Підтримати проєкт!

ЯКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

яка різниця?

Хіба не все одно? Хіба не однаково? Приклади
  • — Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею… — Або будяком, — пирскає одна з дівчат.— Або й будяком, яка різниця? (О. Гончар)

яка́ лиха́ годи́на, зневажл.

Хто, що. Приклади
  • Дев'ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня)

оце́ (ото́) [так (яка́)] прити́чина.

Уживається для вираження незадоволення з приводу чогось несподіваного, незрозумілого або захоплення тим, що сталося. Приклади
  • — І хто б це такий був? Ото притичина! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Оце, яка притичина! Оце випадок!.. Неначе щось недобре віщує.. Ото шкода!..— говоріла неспокійно Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький)
  • Перелякався й Причепа і все намагався розтулити Савчині зуби.— Горілки! Та голову набік!.. Оце так притичина… (З. Тулуб)

[яка́сь] му́ха вкуси́ла кого, ірон.

Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось розсердився, нервує і т.ін.; сердитий. Приклади
  • Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Гончар)
  • — Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук)
  • яка́ му́ха вкуси́ла? [Лизя:] Диви, який сердитий! Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик)
  • — Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький)
  • [Бабуся ( входить):] Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко)
  • Почав [Павлик] свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер)

як лопа́тою кла́сти.

як (мов, ні́би і т.ін.) за поду́шне.

Невідступно, настирливо. Приклади
  • Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Т. Шевченко)
  • Настане ніч,— думки, як за подушне, оступлять… (Панас Мирний)

як на лопа́ті, зі сл. ви́класти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) у чаду́.

Неврівноважений у своїх діях та вчинках, позбавлений здатності чітко мислити, розуміти та сприймати що-небудь. Приклади
  • Настя прибігла додому ніби в якомусь чаду (І. Нечуй-Левицький)
  • Невідомо чому, але останні дні Артем жив ніби в чаду, крижаніючи серцем у передчутті близького лиха (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Час минав непомітно — в піснях і жартах. Андрій був як у чаду (О. Гуреїв)

як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт. , ірон.

як (мов, на́че і т.ін.) з во́ску ви́ліплений.

Надзвичайно блідий (про обличчя). Приклади
  • Вони [солдати почесної варти] байдуже поглядали на виссане мукою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

яко́го ді́дька.

би́тися як ри́ба об лід.

Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Приклади
  • — Ми тут б'ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко)
  • Парася відає фермами,.. б'ється як риба об лід (В. Земляк)
  • Романчук… кидається на всі боки та б'ється як риба об лід (Леся Українка)
Переборювати нестатки, злидні і т.ін. Приклади
  • [Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б'юсь як риба об лід… (С. Васильченко)
  • Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати [Василеві] (П. Інгульський)

[як] під мітлу́, зі сл. забира́ти, підбира́ти і т.ін.

Нічого не залишаючи, акуратно, все підряд. Приклади
  • Підбиралося з городів усе, як під мітлу; В 1932 році хліб вивезли під мітлу… В 1933-му… почався масовий мор людей (З газети)
  • І справді, машина безвідмовно корилася людській волі,..як під мітлу, забирала руду (С. Чорнобривець)

[як (мов, ніби і т.ін.)] кло́ччя жува́ти.

Нудно і настирливо повторювати те саме. Приклади
  • — Ти знов — таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка)
зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Приклади
  • — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало)
  • Говорить мов клоччя жує (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо.

Уживається для вираження незадоволення чим-небудь набажаним, непотрібним і т.ін.; недоречно. Приклади
  • Треба практикуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.. Заважає (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) Із зав'я́заними очи́ма, зі сл. ходи́ти, блука́ти і т.ін.

Не розбираючись, не орієнтуючись у чомусь, не маючи потрібних знань, потрібного досвіду; навмання. Приклади
  • То бувало ніби з зав'язаними очима блукали, танцювали на одному місці, за своїм горем і світу ясного не бачили (І. Цюпа)
  • — Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима — во тьмі?! (М. Коцюбинський)

як соба́ці дру́гий хвіст, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т.ін.

як [той] мак наче́тверо, зі сл. бі́дний.

як не розірва́тися.

як мед пи́ти, зі сл. жи́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) підстре́лений со́кіл (птах) зі сл. впа́сти.

Не володіючи собою, безсило, важко, як прийдеться, опуститися на що-небудь (на землю, траву тощо). Приклади
  • Неридаймоямати… з несамовитою силою вдарив кулаком у стовбур осики. Ноги підігнулись, і він не сів, а впав на траву, мов підстрелений сокіл (М. Лазорський)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] Ма́рко (рідше Сивко́) в пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т.ін., ірон.

Невпинно, безугавно, не перестаючи, без потреби і т.ін. Приклади
  • Мов Марко по пеклі товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко)
  • Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив,.. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)
  • Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький)
  • Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр. присл.). А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок)
  • А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський)

у бі́лий світ, як у копі́йку (копі́єчку), зі сл. стріля́ти і под.

як у бездо́нну (діря́ву) бо́чку.

як (мов, ніби і т.ін.) інди́к, зі сл. наду́тися, напри́ндитися і т.ін.

Сильно, дуже. Приклади
  • Управитель сидить, наприндивсь як індик (П. Панч)
  • А Карпо й собі надувся мов індик (М. Коцюбинський)

ЯЗИ́К ЯК БРИ́ТВА у кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) коло́да.

Дуже опухлий. Приклади
  • як коло́дка. Далі скинув чобіт. Підвівся я на лікоть, глянув… нога як колодка (А. Тесленко)
  • Хоч Кузьма після того таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була як колода, але, бач, вижив (О. Гончар)
зі сл. лежа́ти і под. Нерухомо ( перев. про недомагання, лінощі тощо). Приклади
  • Голова болить, ходором ходить, не можна мені ні піднятися, ні підвестися.. Лежу як колода (Панас Мирний)

[як (мов і т.ін.)] [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска].

Язикатий, чванливий, пихатий. Приклади
  • Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями мов скеля, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк)

як му́хи.

ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт.

Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним, зазнати краху, невдачі і т.ін. Приклади
  • Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко)

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
  • Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вели́кдень, зі сл. вдягну́тися і под.

Дуже, пишно, по-святковому. Приклади
  • — Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? — Зуба піду рвати (І. Драч)
  • — Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогою гостя… (М. Коцюбинськй)

як (мов, ні́би і т.ін.) затя́вся.

Уперто відмовлятися щось робити; стійко, непохитно налягати на своєму. Приклади
  • мов затя́тий (стійкий, непохитний). Тривожно в материній душі, ой, як тривожно! А Настя мов затята — мовчить. І не плаче, а тільки зітхає та нудить світом (В. Речмедін)
  • — Ще тільки на полудень сонце зверне, а вони вже сапи на плечі і гайда додому. Прошу їх, молю, ну ще три рядки пройдемо, а вони як затялися (А. Хижняк)
  • Сказав [Павло] як затявся, що більше і зустрічатися не бажає… (В. Кучер)
Тривати довгий час, безперервно. Приклади
  • Дощі — як затялися: щодня та й щодня… (Панас Мирний)

як вола́ми, зі сл. ї́хати.

як поло́ник між ло́жками, зі сл. заміша́тися, потрапля́ти і т.ін.

як [тіє́ї] сарани́.

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.

Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного. Приклади
  • [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)

як божеві́льний, зі сл. бі́гти, крича́ти і т.ін.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] мо́кра ку́рка.

Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина. Приклади
  • [Катерина:] Така дівчина була [Джульєтта], а ти мокра курка (О. Корнійчук)
  • як змо́клі ку́ри. [Веселовський:] Товариші, ви пробачте мені, але сьогодні всі ви, як змоклі кури. Що наступила тяжка хвиля, це так, але що саме тепер треба доказати витривалість, це тричі так (Мирослав Ірчан)

як ві́дьми вкра́ли.

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т.ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т.ін.), як (мов, на́че і т.ін.) [ту (ту́ю, молоде́ньку і т.ін.)] ли́пку, кого, що.

Забрати у когось гроші, коштовності і т.ін., довести до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Бідний і так обдертий, як липка (Укр. присл.)
  • обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана [фашистами], як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник)
  • Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський)
  • Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович)
  • Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров)
  • — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо [голову]. .. та й писаря завряд [заодно] (Панас Мирний)
  • Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети)
  • Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки [тепер], як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок)
Змусити когось витратити багато грошей. Приклади
  • Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу)

як све́кор пелюшки́ (пелюшо́к) пра́ти, зі сл. збира́тися, бра́ти і т.ін.

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен і под., ірон.

як за свої́м о́ком, зі сл. догляда́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) бджіл у ву́лику.

Дуже багато, безліч. Приклади
  • як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З газети)
  • Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади
  • Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)
Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
  • гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
  • на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
  • як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
  • Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
  • — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
  • Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
  • Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
  • — Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
  • Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
  • Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) ля́лечка.

Дуже гарний, вродливий (про людину). Приклади
  • — Я займуся твоїм гардеробом, Ти у мене ходитимеш, як лялечка (П. Гуріненко)
  • [Павло:] Ну, й дівчинка ж, як лялечка (І. Кропивницький)
  • — А донечка, як лялечка (М. Зарудний)
Дуже гарне, красиве, привабливе і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Столяр із нього душевний, можна сказати, вже коли зладнає річ — мов лялечка! (Є. Гуцало)
зі сл. прибра́ти і под.Гарно, красиво і т.ін. Приклади
  • Острівок у парку, як ляльку, впорядкувано (Іван Ле)
  • Прибрали сад, як лялечку (Ю. Янов)
  • як ля́лька. Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (І. Нечуй-Левицький)

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т.ін., ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) кара́сь у ве́ршу, зі сл. су́нутися, лі́зти і т.ін.

Необачно, необережно. Приклади
  • — Придумає казна-що і сунеться як карась у вершу (І. Рябокляч)

тут як тут.

як (мов, ні́би і т.ін.) з ка́меня ви́битий.

Нерухомий. Приклади
  • За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір'я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко)
Дуже гарний (про людину). Приклади
  • В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу)

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя.

як (мов, на́че і т.ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати і под.

Без запинки, дуже чітко. Приклади
  • — А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний)
  • О. [отець] Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький)

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади
  • Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади
  • Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
  • мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мо́сту впа́сти.

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • Оце пропав — як з мосту впав (Укр. присл.)

як (коли́) покладу́ть на ла́ву.

Як помре хто-небудь. Приклади
  • [Майстер:] Що ж тепер? Лежатимеш?.. [Дудар:] Га? Я лежатиму? (Підводиться). [Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді… (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. охо́чий і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гу́ски (з гу́ся) вода́ з кого.

Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. Приклади
  • як з гусака́ вода́. Я пильно придивлявся до нього [Гризоти] тоді на бюро.. Сидить собі, а з нього як з гусака вода… Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін)
  • — Ох, і свиня ж ти! — не стримавсь Петро. Віктор нітрохи не образивсь, йому це як з гуся вода (А. Головко)
  • — Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина (О. Гончар)
  • — Траплялось, що одна [жінка] вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок)

як сак, зі сл. дурни́й.

як чіп, зі сл. дурни́й, п'я́ний, напи́тися і т.ін.

як ви́росте трава́ на помо́сті.

як (мов і т.ін.) з бо́чки.

зі сл. густи́ і т.ін. Дуже гучно, голосно, сильно. Приклади
  • Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: — Прокляв тебе єси в зачатії, — реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник)
  • Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: — Мат! (П. Панч)
  • як з поро́жньої (духово́ї┌33267) бо́чки. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чи правду я кажу, чи ні? — Святу правду, пане гетьмане? Святу правду! — загули кругом запорожці як із бочки (П. Куліш)
зі сл. ли́ти і под. Дуже сильно (про дощ). Приклади
  • Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Укр. присл. та прик.)
  • Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський)

помина́й як зва́ли кого і без додатка, перев. жарт.

