ІД — ФРАЗЕОЛОГІЯ

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади
  • — Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
  • — По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

іди́ та знай.

Наперед невідомо, що буде. Приклади
  • Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (В. Кучер)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

іди́ [собі́] з бо́гом.

Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. Приклади
  • — Ну, то йдіть собі з Богом… — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження побажання позбавитися чиєїсь присутності. Приклади
  • Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
  • [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
  • [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

Іду на ви!

Словами «хочю на ви іти», за оповіддю «Повісті минулих літ», київський князь Святослав оголошував війну своїм ворогам, не принижуючись до несподіваного нападу і не бажаючи користуватися його перевагами. Приклади
  • Регоче Куря:
    — Справа це рахубна —
    Щоб руський князь позбувся голови.
    Убила Святослава примха згубна —
    Попереджати, що «іду на ви».
    (М. Руденко, Череп Святослава)
  • Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! А тепер, в XX сторіччі, вчиняють напад вночі, по-розбійницькому, бомбами з неба засипають ще сонних дітей, матерів. (О. Гончар, Людина і зброя)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання