ЯРМА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого.

Звільнитися з-під чиєї-небудь залежності, з якоїсь неволі. Приклади

Коли Остап… здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський)

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.

Дуже важко, надмірно. Приклади

Сам робив як віл чорний і Мотрю запріг — аби здужала, без випрягу (А. Головко)
Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець)
Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський)

запрягти́ / запряга́ти в ярмо́ кого.

Поневолити, примусити тяжко працювати на себе. Приклади

Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко)
Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко)
Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади

Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

ярмо́ на ши́ю кому.

Обтяжливі турботи, зайві ускладнення, клопіт. Приклади

Чудні люди. Голодних годуй, хворих лікуй, школи заводь, пам'ятники якісь став! Повигадують собі ярма на шию… (І. Карпенко-Карий)
— Василино, ти як стара,— зітхнула мати. — Якби ж то стара! Не стара, ні, бо мати ще доглядає мене, А нащо їй, скажіть, отаке ярмо на шию? (Є. Гуцало)
Аграри нам дадуть! Чекай, надійся, не перший раз обіцяють! Ярмо на шию, а не гаразд (І. Чендей)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади

— Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)

Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади

Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
— А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

у ярмі́ ходи́ти.

Тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від кого-небудь. Приклади

— Годі, годі, браття, у ярмі ходити! Годі, годі, браття, під неволею сидіти! (Марко Вовчок)
[Неріса:] Я справді не вдалася до того, щоб весь день у ярмі ходити так, як твоя сестра (Леся Українка)

нести́ [своє́] ярмо́.

Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін. Приклади

Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади

вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу. Приклади

— Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади

А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)

Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади

З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
— Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

тягти́ (тягну́ти) ярмо́ чиє, яке.

Покірно миритися з виконанням тяжкої або невдячної роботи, одноманітних обов'язків. Приклади

Хилився, гнувся [Степан], тяг ярмо, Бо скинуть сили не було (І. Франко)
— Є і третій [спосіб]: тягни своє ярмо, поки шия не трісне. Ти його добре знаєш (М. Стельмах)
Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин. Навіть і ті, які побралися по коханню,.. через якийсь рік-два.. тягнули скрипуче родинне ярмо (М. Стельмах)