Хто-небудь швидко або безслідно зник. Приклади
  • — Настю поминай як звали. На другий рік по Коліївщині татари як погнали її в ясир, так і слід захолов (С. Добровольський)
  • [Націєвський:] Давай бог ноги від такого шлюбу. Піду наче у проходку — і — поминай як звали! (І. Карпенко-Карий)
  • — Ой, держіть, ловіть псяюху! — Усі загукали. А псяюхи нема й духу: Поминай як звали! (П. Гулак-Артемовський)
  • Накинув [Чіпка] на плече сірячину і хутко вийшов з хати.— Куди ти, сину? — питає його навздогін Мотря. Та сина — поминай як звали! (Панас Мирний)

як боля́чки на лоб, зі сл. тре́ба, ірон.

як (мов, на́че і т.ін.) прикипі́В.

Щільно притулився до чогось. Приклади
  • Пріська, хитаючись, підвелася, та як припала до кухля — неначе її уста до нього прикипіли (Панас Мирний)
до чого. Залишився у тій самій позі, на тому ж місці; нерухомий на якомусь місці (про кого-небудь). Приклади
  • Степан… поліз на піч спати, а Пріська немов прикипіла до лави й не рушила з неї до світанку (Л. Яновська)

як собі́ хо́чеш (хо́чете, хо́чте).

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти.

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю).

як (мов, ні́би і т.ін.) глухо́му му́зика, зі сл. тре́ба, потрі́бно і т.ін., жарт.

Ужив. для вираження заперечення зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно і т.ін.; аж ніяк. Приклади
  • Теє му [йому] так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало, глухому музика (Укр. присл.)

як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого.

як (мов, на́че і т.ін.) пола́маний хто, що.

Хто-небудь відчуває біль у всьому тілі. Приклади
  • Все тіло ниє, наче поламане (І. Багмут)
  • Він від хвороби був такий, як поламаний (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) накупи́тися.

Дуже активно, інтенсивно виявлятися, діяти і т.ін. Приклади
  • Отой Панько.., мов накупився,.. знущатися над моєю матір'ю (Ю. Збанацький)
  • А воно [серце], як накупилося, голосно й часто калатало в грудях, стискувалося до болю (В. Кучер)

[як] з молото́чка, жарт.

Новий або оновлений, чистий, гарний і т.ін. ( перев. про взуття). Приклади
  • Черевички як з молоточка.

як [би] батого́м ля́снув (лу́снув), перев. з дієсл.

на ґвалт.

зі сл. готува́ти і под., діал. У короткий строк; швидко, поспішно і т.ін. Приклади
  • Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк)
зі сл. дзвони́ти, би́ти, уда́рити і т.ін., а також кри́чати і под. Дуже голосно, сильно (як знак про небезпеку, на допомогу, торжествуючи і т.ін.). Приклади
  • Мім, німий раб,. . б'є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка)
  • як (мов┌64205) на ґвалт. Цу-цу, Рябко! — тут всі, повибігавши з хат: Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський)
  • Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле)
  • Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній)
  • Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський)
  • Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах)
  • Коронний гетьман Потоцький бис на ґвалт про новий бунт,. .та цих накликувань не слухано (М. Грушевський)
  • — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький)

як оди́н фу́нт.

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка [на я́рмарку], зі сл. пропада́ти і под.

Безслідно. Приклади
  • Вони [шведи] пропали б тут, як на ярмарку собака. А це ж товариші наші і союзники, годі їх лишати на поталу судьби [долі] (Б. Лепкий)
  • А я пішов у гайдамаки, Та на Сибірі опинивсь. (Бо тут Сибір була колись). І пропадаю, мов собака,.. Помолись. За мене Богу, мій ти сину (Т. Шевченко)
  • — Держись… — пригрозив він йому [сину], — а то пропадеш, як собака на ярмарку! (П. Панч)

як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) ужа́лений.

зі сл. відска́кувати, зіска́кувати і т.ін. Різко, рвучко. Приклади
  • Ольга переступила поріг, підняла над головою свічку. Але в ту ж мить, мов ужалена, відскочила назад (І. Микитенко)
  • Степан Васильович прокидається і, мов ужалений, зіскакує з ліжка: хтось міцно тарабанить у двері (М. Стельмах)
зі сл. закрича́ти, завереща́ти і т.ін. Раптово, зразу. Приклади
  • Марія, як ужалена, ляскотно заверещала й вискочила з хати (П. Панч)

як дим, зі сл. п'я́ний і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений.

Незадоволений, засмучений, зажурений, злий. Приклади
  • [Домка:] Що це ти сьогодні якась мов у воду намочена? (М. Кропивницький)
  • Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки (Грицько Григоренко)

як (мов, на́че і т.ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг.

Дуже, надто. Приклади
  • — Накрила баба фартухом відро [з ковбасами]. — Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Ю. Мушкетик)

як на забі́й, зі сл. годува́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл.

Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Приклади
  • Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд)

як (мов, на́че і т.ін.) три дні (ти́ждень і т.ін.) [хлі́ба] не їв.

Дуже повільно, мляво. Приклади
  • — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов)
  • Чвала, як три дні не їв (Укр. присл.)
Тихо, неголосно. Приклади
  • Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис)

як біль, зі сл. бі́лий.

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.

як (мов, на́че і т.ін.) намальо́ваний.

Дуже яскраво, чітко. Приклади
  • Наче намальовані, встають передо мною всі картини, всі місця (І. Нечуй-Левицький)
  • Перед очима, мов намальовані, встають і обриси хати, і дерев'яний віз (М. Стельмах)
Дуже вродливий, гарний. Приклади
  • Вона стояла напроти парубка як намальована (Панас Мирний)
  • А з виду [Василь] як намальований: очі йому як зірочки (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з'яви́тися, звали́тися і т.ін.

Зовсім несподівано, зненацька. Приклади
  • Вона [дівчина] була безмежно вдячна своїм землякам. Адже коли б не з'явився як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький)

як сіль у воді́, зі сл. пропа́сти і под.

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
  • Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
  • обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
  • — Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
  • так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
  • Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
  • Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

[як] у праве́ць (прямце́м і т.ін.) поста́вило кого, безос.

Хтось заціпенів на місці; остовпів. Приклади
  • мов хтось у праве́ць поста́вив. Христю мов хто у правець поставив від такого питання, вона аж скорчилася (Панас Мирний)
  • Пищимуху так прямцем і поставило, наче хто шпигонув гострим ножем у серце (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади
  • — Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
  • [Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

[як (мов і т.ін.)] соро́ка на хвості́ розно́сить / рознесла́.

Дуже швидко поширюються якісь чутки. Приклади
  • По Веселій, мов сорока на хвості розносить щоразу, яка там цього вечора юшка заварювалась… і які клались приправи (О. Гончар)
Ставати відомим всім або багатьом. Приклади
  • Чи рознесла сорока на хвості, Що я уже директорша? (О. Підсуха)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ці му́ха, фам.

Дуже мало, недостатньо ( перев. про їжу). Приклади
  • Це йому як собаці муха.

прикипі́ти до землі́.

Завмерти, вклякнути на місці від чогось несподівано почутого, побаченого, подуманого і т.ін. Приклади
  • як прикипа́ти до землі́. Спускаючись, ми вже майже не балакали, чуйно слухаючи й до болю в очах придивляючись до кожної тіні. Часом, злякана нами, з дерева з шаркотом спурхувала птиця Ми тоді як прикипали до землі (В. Винниченко)
  • — Марії нема. Може, пішла до дівчат… А може… я так і прикипів до землі, жахнувшись несподіваної думки (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) прику́тий (прико́ваний) до чого і без додатка, зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т.ін.

Нерухомий, непорушний, заціпенілий і т.ін. Приклади
  • Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилась перед собою (П. Колесник)
  • З переполошеним видом, блідий і ніби прикований до кам'яного тротуару, стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко)
  • мов (на́че) прику́тий (прико́ваний) до мі́сця. І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) потопа́ючий за соломи́нку, зі сл. схопи́тися і под.

З останньою надією. Приклади
  • мов потопа́ючий за до́шку. Тепер Мирон зрозумів, що вона говорить. Схопився за її руки, мов потопаючий за дошку: він усвідомив, що означають Вірині слова (Р. Іваничук)
  • — Дозвольте вас супроводжувати, — схопився [Тарас], як потопаючий за соломинку. — Прошу! Ми будемо вам дуже вдячні (В. Шевчук)

як (мов, на́че і т.ін.) вли́пнути.

Бути добре припасованим. Приклади
  • Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Марко Вовчок)
  • Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула…— Як влип,— засміявся Зуб (В. Собко)

як го́лому в те́рну, зі сл. до́бре, ірон.

як (мов, немо́в і т.ін.) крізь (че́рез) [густе́] си́то.

зі сл. сі́яти, сі́ятися і т.ін. Густо, безперервно (про дощ, мряку). Приклади
  • Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (А. Хижняк)
  • Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито (Панас Мирний)
зі сл. ви́дно, ба́чити і т.ін. Невиразно, нечітко, неокреслено. Приклади
  • На вулицях видно було, мов крізь сито (І. Франко)
  • Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (П. Панч)

як (мов і т.ін.) за́йцеві бу́бон, зі сл. потрі́бний.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрі́бний; зовсім не (потрібний). Приклади
  • — Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! — презирливо фиркнув Левко (М. Стельмах)

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т.ін.) як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці.

як зіро́к на не́бі.

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади
  • Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
  • На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт від ла́дану (від кукурі́ку), зі сл. тіка́ти і под., грубо.

Надзвичайно швидко і злякано. Приклади
  • — Стоять вельможні. Діло затяжне. Здається, так стоятимуть довіку. Лесько сміється: — Голод підіжме, чкурнуть, як чорт від кукуріку (Л. Костенко)
  • За Муравйовим уже й слід прохолонув.— Утік, шкура! — загукали солдати.— Драпонув, як чорт від ладану (О. Левада)
  • [Ганна:] А та, певно, побігла одшукувать його! Шукай, шукай — знайдеш, якраз! Він від тебе тіка, як чорт від ладану, бо ти тільки плакать умієш (І. Карпенко-Карий)
  • Клим бенкет носом знав. А діло? як чорт від ладану тікає (Л. Боровиковський)

як на весі́лля, зі сл. одягну́тися, одя́гнений і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) на пружи́нах (на пружи́ні).

Легко, швидко, енергійно. Приклади
  • Голос пані Бровко підскочив угору, як на пружині (Ірина Вільде)
  • Ще раз крутнувшись перед дзеркалом, він [Яків], мов на пружинах, вийшов з хати (М. Стельмах)
  • Самієв, підскочивши, як на пружинах, енергійно махнув кулачком офіцерам-артилеристам: давай (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади
  • Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
  • Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
  • Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
  • Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
  • Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути).

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • — А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов)
  • як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк)
  • — Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми… (В. Кучер)
  • Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв'язаним до Ясенева. І дійсно, ганяв знов горами, винюхуючи слід, але отаман мов у воду впав (Г. Хоткевич)
  • — З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький)
  • І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний)
Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Приклади
  • ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський)
  • Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти… Все це як у воду кануло (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) світ свіну́в кому.

Хто-небудь відразу здогадався про щось. Приклади
  • Їй зразу як світ свінув — це ж вона і є, та золота грамота! (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) відрі́зало (відруба́ло), безос.

Припинилося відразу, раптово чи несподівано. Приклади
  • І зразу — як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла (Панас Мирний)
  • — Якщо й писав, сину, то не ми твої письма читали. Може, хтось читав. Ото останнє було, де ти про землеустрій писав.. Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного [листа] не получав (А. Головко)
  • — Кожного разу на Новий рік один одного листівками поздоровляли. А як стали вони народними художниками, лауреатами — ніби відрізало (І. Цюпа)

як (мов, ні́би і т.ін.) сич, зі сл. наду́тися і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Сидів [Середа] у машині надутий, мов сич, і в думці робив рознос Хорошкові та Несвітайлу (В. Вільний)
  • Цар цевенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться, Довгенько вдвох похожали [походжали], Мов сичі надуті, Та щось нишком розмовляли — Здалека не чути (Т. Шевченко)
  • Увесь обід він [папа] був таким, мало що їв і, як сич, надувшись, сидів (Панас Мирний)
зі сл. ходи́ти, бу́ти і т.ін. Невеселий, похмурий. Приклади
  • Подобалась і вона Федорові, і узяла думка безжурну парубочу голову, ходить, як сич, повісивши носа (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади
  • Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
  • Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
  • Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

як (мов, немо́в і т.ін.) [удру́ге (зно́ву)] на світ народи́вся.

Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін. Приклади
  • [Кряж:] — Зроблю! Хороше тут! Наче на світ народився. Душею і тілом спочиваю, Омельку (М. Зарудний)
  • Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли. Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилась (Панас Мирний)
  • На тебе я, мов на святу дивився, Твоїм умом і серцем просвітився, Немов на світ удруге народився (П. Куліш)
  • Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади
  • — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
  • на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
  • — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
  • — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти і т.ін.

Марно, безрезультатно. Приклади
  • — Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко)
  • Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гарма́ти, зі сл. гукну́ти і под.

Дуже голосно. Приклади
  • Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка)

чу́тно (чуть), як (коли́) [і] му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть.

Стає дуже тихо. Приклади
  • му́ха пролети́ть — чутно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський)
  • Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний)
Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. Приклади
  • У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний)

як у забі́й би́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) хлющ (хлю́ща).

зі сл. п'я́ний. Дуже надзвичайно. Приклади
  • Насінник приходив на службу п'яний як хлющ (Ю. Збанацький)
Дуже мокрий, намоклий. Приклади
  • Бурхнуло з неба, мов із бочки.. Троянці стали всі як хлюща (І. Котляревський)
  • — Ой, набридли затяжні дощі. Земля вже їхню щедрість не приймає. Мовчать дерева як хлющікущі. І жодна пташка пісню не співає (О. Білаш)
  • — Чоботи он приволік як хлющі. Завтра висохнуть, як взуватимешся? (Григорій Тютюнник)
  • І дрова мов хлющ, не горять в паровозі (П. Панч)
зі сл. мо́крий, змо́кнути і под. Зовсім, повністю, наскрізь. Приклади
  • на хлющ. [Зборовський:] Перетомилися всі і перемокли на хлющ (М. Кропивницький)
  • Дощ ось-ось лине з неба, а вони ж далеченько, десь біля річки, змокнуть як хлющі (Ю. Збанацький)
  • Мокра як хлюща сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський)
  • Я мокрий як хлющ, але я радий цьому богатству води (М. Грушевський)

як (мов, ні́би і т.ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́.

зі сл. схо́жий і под. Дуже, зовсім, абсолютно. Приклади
  • як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний)
  • як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура)
  • [Березня:] ..Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Є. Кротович)
  • Тюремний [фашистський] ескулап… був, як дві краплі води, схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький)
Такий же, як; копія когось. Приклади
  • Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько, як дві краплі води (Панас Мирний)
  • Та таке [дитинча], кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько, мов дві краплі води, заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко)

як (відко́ли) світ сві́том.

Споконвіку, здавна. Приклади
  • від сві́ту. Від світу не було такого і не буде! (З газети)
  • як світ-сві́том. У четвер раненько виїхали. Хату замкнули, все замкнули і залишили зовсім без догляду. Злодіїв тут, як світ-світом, ніхто не чув, а тому нема чого боятись (У. Самчук)
  • —Відколи світ світом,.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград (М. Коцюбинський)
  • — Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (І. Франко)

як семисо́тна верства́.

яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо.

як там [і] був.

як годи́ться.

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

як соба́ка в човні́, зі сл. бу́ти, сиді́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною несподіванкою. Приклади
  • Одно невеличке слівце Дін як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) трі́ска.

Дуже худий (про людину). Приклади
  • [Карпо:] — Жінка почала сохнути, як тріска стала. Та так і вмерла (Панас Мирний)
зі сл. худи́й. Дуже, вкрай. Приклади
  • Проте мінери — ані пари з вуст. За них усе сказав довгий як дрюк і худий мов тріска Павлюк, підступивши до Артема (І. Головченко і О. Мусієнко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кіло́чках.

Дуже занепокоєний, украй схвильований, збуджений і т.ін. Приклади
  • Устя сиділа як на кілочках, чужа й непотрібна (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на те́бе (на ме́не і т.ін.) ши́тий.

Добре припасований (про одяг, взуття). Приклади
  • — Повернись… Так… Все як на тебе шите (О. Гончар)
  • [Журавель:] Костюм як на тебе шитий (І. Микитенко)

як уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти.

як (мов, ні́би і т.ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру [на вітрі] (М. Коцюбинський)
  • Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт напла́кав.

Дуже мало. Приклади
  • кіт напла́кав. В Мотрі й трудоднів тих — кіт наплакав (М. Рудь)
  • В самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало)
  • Там і цукерок тих, як кіт наплакав (В. Кучер)
Дуже незначний, невеликий. Приклади
  • — Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа)

як пра́вило, перев. дієсл.

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в'язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти і под.

Дуже швидко, нестримно. Приклади
  • Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив'язі (І. Цюпа)
  • Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко)

держа́ти (трима́ти) як на цепу́ (на ланцюгу́) кого.

Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Приклади
  • Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний)

як мазни́ця (мазни́чка).

як (мов, ні́би і т.ін.) ска́пувати сві́чкою.

Худнути, марніти від переживань, хвороби. Приклади
  • немо́в сві́чка ска́пує. А той, хто дружби зрікся безоглядно І задивився на багатство власне, Над своїм скарбом ниє безпорадно, — Немов та свічка скапує і гасне (М. Ю. Тарновський)
  • — Ти вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою (П. Козланюк)

як (мов і т.ін.) скаже́ного (скаже́ної) соба́ки, зі сл. боя́тися і под.

Дуже. Приклади
  • — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (Панас Мирний)

як доло́ня, зі сл. го́лий і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́ба з водо́ю.

зі сл. жи́ти. Дружно, мирно, у злагоді. Приклади
  • Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок)
  • Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..)
Нерозлучний з ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало)
  • [Гусак:] Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко)
  • — Ви з книжками, як риба з водою,— сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький)

з яко́ї ра́дості?

як (мов, ні́би і т.ін.) рік, зі сл. день, дні і т.ін.

Дуже довгий, тривалий. Приклади
  • Дні — як рік (В. Сосюра)
  • [Одарка:] А день сьогодні як рік для мене (М. Зарудний)

як сніг, зі сл. бі́лий і под.

як (мов, на́че і т.ін.) м'я́ло (макого́на) облиза́в, ірон.

Хтось у поганому настрої, невеселий після якоїсь невдачі. Приклади
  • Сердитий, наче м'яло облизав.

як лунь, зі сл. си́вий, бі́лий і т.ін.

як з соба́чого (теля́чого) хвоста́ си́то, зневажл.

як на папе́рі спи́саний (став і т.ін.).

як не крути́ся.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] по шнуру́.

Рівно, в ряд, в одну лінію. Приклади
  • В Кам'янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий)
  • З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко)
  • — Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа)

яко́го чо́рта (га́спида), грубо, несхв.

як (мов, наче́ і т.ін.). Мама́й пройшо́в (погуля́в і т.ін.), несхв.

Нічого не лишилося; усе знищено, зруйновано і т.ін. Приклади
  • Ніколи в минулому це проблеми не становило; майстровий люд сам собі наперед готував деревину і в шістнадцятому і в сімнадцятому столітті, а тут як Мамай погуляв: ні майстрів, ні матеріалів, ні традицій (З журналу)

яки́м ві́тром.

як (коли́, до́ки, по́ки і т.ін.) рак сви́сне, ірон.

Невідомо скільки, невідомо коли, дуже довго. Приклади
  • [Варка (з дверей):] Віддав гроші? [Демко:] Не всі. [Варка:] Тепер і дожидайся.., доки рак свисне, аж тоді Конаш віддасть останні (М. Кропивницький)
Уживається для вираження повного заперечення змісту речення; ніколи. Приклади
  • як рак засви́ще. — Коли ж то ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище. З такою каліччю добра мені не знати (М. Понеділок)
  • [Денис:] Коли ж настане той час? [Палажка:] Коли рак свисне (М. Старицький)
  • Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне (Ірина Вільде)
  • Це тоді буде, як рак свисне (Укр. присл.)

обсно́вувати (обпліта́ти і т.ін.) / обснува́ти (обплести́ і т.ін.), як (мов, ні́би і т.ін.) паву́к кого.

Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Приклади
  • оплести́, мов му́ху павути́ною. [Василь:] Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький)
  • Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович)
  • Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко)

ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т.ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл.

Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Приклади
  • ви́скочити як Кузьма́ з конопе́ль. Євген Панасович почав, було, гарячкувати і мало не вискочив як Кузьма з конопель, щоб перебити ту облудну мову (В. Речмедін)
  • А на уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко)
  • — Артем, ніскільки не образившись, сприйняв її кепкування, як і належало, спокійно. Справді, вискочив із своєю догадкою ніби Пилип із конопель (П. Гуріненко)
  • Копії і фотографії документів та портретів, що я надсилав, мені повернуто з припискою: Не можуть бути використані. А чому? Що я — вискочив як Пилип з конопель? (Л. Смілянський)

на яки́й ляд, фам.

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т.ін.) на лопа́ті.

Сказати що-небудь недоречно, недоладно. Приклади
  • ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але…— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. говори́ти і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Приклади
  • — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало)
  • Сказав як на лопаті вивіз (Укр. присл.)
  • — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха (му́хи) у спа́сівку; як (мов, ні́би і т.ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт.

зі сл. злий, кусли́вий і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — То ти, бачу, не біла голубка? Ти… ще й куслива, як мухи в спасівку. А я вважав на тебе, як на голубку (І. Нечуй-Левицький)
  • На тому місці, де щойно стояла ота мордяка, зла, як муха у спасівку, вже нічогісінько не стояло, а тільки валявся велетенський ремінь (Є. Гуцало)
Хтось злий, сердитий, уїдливий і т.ін. Приклади
  • Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр. присл.)
зі сл. дійма́ти, дратува́ти, дзижча́ти і т.ін. Набридливо, невідступно, уїдливо і т.ін. Приклади
  • як ґе́дзи в спа́сівку. Старий фортеп'ян [старе фортепіано] швидко зрадив Олесі: через рік нитки порозмотувались, молоточки поодскакували, струни почали рватись і дзижчали, як ґедзи в спасівку (І. Нечуй-Левицький)
  • І сьогодні з голови Терентія майже цілий день не виходила циганська скрипка. Вона дратувала його, мов спасівчана муха, вона ж і грала йому, наче на весілля (М. Стельмах)
  • Ох, ці настирливі думки діймають, як мухи в спасівку, і нічим не відженеш їх (М. Старицький)

як пи́ти да́ти, простор.

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́бі парасо́лька, перев. зі сл. потрі́бний і под.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не потрібний. Приклади
  • — В мене ж дружина! — Нічого тій жабі не станеться. Їй так потрібен чоловік, як рибі парасолька. Проживе і без тебе (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́йма пойняла́ кого.

Хто-небудь безслідно зник, когось ніде немає. Приклади
  • Ми ще було по весіллях, а Чайченка — як пійма пойняла — нема, ніде не буває (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка в обича́йці, зі сл. сиді́ти і под.

Самотньо, ізольовано від інших. Приклади
  • — Йди до світлиці та побалакай з нами,— почала говорити Соломія,— зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить мов квочка в обичайці (І. Нечуй-Левицький)

як сліпи́й ди́виться, зі сл. гори́ть і под.

як (мов, нена́че і т.ін.) ви́хор.

Дуже швидко. Приклади
  • Час летить неначе вихор… (М. Упеник)
  • — Татку, заждіть, я зараз! — скочив [син] з розлогих саней і навпростець городом побіг до хати. Влетів мов вихор і в чому був поліз на полик (В. Шевчук)
  • До кінолабораторії я влетів як вихор (Ю. Яновський)

яко́ї (що) заспіва́ти?

як (мов, нена́че і т.ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости, з'явля́тися, виника́ти і т.ін.

Швидко й у великій кількості. Приклади
  • Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш)
  • нена́че гриби́. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний)
  • як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський)
  • Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко)
  • Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди [на курорт Трускавець] грошовиті люди (З журналу)
зі сл. шви́дко. Приклади
  • У великій кількості. Хоч МЖК [молодіжні житлові кооператив] і не ростуть так швидко, як гриби після дощу, однак… ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети)

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед.

Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т.ін. Приклади
  • Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети)
  • Летять, як мухи на мед (Укр. присл.)

як горба́тий до стіни́, зі сл. пристава́ти, ірон.

як (мов, немо́в і т.ін.) ку́рячим зу́бом обче́ркнутий, жарт.

Такий, до якого не можна підступитися, звинуватити в чомусь і т.ін. Приклади
  • Де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму.. От і всі знають, а немов курячим зубом обчеркнута: не доступляйсь до неї, не впіймаєш (Дніпрова Чайка)

як (мов, ні́би і т.ін.) по пи́саному.

Легко, безпомилково. Приклади
  • За вісімнадцять літ свого подружнього життя Марія навчилася читати найдрібніші факти як по писаному ( Ірина Вільде);— Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі, дивлюсь туди, та дітство й дівування своє розкішне, і замужжя щасливе, й вдівство гірке — все мов по писаному вичитую (Марко Вовчок)
зі сл. говори́ти і под. Дуже чітко, не збиваючись. Приклади
  • — А ти добре завчив усі скарги нобілітованих [титулованих]. Як по писаному шпариш (Іван Ле)
  • Не роби з верховинців великих промовців, що говорять як по писаному (В. Поліщук)
  • Бригадири відповідали як по писаному. Один лише Сидір Підпара… переплутав усі цифри (М. Зарудний)
Ніби за наперед продуманим планом або схемою. Приклади
  • Одімкнув [заступник коменданта] хвіртку в огорожі корівника. За цим, як по писаному, рудий Цункер відчинив, нарешті, двері салону смерті [концтабору] (В. Козаченко)
  • Пообіцяла тьотя! Ну значить: Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість! Усе значить, як слід. Як по писаному… (Остап Вишня)

як соба́ка па́лицю (ре́дьку, цибу́лю і т.ін.), зі сл. люби́ти, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) жи́вий, з дієсл.

Чітко, яскраво, виразно. Приклади
  • Ставав легінь перед очима як живий — і все закручувалося в непримиримім танці, шаленім, запіненім. Не дишучи, розкривала очі в тьму (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) вЛи́тий, зі сл. сиді́ти.

Дуже добре (про одяг). Приклади
  • Онук якось аж неохоче вдягнув — костюм сидів на ньому як влитий (А. Дімаров)

як (мов, немов і т.ін.) ві́тром перенесло́ кого.

Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т.ін.) кудись. Приклади
  • [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький)

як піп на ри́зи, зі сл. диви́тися і под.

як са́лом по губа́х кому.

як (мов, ні́би і т.ін.) несамови́тий.

У такому стані, що не здатний контролювати свої вчинки, дії. Приклади
  • Увійшли [люди] у хату, засвітили каганець, чоловік стоїть, як несамовитий (О. Стороженко)
  • В кедрових палатах, мов несамовитий, Давид похожає [походжає] (Т. Шевченко)

кат зна що (як, куди́ і т.ін.), зневажл.

Не те, що треба; не таке, як треба; не так, як треба; те, що викликає осуд, подив і т.ін. Приклади
  • Ану, думаю, зв'яжу я його [півня] краще, бо та Варка.. кат зна як зв'язала (Марко Вовчок)
  • Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати [висватати Марту] (М. Стельмах)
  • — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький)

як дух крізь па́льці пройти́.

як штик.

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади
  • тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
  • [Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т.ін.

Дуже швидко, зненацька і т.ін. Приклади
  • Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

як тете́ря, зі сл. глухи́й.

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у молоці́.

Гарний зовні, виплеканий, випещений. Приклади
  • Посадник Коснятин… був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров'я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́ртвий.

зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно. Приклади
  • А вже сплять [діти], як мертві… (М. Коцюбинський)
  • [Річард:] Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка)
Дуже стомлений, млявий і т.ін. хто-небудь. Приклади
  • Після змагань всі були як мертві.
Блідий, нерухомий і т.ін. Приклади
  • Галя вже водою підвела її [Параску] знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько [тільки] зубами цокотіла (Панас Мирний)
Чимось приголомшений, стурбований і т.ін. Приклади
  • Після пережитого вона ходила як мертва.

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади
  • За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
  • — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
  • За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
  • за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
  • за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
  • За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
  • [Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
  • за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
  • Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
  • Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
  • — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

як на блю́дечку, зі сл. ви́дно.

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

ЯК КОМУ́.

По-різному, неоднаково. Приклади
  • кому́ як. Кому як на роду написано (М. Номис)
  • — Скільки не давай, усе мало, усе женуть, усе штурмовщина. Давай норму, давай дві, а жити коли? — Кому як,— зауважив Баглай.— Для мене це і є життя (О. Гончар)
  • — То що тому найгірше у холодній, чи те, що їсти й пити не дають, чи те, що родичів нема…? — Та як кому, хто що найбільше любить,— сказав мій батько (Леся Українка)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) ду́рень із сту́пою з ким--чим.

Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий її. Приклади
  • — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач)
  • Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко)

як свої́ (свої́х) п'ять па́льців, зі сл. зна́ти, ви́вчити і под.

язи́к як ло́патень (помело́, млин і т.ін.) у кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля поже́жі (пі́сля пожа́ру).

Зруйнований, занедбаний. Приклади
  • [Семен Мельниченко:] Я покинув тебе [країну] ранньою весною; тоді ти була якась сумна, невесела, мов після пожежі (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у карася́ во́вни, ірон.

Зовсім немає. Приклади
  • В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) сього́дні (учо́ра і т.ін.) приве́зений, жарт. , несхв.

перев. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін. Відчужено, осторонь, ніяковіючи і т.ін. Приклади
  • — Чого ти стоїш, ніби сьогодні привезена? Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (І. Нечуй-Левицький). як приве́зений. — Гайда, дівчата, танцювати абощо,— каже Василь..— То чогось нудно. Сидять усі, як привезені (Григір Тютюнник)
Як чужий, пасивний і т.ін. Приклади
  • Він звернувся хмурий до наймички,.. гримнув на неї: — Ти наче вчора привезена: приїхали, значить, випрягти треба! (А. Головко)

як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти і под.

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на гріх.

Наче навмисне, наче на зло; недоречно, невчасно і т.ін. Приклади
  • Досі дні стояли теплі, сонячні… а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуреїв)
  • У кого нікуди було ховати [худобу],.. той просто спускав до стіжка розлигону,.. Але худоба, як на гріх, гнулася попід стіжками в затишку, мов на припоні (А. Головко)
  • [Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (М. Кропивницький)
  • Їй довго не спалося,. . а геть далі їй так їсти захотілося. Вона аж здивувалася.. Ніколи сього зроду не було, а се — як на гріх (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вулка́ні, зі сл. бу́ти і под.

У тривозі, в передчутті загрози, небезпеки, неприємних подій. Приклади
  • Почуваємо себе як на вулкані — ця приказка висловлює нестабільність, напруженість становища (З журналу)
  • Ми живемо як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М. Коцюбинський)

як со́ви, зі сл. диви́тися і под.

як (мов, на́че і т.ін.) у во́ду опу́щений.

Дуже похмурий, зажурений, сумний і т.ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. Приклади
  • У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний)
  • Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець)
  • Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце,. ..а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко)
  • Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний)
  • — Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче,.. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров)
  • [Перун:] Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т.ін.

Без засобів існування, без підтримки, без грошей і т.ін. Приклади
  • Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село, де його батько був кілька років управителем (Минуле укр. театру)
  • І зостались ми, 22 чоловіка, як рак на мілі (М. Кропивницький)
  • У тюрмі просидів він недовго, але вийшов з неї, лишившися буквально, як рак на мілкому, без будь-яких перспектив у майбутньому (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) оселе́дців у бо́чці.

Дуже багато когось, тісно десь (про велику кількість людей у якомусь приміщенні). Приклади
  • як оселе́дців. — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (А. Хижняк)
  • В арсеналі художньо-зображальних засобів української мови не менше і фразеологічних синонімів, що виражають спосіб, місце, час та інші обставини, за яких відбувається дія. Наприклад:.. Тісно: ніде голці (яблукові┌151022) впасти — ніде пальцем ткнути — ніде курці клюнути — як оселедців у бочці.. та ін. (Фразеологія..)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути.

Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. Приклади
  • Сказав, як у воду глянув (Укр. присл.)
  • — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що… добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар)
  • — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) не сні́дав.

Слабосилий, млявий. Приклади
  • Чого це він сьогодні такий млявий, ніби не снідав? (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади
  • Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

як (мов, на́че і т.ін.) оса́.

Сердитий, роздратований і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • Чогось вона сьогодні як оса.
зі сл. лі́зти, вчепи́тися і т.ін. В'їдливо, невідступно (переслідувати, дошкуляти, набридати і т.ін. кому-небудь). Приклади
  • Лізе у вічі, мов оса (Укр. присл.)
  • — Що ж бо ви, мамо, мене [до мене] нині вчепилися, як оса? — відрекла вона, зібравшись якось на відвагу (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
  • До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

як пові́тря, зі сл. потрі́бний і под.

як псів (соба́к).

як соба́ка за обгри́зену кі́стку, зі сл. трима́тися і под.

як му́сі в меду́ кому, жарт.

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади
  • мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
  • Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
  • як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
  • Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

як (мов, нена́че і т.ін. ) у моги́лі.

Тихо, сумно і т.ін. Приклади
  • Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети)
зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. Приклади
  • На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар)
  • Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
  • І Карпа заболіли руки від щирого вибивання [у двері]… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

як (мов, ні́би і т.ін.) со́нна му́ха, ірон.

Млявий, інертний, байдужий і т.ін. Приклади
  • На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на [гаря́чім] вугі́ллі, зі сл. бу́ти і под.

У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Він [Ремо] сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній)

як (мов, на́че і т.ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що.

Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Приклади
  • Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропав безвісті (П. Грабовський)
  • як (мов┌64205) вода́ вми́ла (зми́ла). Скільки працював [Деніс], дбав, щоб збитися на добрі коні, збився, придбав і — от тобі, маєш! В одну ніч — як вода вмила. Після крадіжки він аж плакав з жалю (Б. Грінченко)
  • — Всі ми запевняли, що з хворого як водою змило скаженість… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нарешті купив [Левко] чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива, як Левка наче водою вмило (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т.ін.), зі сл. сиді́ти і под.

У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко)
  • Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський)
  • Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила┌66363) (А. Головко)
  • Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері.., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар)
  • Меланія сиділа як на голках,намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко)
  • Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Г. Тютюнник)

як укра́сти.

ні під я́ким о́глядом, із запереч.

як чарі́вна (чарівни́ча, чароді́йна і т.ін.) па́личка.

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади
  • Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)
У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади
  • Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
  • Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
  • По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

цвісти́ як мак.

[як] з го́лочки (з го́лки).

З підкресленою охайністю, модно, елегантно. Приклади
  • Він рум'яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич)
Абсолютно новий, щойно і добротно пошитий (про одяг, взуття і т.ін.). Приклади
  • як з го́лки. На дверях з'явився черговий офіцер в англійському, як з голки, френчі (О. Гончар). *Образно. Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). *Образно. З валізи Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (С. Чорнобривець)
  • На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний)
Гарно одягнений, причепурений. Приклади
  • — А зараз — годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були, як з голочки (П. Інгульський)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

як уде́нь, зі сл. ви́дно, ви́дко і т.ін.

як соро́ка в (на го́лу) кі́стку, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

як в апте́ці, жарт.

як решети́лівська толо́ка, зі сл. розсі́стися і под.

як печери́ця.

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади
  • — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

як (мов, ніби і т.ін.) приши́тий на чому і без додатка.

Добре, міцно тримається на чомусь; вправний, красивий і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • Але він вже на коні — на коні як пришитий… (Д. Мордовець)
зі сл. сиді́ти, ходи́ти і т.ін. Не відступаючи від когось, не виходячи звідкись; постійно. Приклади
  • Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий… провожатий, що не один чи два вечори знай проводив її до самої хати (Панас Мирний)
  • Поївши, Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (А. Дімаров)
  • [Дранко (кричить у себе на дворі):] І слухати не хочу! Знаю, які печериці підеш збирати! сиди мені у хаті, як пришита! (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) засва́таний.

