

Змінивши що-небудь; інакше, по-іншому. Приклади
  • Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (З газети)
  • Дід… з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко)

Інші часи — інші пісні.

Цей вислів, який зустрічається в дещо відмінній формі ще у французького поета і теоретика літератури Н. Буало в його поемі «Поетичне мистецтво» (1674), знаходимо у 27-му розділі сатиричної поеми Г. Гайне «Атта Троль» (1842):
Інші часи, інші птахи!
Інші птахи, інші співи!
(Переклад Лесі Українки)
У сучасній мові вислів означає виникнення нових ідей, поглядів під впливом змін у суспільному житті.
Приклади
  • Інші часи — інші пісні: зачатки народного театру сховалися в глибині народного побуту для того, щоб виявитися потім уривками у творах окремих українських драматургів XIX-XX ст., у творчості окремих акторів — художників української національної сцени і зберігатись у вигляді культурних пережитків в самому народі до наших часів. (О. Білецький, Зародження драматичної літератури на Україні)

Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем.

Вислів походить з першої сатири римського поета Горація (65—8 до н. е.):
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей.
Приклади
  • — Кепські твої справи, Берестовський, якщо вже й до цього дійшло. «Жодне добре діло не лишається невідплаченим заздрістю або ненавистю» — хто це сказав? Хто б не сказав — про тебе мовлено. (Л. Первомайський, Дикий мед)
  • Досхочу нареготавшись з Олімпу Котляревського, він (Микола І) і в думках собі не покладав, що «de tefabula» — про тебе байку тую складено. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання