ЯРМА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого.

Звільнитися з-під чиєї-небудь залежності, з якоїсь неволі. Приклади
  • Коли Остап… здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський)

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.

Дуже важко, надмірно. Приклади
  • Сам робив як віл чорний і Мотрю запріг — аби здужала, без випрягу (А. Головко)
  • Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець)
  • Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський)

запрягти́ / запряга́ти в ярмо́ кого.

Поневолити, примусити тяжко працювати на себе. Приклади
  • Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко)
  • Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко)
  • Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади
  • Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
  • Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
  • Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

ярмо́ на ши́ю кому.

Обтяжливі турботи, зайві ускладнення, клопіт. Приклади
  • Чудні люди. Голодних годуй, хворих лікуй, школи заводь, пам'ятники якісь став! Повигадують собі ярма на шию (І. Карпенко-Карий)
  • — Василино, ти як стара,— зітхнула мати. — Якби ж то стара! Не стара, ні, бо мати ще доглядає мене, А нащо їй, скажіть, отаке ярмо на шию? (Є. Гуцало)
  • Аграри нам дадуть! Чекай, надійся, не перший раз обіцяють! Ярмо на шию, а не гаразд (І. Чендей)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади
  • — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
  • Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)
Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади
  • Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
  • Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
  • Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
  • — А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

у ярмі́ ходи́ти.

Тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від кого-небудь. Приклади
  • — Годі, годі, браття, у ярмі ходити! Годі, годі, браття, під неволею сидіти! (Марко Вовчок)
  • [Неріса:] Я справді не вдалася до того, щоб весь день у ярмі ходити так, як твоя сестра (Леся Українка)

нести́ [своє́] ярмо́.

Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін. Приклади
  • Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
  • І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)

лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.

Потрапляти в економічну залежність до когось. Приклади
  • вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
  • — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
  • Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу. Приклади
  • — Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади
  • А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)
Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади
  • З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
  • — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

тягти́ (тягну́ти) ярмо́ чиє, яке.

Покірно миритися з виконанням тяжкої або невдячної роботи, одноманітних обов'язків. Приклади
  • Хилився, гнувся [Степан], тяг ярмо, Бо скинуть сили не було (І. Франко)
  • — Є і третій [спосіб]: тягни своє ярмо, поки шия не трісне. Ти його добре знаєш (М. Стельмах)
  • Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин. Навіть і ті, які побралися по коханню,.. через якийсь рік-два.. тягнули скрипуче родинне ярмо (М. Стельмах)