Несміливий, сором'язливий, нерішучий або такий, що трохи пишається. Приклади
  • — І вже до Калинки, який все ще стояв, голий до пояса: — Чого стоїш як засватаний? Гарячку ще хочеш схопити? (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) [пече́ний, варе́ний] рак.

Дуже червоний ( перев. від сорому). Приклади
  • Вуха стали, як печені раки.
  • Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) на шарні́рах (на шарні́рі).

Рухливий. Приклади
  • Нехай будуть скоро підошви у дірах — Кружляє ця пара годин уже п'ять. Фігура у Маші немов на шарнірах: Таке виробля там, що й сором казать (С. Олійник)
Легко, вільно. Приклади
  • Голобородько наче на шарнірі повернувся на стільці і визирнув у віконце (С. Голованівський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у раю́, зі сл. жи́ти і под.

Безтурботно, спокійно, добре. Приклади
  • Ховрах… допитує куму. А та йому:. .Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей;. .Всі добрість бачили мою, Бо всі жили мов у раю (Л. Глібов)
  • Приїхавши, я три дні жила як у раю (Леся Українка)
У злагоді. Приклади
  • Живуть [хто щиро любить] як у раю: не тільки сварки і лайки межи ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че і т.ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т.ін.

Дуже шумно, важко тощо. Приклади
  • як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович)
  • Як говорить [дячиха], то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький)
  • Перебежить греблю [Гадючиха] — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський)
  • Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх, — обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький)
  • [Лейтенант:] Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут)
  • Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

як (мов, ні́би і т.ін.) хто підміни́в кого.

Хто-небудь змінився, став зовсім іншим. Приклади
  • Після того, коли повернулася з суду над Княжевичем та побувала на заводі у наших шефів, жінку наче хто підмінив (В. Кучер)
  • — Розумієте, Тарасе Демидовичу, моїх учнів ніби хто підмінив. Ваш патефон подіяв магічно (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сім баб пошепта́ло.

Набагато кращий. Приклади
  • — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб… пошептало (Переклад С. Масляка)

як віск, зі сл. жо́втий.

як (мов, ні́би і т.ін.) ко́лесо без бу́кші, діал. , з дієсл.

Безупинно, безперервно. Приклади
  • — От ґава стара [жінка] розмололась, мов колесо без букші (М. Стельмах)

яко́ї мари́, фам.

як (мов, ні́би і т.ін.) недорі́заний, зі сл. крича́ти, вереща́ти, галасува́ти і т.ін.

Дуже сильно, пронизливо і т.ін. Приклади
  • Офіцер скочив на дорогу й став галасувати мов недорізаний (Ю. Яновський)
  • Вражений запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав, як недорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь (О. Довженко)

як не крути́ [, як не верти́].

Що не роби, нічого не можна вдіяти. Приклади
  • Як не крути, а головою муру не проб'єш (В. Козаченко)
  • крути́ не верти́. Крути не верти, та треба вмерти (Укр. присл.)
  • [Коваль:] А з Степана буде козак завзятий, чує моє серце, що буде. Не раз подякує Січ-мати старому Ковалеві, що вигодував такого молодця… як не крути, як не верти, а не вдержиш дома (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) в'юн [посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)].

зі сл. вертки́й. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Але й це правда, що Прокіп у колгоспі — господар, і коні в нас гладкі та верткі всі як в'юни (П. Козланюк)
зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Приклади
  • Хлопчик крутився як в'юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Ю. Мокрієв)
  • Архітектурний юнак вертівся мов посолений в'юн (П. Загребельний)
  • Вінцусиха, як в'юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Муратов)

яки́м чу́дом.

як сльота́.

[як (мов, нена́че ́і т.ін.)] під сурди́нку.

Стишено, глухо. Приклади
  • Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич)
  • Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський)

нуль без па́лички.

Нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення. Приклади
  • як нуль без па́лички. Батончук усе переживе. Наказ той для нього, як нуль без палички (Ю. Збанацький)
  • Без документа й людина не людина. Нуль без палички — ось вона хто! (А. Дімаров)
  • А проти гурту навіть Кваша — нуль без палички (П. Рєзніков)
  • —Преображенський мені зараз нуль без палички, є значно серйозніші герої дня (Іван Ле)

як (мов, на́че і т.ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Кричить наче на печінки (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти.

Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Приклади
  • Не можна ж сидіти як миші в норі. як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний.

Дуже мокрий. Приклади
  • Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (А. Головко)
  • — Бач, всього змочив [дощ], — утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний)
зі сл. чи́стий. Дуже, надзвичайно. *Образно. Приклади
  • Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (О. Гончар)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади
  • ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)
Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади
  • трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
  • А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
  • Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
  • Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади
  • Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
  • В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
  • [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
  • Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) мі́дному казанку́ (казанко́ві), ірон. перев. зі сл. служи́ти і под.

Дуже довго. Приклади
  • — Але я, напевне, залишусь в армії.— Звісно, тобі ще, як мідному казанкові. Треба ж буде комусь на кордоні стояти (О. Гончар)

як віл до бра́ги, зі сл. допа́стися і под., зневажл.

як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, зі сл. ходи́ти і под.

Спокійно, вільно, безпечно і т.ін. Приклади
  • Ходить, як лин по дну (М. Номис)

як (мов, ні́би і т.ін.) картко́ва́ ха́тка зі сл. зруйнува́ти і под.

Дуже легко й швидко. Приклади
  • Перед нею проходило її сите, безтурботне життя. Спогади пекли її безсилою злістю до тих, хто це життя знищив, зруйнував, ніби карткову хатку (І. Микитенко)
  • [Лариса:] А-а! Мішель! Все… пропало… звалилося… як карткова хатка… (І. Микитенко)

як не є, перев. з наступним протиставленням.

як (мов, ні́би і т.ін.) на пуп, зі сл. крича́ти і под.

Дуже голосно, з великим напруженням, надривно. Приклади
  • — Суперечка була така пекуча, що Ривка навіть не зважала на своє укохане дитю [дитя], що кричало мов на пуп, і намагалося їй вилізти на коліна… (М. Старицький)
  • Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) па́лець (перст).

Сам, наодинці, самотою; без нікого. Приклади
  • Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура)
  • Як ото я їхав в степу один як палець і слабий, без пам'яті і гроші віз за пазухою, то хіба б я їх тепер довіз? (Народні оповідання)
  • — Встаєш уранці — самотою, обідаєш — так само; лягаєш спати — знов. Сам раз у раз, як палець (В. Винниченко)
  • Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. одино́кий і под. Без сім'ї, без рідних, без близьких і т.ін. Приклади
  • — Та нема [жінки], нема,— затинався Павло.. Самісінький, мов перст (Є. Гуцало)
  • Жив він [дід Устим] у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст (Л. Первомайський)
  • Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім'я,— тоді інша річ! А то сам як палець (Панас Мирний)
Зовсім одинока, бездомна людина. Приклади
  • — Нема в мене… дому…— Як нема? — Як палець я… У наймах родивсь, у наймах ріс, у наймах. .. батько й мати померли (А. Тесленко)
Уживається для вираження великої міри якоїсь ознаки, якості і т.ін.; зовсім. Приклади
  • Голий, як палець (Номис)

як смола́, зі сл. чо́рний.

як (мов, ні́би і т.ін.) обпльо́ваний (опльо́ваний).

Несправедливо принижений, ображений, зганьбленийі т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • — Та кого вона назвала? — допитувався Рубець у Проценка, що після того [невдалого залицяння] наче опльований ходив по садку (Панас Мирний)
  • Я, немов обпльований, затиснувся в свою кімнатку (Ю. Збанацький)
  • Галя так і залишилася стояти серед вулиці, ніби обпльована (В. Козаченко)
  • Встане, мов обпльований, на людей не гляне, зараз за шапку і… мерщій з хати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Посипав тости,.. і з моєю училкою [вчителькою] встиг перемовитись тиць-а-тиць [тет-а-тет]. А я сиджу, як обпльований (А. Крижанівський)

як (рідше мов, на́че і т.ін.) [свого́] о́ка, зі сл. берегти, догляда́ти і т.ін.

Дуже старанно, дбайливо і т.ін. Приклади
  • — А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока (О. Кониський)
  • — Дайте [воза], дядьку, на степ з'їздить, Не бійтеся обиди, Бо як ока берегтиму, В сохрані доставлю (І. Манжура)
  • Вмер горобчик милої моєї. Вмер горобчик, що вона любила І як свого ока доглядала (М. Зеров)
  • — Буду,— каже [Василь],— тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади
  • коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
  • Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
  • — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
  • А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
  • — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

у борга́х, перев. зі сл. бу́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) з Бо́жої руки́, зі сл. несподі́вано і под.

Уживається для вираження інтенсивності, повноти ознаки; абсолютно, великою мірою. Приклади
  • Зо триста років [в Україні] лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівно дано незалежність (В. Барка)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади
  • Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
  • — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

як попа́ло.

як (мов, ні́би і т.ін.) заворо́жений.

Мовчазний, задуманий, глибоко зосереджений. Приклади
  • Вони [брати] стоять мов заворожені, бо ще перебувають під чаром іншої ночі, минулої ночі (І. Багряний)
  • Аж заслухається Катря [пісень] і сидить як заворожена (А. Головко)
перев. зі сл. диви́тися, слу́хати і т.ін. Пильно, уважно, зацікавлено. Приклади
  • Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов як заворожений (О. Довженко)
  • Володька… вмочив перо в чорнильницю, застиг. Всі завмерли: дивилися як заворожені на те гостре перо, нависле над чистим поки ще папером, боялися дихнути (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т.ін.

Ласо, жадібно, заздрісно. Приклади
  • У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти, як кіт на сало, позирає (Д. Бедзик)
  • Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ'яненко)

на яко́го (бі́сового і т.ін.) си́на, лайл.

як (мов, на́че і т.ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти, спливти і т.ін.

Безслідно, безповоротно, назавжди. Приклади
  • — Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
  • Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.

Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)

з яко́ї ре́чі?

як світ, зі сл. стари́й, да́вній, дре́вній і т.ін.

як (мов, нена́че і т.ін.) прирі́с до землі́.

Хтось не може зрушити, зійти з місця; остовпів, нерухомий хтось. Приклади
  • Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (І. Нечуй-Левицький)
  • А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана. як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст… (Г. Квітка-Основ'яненко)

як но́гу вломи́ти.

як прорва́ло, безос.

як з ма́слом, перев. зі сл. іти.

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади
  • як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
  • Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
  • Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

як (мов, нена́че і т.ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що.

Хто або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т.ін. Приклади
  • Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Л. Глібов)
  • Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (Речмедін)
  • Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) го́рлиця (як пта́шка).

Гірко тужити, горювати, побиватися. Приклади
  • Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький.. Його мати та старенька Як горлиця б'ється (Укр. думи..)

як (мов, ні́би і т.ін.) з води́.

зі сл. рости і под. Надзвичайно швидко. Приклади
  • — Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах)
  • — Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти… (Ю. Збанацький)
  • Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець)
Дуже легко, добре, вдало. Приклади
  • В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь)
Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар)
  • Аж ось Марко… Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися і т.ін.

Дуже, надто. Приклади
  • — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах)

як (мов, нена́че і т.ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти і под.

Дуже вправно, тонко, вміло. Приклади
  • Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький)
  • Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок)

як (мов, що і т.ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл.

Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Приклади
  • Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд)
  • мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п'ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах)
  • Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко)

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл.

як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) на перела́зі.

як (мов, ні́би і т.ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися.

Невпинно, безперервно, щедро і т.ін.; у великій кількості. Приклади
  • ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд)
  • Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній)
  • — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети)
  • А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа)
  • У той день вони [рекорди] сипалися, як із мішка (В. Собко)
  • [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його,..а він сипе [сипле] та й сипе [слова], як з мішка (М. Кропивницький)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади
  • аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
  • Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)
Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
  • на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
  • Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
  • ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
  • Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
  • Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

як за сме́ртю, зі сл. збира́тися.

як (мов, ні́би і т.ін.) язико́м злиза́ло кого, що, жарт.

Хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло). Приклади
  • Баба обійшла всі чотири кімнати, заглянула навіть у комору, але піч мов язиком злизало (В. Бабляк)
  • Рік, другий — і хатку, повітку, бичків та кобилу як язиком злизало (Л. Яновська)

як (мов, ні́би і т.ін.) квач, зі сл. п'я́ний і под.

Дуже, надто. Приклади
  • Опівночі з'являється [Валер'ян]… П'яний як квач!.. (Є. Кравченко)

як (мов і т.ін.) у бо́чку Данаї́д, книжн.

Марно, даремно. Приклади
  • — На цю псевдоборотьбу з філоксерою ми, мов у бочку Данаїд, кидаємо гроші, силу, час… (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) згори́ пішло́ кому.

Перестало щастити кому-небудь; не везе. Приклади
  • Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Г. Хоткевич)

яко́ (як) тать в но́щі (вночі́), зі сл. з'яви́тися і под., книжн.

як (мов, ні́би і т.ін.) коро́ві сідло́, ірон.

зі сл. ли́чить, приста́ло і т.ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не. Приклади
  • [Охрім (до Гордія):] Ай пристало [вбрання] тобі, як корові сідло! (М. Кропивницький)
  • [Гервасій:] Я переконався, що нам дворянство… личить, як корові сідло (І. Карпенко-Карий)
Зовсім не підходить що-небудь. Приклади
  • — Для літньої жінки ці маки, пробачте, як корові сідло (І. Муратов)
  • — Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (В. Козаченко)

як (мов, на́че і т.ін.) по ме́ртвому (вме́рлому і т.ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т.ін.

Дуже сильно, голосно, нестримно і т.ін. Приклади
  • як над мерце́м. Вітер осінній заводить над ними [травами], як над мерцем (М. Коцюбинський)
  • Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич)
  • Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко)
  • —Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник)

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе.

як цу́цик, зі сл. бі́гати і под.

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т.ін.), як (мов, ні́би і т.ін.) бі́лочку (бі́лку), кого.

Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. Приклади
  • То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець)
Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось або повернути своє. Приклади
  • Покрала вона срібло та золото в офіцера.. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний)
Привласнити чуже; обікрасти, пограбувати когось. Приклади
  • Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний)

як миле́нький, з дієсл., жарт.

як раз та два.

як (мов, ніби і т.ін.) ви́кручена ганчі́рка.

Дуже стомлений, знесилений. Приклади
  • Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Іван Ле)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

як (мов, ні́би і т.ін.) потайни́й (потайна́) соба́ка (пес).

Підступно, таємно. Приклади
  • як потайні́ пси. Гетьман замислився: — Виходить, мене обсіли з усіх боків вороги… — мовив він з гіркотою. — Може, є й друзі.., а я твій друг і остерігаю тебе від усіх старшин: вони ще не вкусять, вони, як ті потайні пси, виглядатимуть слушної години (М. Лазорський)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади
  • Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
  • А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

як (мов, на́че і т.ін.) [ті] голубки́, зі сл. жи́ти.

У повній злагоді, дуже дружно. Приклади
  • А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська)

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т.ін. Приклади
  • ка́рі о́чі гра́ють до́брим бли́ском. Він виходить з гурту і зустрічається з Олександром Палійчуком.— Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах)
Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т.ін.; веселий. Приклади
  • — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний)
  • очи́ці так і гра́ють (загра́ли). То закриє [татарочка] личко, то відкриє,— А очиці.. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка)
  • о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний)
  • І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий)
  • В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка)
  • Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний)

як ка́торжний, зі сл. працюва́ти, турбува́тися і т.ін.

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти і т.ін.).

як (мов, немо́в і т.ін.) на доло́ні.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • Він не стримався і, як на долоні, поклав усього себе передо мною..— йому ні з ким було поділитися своїми думками і своїм життям (Л. Первомайський)
  • [Олеся:] Я тобі всі, як на долоні, виложу свої думки (М. Кропивницький)
Зрозумілий, виразний, чіткий. Приклади
  • Манжос зараз був перед Павлом як на долоні; бачив його хижу натуру до найдрібнішої шпаринки в душі (Є. Гуцало)
  • — Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? — Яке там мудрування! Картина, як на долоні. А ми тільки дивимось та примічаємо (А. Головко)
  • Життя Маріїне, як на долоні, стояло перед нею [Христею], гірке та непривітне, зламане панськими вчинками (Панас Мирний)
перев. зі сл. ви́дно і под. Дуже добре, чітко, виразно. Приклади
  • Із куреня видно було долину, як на долоні (Панас Мирний)
  • Вони мене не бачать, а мені їх обох видно, як на долоні (І. Нечуй-Левицький)
Абсолютно ясно, чітко, зрозуміло. Приклади
  • Навіть Тимощак, котрий завжди кепкував з доморощених стратегів, раптом загорівся пристрастю пророкування. — Тут же все, як на долоні!.. Ось побачиш, знімемось ще цієї ночі (Григорій Тютюнник)
  • Ясно, як на долоні, що Юрко не винен. (Л. Мартович)
  • Пам'ятаю все, як на долоні (Народні оповідання)
  • Семен почне розказувати.., що робиться на світі… так усю правду й викладає, так усе й показує, як на долоні (М. Коцюбинський)
Виднітися в цілому, всьому. Приклади
  • Звідси, з високої кручі Дніпра, добре видно широку стрічку могутньої ріки… і промислова Дарниця немов на долоні (З газети)
Незаперечний. Приклади
  • На це переконання мав Славко видні докази, як на долоні (Л. Мартович)
Якому нічого таїти, приховувати; відвертий, щирий. Приклади
  • — А що мені приховувати? — привітно посміхнулася.. Калерія.— Я перед тобою, як на долоні (В. Собко)
перев. зі сл. бу́ти, лежа́ти і т.ін. На видному місці або так, щоб можна було бачити. Приклади
  • Місто [Париж], оповите легким бузковим світанком, лежить, мов на долоні (З газети)
  • Палаючий Будапешт був перед ним, як на долоні (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади
  • Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
  • Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко (Хома́ і т.ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т.ін., жарт.

Абсолютно нічого. Приклади
  • Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні… (Д. Косарик)

ли́пнути, як (мов, ні́би ́і т.ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого--чого.

Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об'єкта своєї уваги. Приклади
  • На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук)
  • Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький)
  • Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок)

як ніч.

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді і под.

Дуже давно. Приклади
  • Тоді то було, як баба була дівкою (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) па́ва.

У яскравому, барвистому або багатому вбранні. Приклади
  • — Вирядив [чоловік] дівку як паву, син гоголем ходить, жінка у хустці такий, що всі баби очі рвуть од заздрощів, а в самого чоботи з рипом (А. Дімаров)
  • Багато живе Станіслав Кропивницький. Людмила вичепурена, вся в шовках як пава (С. Чорнобривець)
  • Кричить і собі ж червоний від біганини, рослий… та як пава вбраний парубок (І. Франко)
З надмірним почуттям власної гідності; гордо, поважно. Приклади
  • Походжає як пава (Укр. присл.)
  • — Хведора йшла до церкви. Найменшого несла на руках. Виступала попереду, огрядна, червонощока, як пава (А. Дімаров)

як (мов, ні́би і т.ін.) [голо́дні] вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися.

Дуже жадібно. Приклади
  • Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)
  • Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький)

як у вогні́.

як (мов, немо́в і т.ін.) руко́ю зняло́ що, безос.

Дуже швидко, раптово минуло, зникло щось. Приклади
  • З Одарки весь хміль мов рукою зняло (В. Міняйло)
  • Із Яся сон немов зняло рукою (Василь Шевчук)
  • — На, вражий сину, приложи оце листя, так завтра мов рукою зніме (П. Куліш)

як (мов, ні́би і т.ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т.ін.).

Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Приклади
  • як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник)
  • Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз)
  • як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний)
  • П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький)
  • Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів)
  • Тиждень минув як із батога тріснув у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей)

[як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р.

Неодмінно (про те, що обов'язково відбудеться, здійсниться). Приклади
  • — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер, чи в четвер він злиднями зав'яже твоє життя (М. Стельмах)
  • чи тепе́р, чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру!.. А се вони би чи тепер, чи в четвер таки зробили (І. Франко)
  • — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год [рік], тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Зінька:] Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла!. .Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький)
  • Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі… довги [борги], але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (М. Коцюбинський)
  • [Боб:] А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні. [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан)

як день, так ніч.

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́лох.

Дуже швидко. Приклади
  • Кузь не входив, а влітав у хату, наче на сполох (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] кві́точка (кві́тка).

Дуже гарна. Приклади
  • А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок)
  • У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце: сама сидить як квіточка (П. Куліш)

як (мов, ні́би і т.ін.) під [скляни́м] ковпако́м, зі сл. жи́ти і под.

Відірвано, ізольовано від реального життя. Приклади
  • — Що ви можете знати про це, коли все життя прожили наче під скляним ковпаком? (Ірина Вільде)

[за] яки́м пра́вом?

лихи́й не ві́зьме кого, жарт.

як (мов, ні́би і т.ін.) під шнуро́к.

Дуже рівний, в одну лінію. Приклади
  • В хорошому стані ввійшли в зиму посіви озимої пшениці. Сіяли високоврожайним насінням. Рядки — мов під шнурок (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
  • Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
  • Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

як у ли́сого воло́сся, ірон.

пристава́ти / приста́ти реп'яхо́м (смоло́ю, як [ше́вська] смола́ і т.ін.) до кого і без додатка.

Настирливо вимагати чого-небудь від когось. Приклади
  • [Голос Кряжа:] Та відчепись ти, пристала як муха у спасівку! (М. Зарудний)
  • Уступи та й уступи [мундир] каже, я заплачу тобі добре.. Пристав як смола (Я. Баш)
  • Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко)
  • — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов)
  • — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький)

як сир у ма́слі, зі сл. жи́ти і под.

ні за я́кі гро́ші.

як (мов, ні́би і т.ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся.

Не володіти собою (про поведінку, дії, рухи і т.ін.). Приклади
  • як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок)
  • Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався.. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький)
Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Приклади
  • Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний)
  • — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович)

як скло.

як молоко́ та кров.

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади
  • мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
  • Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) без рук без кого--чого.

Зовсім безпомічний, безпорадний і т.ін. Приклади
  • Я без рушниці як без рук. Без неї я боюся й мух! (Олександр Олесь)
  • Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук (Леся Українка)
  • Сулейман дуже зрадів, діставши чотки — без них він був як без рук (М. Коцюбинський)
Не можна обійтися без чого-небудь. Приклади
  • Ремонтували [в кузні] всяку всячину, без якої в господарстві — як без рук (А. Іщук)
  • — А в хазяйстві все ж, як не є, відерце мусить бути.— А звісно, без відра, як без рук,— погоджується Дорошко (І. Цюпа)

як (мов, на́че і т.ін.) соки́рою руба́ти, зі сл. говори́ти і под.

Різко, категорично, не добираючи слів. Приклади
  • А Логінов зовсім був позбавлений почуття обережності. Він говорив, наче сокирою рубав: завжди те, що думав (В. Канівець)

як оди́н.

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
  • — Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т.ін.

Міцно, дуже добре. Приклади
  • Переживши наліт, всі… заснули, як після маку (І. Муратов)
  • як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний)
  • Спав, як після маківок (З газети)
  • — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах)
  • Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький)
  • Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер)

як (рідше якби́ і т.ін.) на ме́не.

як (мов, ні́би і т.ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти.

Дуже сумно, невесело, зажурено. Приклади
  • — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах)

як малі́й дити́ні, зі сл.

як (мов, ні́би і т.ін.) по́лум'ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос.

Хтось раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади
  • Мене мов полум'ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́сі.

Дуже тихо, спокійно. Приклади
  • Сплять жита — буйний зелений розлив, що починається прямо під вікнами [хати]. Тихо навкруги, немов у вусі. Пізно вже… (В. Москалець)
  • Кругом як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний)
  • А з неба місяць так і сяє; І над водою і над гаєм, кругом як в усі все мовчить (Т. Шевченко)

як (мов, нена́че і т.ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т.ін.) поню́хав.

Неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т.ін. Приклади
  • — Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал)
  • Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Заграв, заспівав, як мов до своєї [дівчини]. А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..)

як (мов і т.ін.) [лихі́й, пече́ній і т.ін.] Боля́чці, зі сл. годи́ти.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко)
  • [Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький)
  • За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович)
  • Вони годили Грицаєві як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т.ін., жарт.

Ледве відчутно, злегенька. Приклади
  • Ударив, як муха крилом зачепила (Укр. присл.)

як у домови́ні.

яки́м по́битом?

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) [ду́рень (ци́ган, ста́рець)] з пи́саною то́рбою з ким--чим.

Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто (що) її не вартий (варте), не заслуговує. Приклади
  • носи́тися як ба́ба із сту́пою. Носиться як баба із ступою (Укр. присл.)
  • Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. І. Тарновський)
  • — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький)
  • — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний)

як батого́м сі́кти / сікну́ти.

як (мов, не́наче і т.ін.) черепа́ха, зі сл. ходи́ти і под.

Дуже повільно, незграбно. Приклади
  • — Ходить [Ватя] неначе та черепаха (І. Нечуй-Левицький)
  • Хоч би швидкості були, я б зманеврував, а то йдеш як черепаха (Ю. Яновський)

як із ди́шла гарма́та.

пристава́ти / приста́ти до [яко́гось] бе́рега.

як (мов, на́че і т.ін.) ця́цька.

Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений, оздоблений і т.ін. Приклади
  • На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., наче цяцька (І. Нечуй-Левицький)
  • І теє, й теє замишляв [я].., Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити, щоб як цяцьку (Укр. поети-романтики..)

носи́тися як (мов, на́че і т.ін.) ку́рка з яйце́м з чим.

Виявляти надмірну турботу, приділяти надто багато уваги чомусь ( перев. незначному). Приклади
  • — Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх. Кому він тільки потрібний? Носишся з ним наче курка з яйцем (М. Стельмах)
  • Моя баба носиться тижнів два з тою проскуркою як курка з яйцем (Г. Хоткевич)

ви́шептатися як рак у то́рбі.

Померти. Приклади
  • Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис)

як (мов, на́че і т.ін.) [холо́дною] водо́ю обли́тий.

Розгублений, пригнічений, приголомшений і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко)
  • Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш)
  • Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] сам не свій.

Хто-небудь втратив душевний спокій, дуже схвильований, приголошений чимсь. Приклади
  • Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський)
Дуже зніяковілий. Приклади
  • За столом, при батькові, Андрій сидить тихий та смирний, зніяковілий, ніби й сам не свій (О. Сизоненко)
  • Стоїть сам не свій Павло, дивиться на юрбу веселих, привітних ковалівців (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) в окро́пі кипи́ть.

Активно, жваво виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т.ін. дуже завзято, енергійно. Приклади
  • День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив [Чіпка] хату, давай погріб обчищати (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) з хреста́ зня́тий.

Який дуже переживає, переляканий чим-небудь. Приклади
  • Походив він [інспектор] так важно по школі, посидів на уроках. А ми, мов мишенята,— нічичирк. Учителі наші, мов з хреста зняті — авторитет (Ю. Збанацький)
Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. Приклади
  • — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (А. Хижняк)
  • Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади
  • си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
  • Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

як трава́.

як за рі́дного ба́тька (та́та), зі сл. пра́вити, гну́ти і т.ін.

як (мов і т.ін.) ку́цому до за́йця.

Дуже далеко, зовсім недоступно. Приклади
  • Здатні [економи] й дітей вчити в гімназії. А нам далеко тепер до гімназії, як куцому до зайця (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти і под.

Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т.ін. Приклади
  • — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський)
  • Живуть як кішка з собакою (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) арши́н (па́лицю, багне́та) проковтну́в.

Неприродно прямо, дуже виструнчено. Приклади
  • Волосся було старанно зачесане. Обличчя начебто застигло. А тримався він так, ніби аршин проковтнув (Ю. Шовкопляс)
  • Олексій ішов, випроставшись так, як Юрко, мов проковтнув палицю (П. Куліш)
Дуже виструнчений. Приклади
  • В попереку був прямий, як багнета проковтнув (Є. Гуцало)

як соро́ка по тину́, перев. зі сл. писа́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) земле́ю (пи́лом і т.ін.) припа́сти / припада́ти, перев. зі сл. лице, обли́ччя.

Потемніти, набути сірого кольору, змарніти. Приклади
  • Пролежав він тиждень, навіть не стогнав, а лице в нього стало ніби припадати землею (І. Нечуй-Левицький)
  • Ніс йому загострився, обличчя мов пилом припало, сам трясеться, худий (Леся Українка)

як гно́ю.

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́дом по губа́х кому.

Дуже подобається, приємне що-небудь комусь; приємно. Приклади
  • — Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький)
  • — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський)

яки́м ду́хом ди́хає (ди́ше).

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди.

Дуже швидко бігти, їхати, йти ( перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади
  • [Михайло:] Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк)
  • Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький)

як таба́ка в ро́зі, перев. зі сл. те́мний, сліпи́й і т.ін.

як у віно́чку (у вінку́).

як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й і под.

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади
  • — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

не що і́нше, як…

Саме це. Приклади
  • Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М. Коцюбинський)

як віл.

як бо́ги, зі словосп.

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади
  • Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
  • І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
  • [Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
  • Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

як макогі́н на но́чви, зі сл. схо́жий і под., ірон.

яко́ї бі́сової (вра́жої і т.ін.) ма́тері, фам. , лайл.

міня́ти, як (мов, на́че і т.ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт.

Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Приклади
  • Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети)
Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. Приклади
  • [Лицар:] А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади
  • Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
  • Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

як [ше́вська] смола́ [до чо́бота (до кожу́ха)], зі сл. ли́пнути, пристава́ти, чіпля́тися і т.ін.

як баті́г на мотови́ло, зі сл. схо́жий, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти і под.

Без почуття міри; жадібно, дуже і т.ін. Приклади
  • Припав до води, як муха до меду (Укр. присл.)

як сім га́лок, зі сл. чо́рний.

як (мов, ні́би і т.ін.) сту́па (коло́да), зі сл. дурни́й.

Дуже, надто. Приклади
  • — Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти мов колода… (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) ошпа́рений (обпа́рений і т.ін.) [окро́пом].

Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т.ін. Приклади
  • Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко)
  • Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний)
  • Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній)
  • Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк)
  • І як тільки підполковник Онопрієнко й ад'ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець)
зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т.ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т.ін. Приклади
  • Мов обпарена, вона схопилась на ноги і… кинулась бігти додому (Ю. Збанацький)
  • Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена (В. Дрозд)
  • Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах)
  • Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово горить на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький)

лама́тися, як (мов, ні́би і т.ін.) греча́ний бу́блик (ді́вка на виданні́ ́ і т.ін.).

Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т.ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. Приклади
  • А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський)
  • — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) грім.

Фізично витривалий, сильний, дужий (про людину). Приклади
  • — Панове! До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі… Ввійшов, як грім, обвітрений з дороги. Віддав чолом… (Л. Костенко)
  • — Ех, Даниле, ах, Даниле, Був же ти як грім! З молодим було б під силу Позмагатись їм (А. Малишко)
Міцний, ставний (про постать людини). Приклади
  • Чуб кучерявий, сам [отець Олександр] красивий, постать, як грім (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) рукави́чки, зі сл. міня́ти.

Часто, нерозсудливо, легковажно. Приклади
  • [Лицар:] А, ти, зрадлива!. .Женихів міняєш, мов рукавички! (Леся Українка)

як (мов, немо́в і т.ін.) на кри́лах леті́ти.

Швидко, легко йти, бігти ( перев. у стані збудження). Приклади
  • ніби на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко)
  • Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний)
  • на кри́лах летіти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш)
до кого, куди. З радістю поспішати. Приклади
  • І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети)
  • — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак)

як жа́ба на купи́ні.

як (мов, ні́би і т.ін.) п'ятака́ дав (подарува́в), зі сл. гля́нув, подиви́вся і т.ін.

Неприязно, непривітно, сердито, вороже. Приклади
  • Він так зиркнув на мене мов п'ятака подарував (Ю. Збанацький)
  • — Нічого не буде! — віддаючи назад прошеніє, одказав секретар.. — Як? — здивувався той. — Так… документів нема! — Та нам же громада цю землю одсудила… — То що, що громада?… . Скретар глянув, як п'ятака дав (Панас Мирний)

як віл на рога́тину, зі сл. йти і под., зневажл.

як (на́че, ні́би і т.ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл.

Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Приклади
  • як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети)
  • На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець)
  • Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу..робить, як мокре горить (А. Іщук)
  • Вчилась [Настуся], як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький)
Повільно, погано і т.ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Приклади
  • — І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський)
  • Справи… ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький)
  • — Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба)
  • Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький)
Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.ін. (робити що-небудь). Приклади
  • В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар)
  • Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк)
  • І на полі… жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський)
  • Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить! (Марко Вовчок)
перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т.ін. Приклади
  • Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади
  • За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)
Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади
  • Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

як брат з сестро́ю, зі сл. жи́ти і под.

як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти і под.

Дуже тихо, невиразно, нечітко. Приклади
  • Хто ж не знає, що Мар'ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах)

кипи́ть як (мов, ні́би і т.ін.) у казані́.

Відбувається сварка, велика суперечка і т.ін. Приклади
  • Квасюк проганяв старих [наймичок] так саме, як вона [дружина] молодих. І через те в їх у хаті завсігди [завжди] кипіло як у казані (Б. Грінченко)

як нова́ копі́йка.

як (мов, ні́би і т.ін.) за кам'яно́ю горо́ю (стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т.ін.; позбавлений турбот, захищений. Приклади
  • як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість.. .— Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало)
  • — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам'яною горою (Є. Гуцало)
  • Я з нею [Софією], можна сказати, як за кам'яною стіною живу (В. Собко)
  • — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам'яною горою (Марко Вовчок)

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) птах у клі́тці.

Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т.ін. Приклади
  • — Жайсак б'ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб)

як з гре́чки ли́ко, жарт.

як таки́й.

го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й).

Дуже бідний. Приклади
  • Всміхнулася Килина.. — Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж — голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський)
  • — Чи гаразд у їх [них] у господі? — Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок)
  • — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич)

як у спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) ма́слом по душі́ кому і без додатка.

Уживається для передачі відчуття великого задоволення; приємно комусь, а також приємне що-небудь комусь. Приклади
  • Ті слова були як маслом по душі.
  • Як по душі маслом (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) роса́ на со́нці.

зі сл. зни́кнути, зги́нути і т.ін.Швидко, безслідно, безповоротною. Приклади
  • Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (П. Чубинський)
зі сл. шви́дко і под. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Закоханість у доньку статського радника Бабаніна зникла [у Костянтина] швидко, як роса на сонці (М. Слабошпицький)

як го́лому на ву́лицю, зі сл. хо́четься, ірон.

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади
  • — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т.ін.) світ.

Дуже рано, на світанку. Приклади
  • А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько… встати (А. Головко)
  • На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко)
  • Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський)

як (коли́) мед, то й ло́жкою.

Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. Приклади
  • Що се виходить, коли мед, то й ложкою, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка)
  • — Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький)

як ви́капаний, зі сл. схо́жий.

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється і т.ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) [, як] кому, перев. з інфін.

Немає іншого виходу; треба, слід. Приклади
  • Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура)
  • Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети)
  • Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар)
  • Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко)

як (мов і т.ін.) на арка́ні, зі сл. трима́ти і под.

Міцно, не випускаючи зі сфери свого впливу. Приклади
  • Мовби магнітом притягує [Настя] подружок і тримає біля себе як на аркані (М. Ю. Тарновський)

як облу́пленого, зі сл. зна́ти, зневажл.

як (мов, ні́би і т.ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти.

У достатках, в розкошах. Приклади
  • Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду… (В. Сосюра)

як на тарі́лочці (тарі́лці).

як (мов, ні́би і т.ін.) лин му́лу, зі сл. наї́стися, набра́тися і т.ін., ірон.

Досхочу, вволю, багато. Приклади
  • Набрався, як лин мулу! (Укр. присл.)

як не перерве́ться.

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади
  • Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)
зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади
  • Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)
Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади
  • Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)
Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади
  • на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
  • Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
  • — І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

як моги́ла, зі сл. мовча́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) на [ту] біду́.

Зовсім недоречно, на нещастя. Приклади
  • Чи не вони [злодії] оце? — думаю собі. А тут іще, як на ту біду, ружжя [рушниці] в другій хаті (Г. Хоткевич)
  • Все ж і на Марусину долю випало чимало праці. А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати,— і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич)

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися і под.

З повним нерозумінням. Приклади
  • — Більшість, закінчивши гімназію,. .за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник)
Здивовано, розгублено, спантеличено. Приклади
  • як коро́ва на нові́ воро́та. Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очивидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він [Крук] тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (П. Козланюк)
  • Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, як теля на нові ворота (В. Речмедін)
  • — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, як теля на нові ворота (І. Чендей)
  • — Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах)

як (мов і т.ін.) соба́ка на по́свист, зі сл. йти і под.

Охоче; з великим бажанням. Приклади
  • Довго й не збирався Святополк, бо вже через два літа стояв під Києвом з печенігами, які йшли до нього, мов собака на посвист (П. Загребельний)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

як на ви́ставку.

[як (мов, на́че і т.ін.)] з голо́дного кра́ю.

Дуже голодний. Приклади
  • Для мене, здається, готувався… справжній бенкет, так наче я… приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) [той] реп'я́х до кого і без додатка, жарт.

Набридливо виявляти свою приязнь, нав'язувати кому-небудь своє товариство; чіплятися до когось. Приклади
  • — Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп'ях. Що ти від мене хочеш? (П. Автомонов)
  • [Павло:] Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях! (І. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) хап ухопи́в кого.

Хто-небудь зник раптово і безслідно. Приклади
  • Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив, і до хати не йде (С. Чорнобривець)

як (мов і т.ін.) соба́ки обгри́зли, зневажл.

Дуже короткий. Приклади
  • Мундир на ньому з отакенними ґудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом уда́рило кого, безос.

Хто-небудь дуже вражений, приголомшений чимсь. Приклади
  • — Я почула його [крик] аж у долині. Мене мов громом ударило (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади
  • Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́лику.

Дуже шумно, гамірно. Приклади
  • В кімнаті — як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський). — З одного боку співають свашки, з другого дружки, в хаті мов в улику… (М. Коцюбинський)

як (мов, нена́че і т.ін.) неживи́й.

Позбавлений життєвої енергії, бадьорості, дуже слабкий фізично. Приклади
  • Прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова (Укр. присл.)
  • І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? Сама ж [жінка] неначе нежива На плечі пада… Напоїла, І нагодувала, І спать його, веселого, В коморі поклала!.. (Т. Шевченко)
зі сл. ходи́ти і под. Дуже повільно, мляво без жвавості, без бадьорості. Приклади
  • — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива, робе [робить] діло, мов сонна (І. Нечуй-Левицький)
Приголомшений чимсь, дуже наляканий, вражений, заціпенілий. Приклади
  • Юрко сам прийшов до хати, і дівчина, мов нежива, застигла біля столу, не знаючи що сказати йому (М. Стельмах)
  • В палаті світлій ліжко біле, на нього Зою положили. І я стояв, мов неживий… (В. Сосюра)
Нерухомо, без зміни положення. Приклади
  • А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)
Нерухомий, блідий і т.ін. Приклади
  • Я теж плакав, особливо коли труну опускали в яму, а мати спочатку щось кричала й ридала, а потім зробилась як нежива, і на неї бризкали водою (Л. Смілянський)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

як го́луб (голу́бка), зі сл. си́вий, си́ва.

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати і под.

В усі боки. Приклади
  • — Здурів! здурів! Їй-богу, здурів…— кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський)

молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл.

Говорити непотрібне. Приклади
  • зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. Кучер)
  • молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить.. язиком (Д. Бедзик)
  • — Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона.. молотить і далі язиком (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) на ши́лі, зі сл. крути́тися і под.

Дуже швидко. Приклади
  • Крутиться як на шилі. І штовхається (О. Вишня)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади
  • Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
  • кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
  • Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади
  • Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
  • Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
  • Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
  • Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
  • Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
  • Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
  • — Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)

як [Бо́жа] бджола́ зі сл. труди́тись і под.

як (мов, нена́че і т.ін.) кип'яче́м обпа́рено кого, безос.

Хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т.ін. Приклади
  • — Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий.., а тут разом неначе тебе кип'ячем обпарено. Грошей не погубив? (Марко Вовчок)

як ма́кове зе́рно́ (зе́рня).

Зовсім малий. Приклади
  • з ма́кове зе́рно́.— Бачу, орач з тебе вийшов у світовому масштабі. А моя садиба — з макове зерно. Тобі тут і розійтися ніде (М. Рудь)
  • Одна маленька вигода, друга — теж невеличка, з пучку, третя — як макове зерно (Є. Гуцало)

як сніп, зі сл. повали́тися і под.

як (мов, на́че і т.ін.) ви́лизаний [язико́м].

Дуже чистий. Приклади
  • Вночі… був великий дощ. Це я побачив вранці, коли вибіг за ворота,— вся трава нахилилася в один бік, а колії були наче вилизані язиком (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] слима́к, зі сл. лі́зти, повзти і т.ін., фам.

Дуже повільно. Приклади
  • Ах, мій Боже! лізе, як той слимак! — думала Софія, ведучи свою пані. Їй було сором (Леся Українка)

як на ви́ставці.

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади
  • Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́).

Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Приклади
  • Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок)
  • — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов)
перев. зі сл. сиді́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Сидить, як на жару (М. Номис)
  • Він і сідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка на я́йцях, зі сл. сиді́ти і под.

Невідступно, старанно, дбайливо. Приклади
  • — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба. — Козак не на те, щоб возитися з бабами, Ти б сховала їх [синів] собі під спідницю та й сиділа на них як квочка на яйцях! (О. Довженко)

як бобе́р у са́лі.

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади
  • Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
  • Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
  • — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
  • Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) ни́тка за го́лкою.

Невідступно. Приклади
  • Існувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста як нитка за голкою (З журналу)
  • Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький)
  • — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар)

як [Бо́жий] день, зі сл. я́сно і под.

вме́рти як у моги́лі в кого.

Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. Приклади
  • — У мене вмре як в могилі, — пообіцяв бригадир (Є. Гуцало)

як (мов, немо́в і т.ін.) по ли́нві, зі сл. ходи́ти і под.

Відчуваючи постійну небезпеку, тривогу, повсякчас ризикуючи; дуже обережно. Приклади
  • О, скільки прикрощів завдав йому Рубан! Сергій увесь час ходив перед ним, немов по линві, кожну мить почувався насторожі (Ю. Мушкетик)

як соба́ка з ожере́ду, зі сл. пусти́тися і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) на льоду́.

Дуже непевно. Приклади
  • Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику.., а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв)
  • Почували себе як на льоду, але тримались (З журналу)

як (мов, немо́в і т.ін.) на дрі́жджах, зі сл. рости́ і под.

Дуже швидко. Приклади
  • — Глянь, мов на дріжджах росте повстанське військо (О. Гончар)
  • Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте, як на дріжджах (І. Нечуй-Левицький)
Дуже швидко поширюватися. Приклади
  • Добра слава про молодих, немов на дріжджах.. піднімась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Яновська)
Дуже відчутно, радіти. Приклади
  • Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі, мов на дріжджах росли (І. Франко)

о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка.

Швидко змінюючи об'єкт спостереження, хтось оглядає відразу багато чогось. Приклади
  • Очі його [панича], як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний)
Швидко читати. Приклади
  • Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич)
Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т.ін. Приклади
  • о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко)
  • Збентежено забігали очі в старої.. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук)
  • — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвост попідгинали, як ото цуцики (В. Большак)
  • Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев'яне, а в'їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко)

як обрі́зало, безос.

як (мов, ні́би і т.ін.) со́ви ночува́ли в голові́ у кого, чиїй.

Хто-небудь відчуває сильний головний біль від утоми, безсоння і т.ін. Приклади
  • Немов сови ночували в моїй голові,.. болить вона [голова] уся (Панас Мирний)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади
  • горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
  • — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́.

Пригнічений, сумний, невеселий. Приклади
  • Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч)

як прийде́ться.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на живі́т, зі сл. галасува́ти, репетува́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно. Приклади
  • Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний)
  • Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (І. Котляревський)
  • [Деревіцький:] Ти чого ж, Петре, так галаснув, мов на живіт? Спокійніше не вмієш розмовлять? (М. Кропивницький)

[як] соба́ка (пес) на сі́ні.

Той, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. Приклади
  • Ось візьме [Ткачук]… та й виїде світ за очі.. Хай тоді Боровик пошукає собі дурнішого завідувача, хай дістане собі собаку на сіні, щоб коло меду ходив і пальців не облизав (Ю. Збанацький)
  • [Старшина:] Та ти [Сидір] мені не кажи, я його знаю добре,— збірщиком при ньому був,— як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод [Бурлака] (І. Карпенко-Карий)

як у люде́й.

як (мов, ні́би і т.ін.) Ґа́ву ковтну́в.

Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. Приклади
  • — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього [Проценка]. — Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний)

як били́на в по́лі, нар.-поет., зі сл. оди́н, сам.

як си́дорову козу́, зі сл. би́ти і под.

як ли́сту на де́реві кого, чого.

купа́тися як сир у ма́слі.

Жити у достатках, у розкошах, безтурботно. Приклади
  • — Чого їй [Христі] недостає? — думав він, бродячи одинокий по саду.— Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) церко́вна ми́ша, перев. зі сл. бі́дний, жарт.

Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже бідний. Приклади
  • — І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (М. Стельмах)
  • Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна миша (Три золоті сл.)

товкти́ся як у сту́пі.

як (мов, нена́че і т.ін.) у лихома́нці.

Хто-небудь тремтить, здригається і т.ін. Приклади
  • Сама як у лихоманці, так і труситься (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. труси́тися, тремті́ти, і т.ін. ( перев. у препозиції). Дуже, сильно. Приклади
  • Староста тіпався як у лихоманці (Я. Баш)
  • А далі як затруситься [Халявський] неначе у лихоманці (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона забилась у самий куток печі; трусилася як в лихоманці (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. У постійній тривозі; неспокійно. Приклади
  • Жили, як у лихоманці (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади
  • Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
  • Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

як брехня́ по селу́, перев. зі сл. іти і под., жарт.

як (мов, на́че і т.ін.) за се́бе ки́дати / ки́нути, зі сл. ї́сти.

Жадібно, з апетитом, дуже швидко й енергійно. Приклади
  • Ще ніколи не бачила мати Мишка таким збудженим і щасливим. Він їв так, наче кидав за себе (Ю. Збанацький)

як смерть, зі сл. бліди́й, побілі́ти і т.ін.

як (мов, нена́че і т.ін.) на кілку́, зі сл. теліпа́тися і под.

Дуже вільно (висіти на кому-небудь — про одяг). Приклади
  • Але ж талія моя не кругла — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали (І. Нечуй-Левицький)
  • — А на кого ж вони там міряти [костюм] будуть, коли шитимуть? — На кого-небудь! — Що значить — на кого-небудь? Ну пошиють, а ти одягнеш, і висітиме він, як на кілку! (С. Олійник)

як (мов, ні́би і т.ін.) розпе́чений шво́рінь.

Дуже виразно, чітко. Приклади
  • — Я забула тобі сон розказати. Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді — на Херсонщині. Згадуєш? — Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його… (О. Бердник)

як (мов і т.ін.) з кло́ччя баті́г, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту речення, при якому вжитий фразеологізм; зовсім не (міцний). Приклади
  • Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр. присл.)
  • — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський)
Безвольний, безхарактерний, не здатний щось вирішувати самостійно. Приклади
  • баті́г з кло́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко)
  • Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький)
Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось, ніякий. Приклади
  • [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний)
  • З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) не́бо від землі́.

Дуже велика різниця; цілковита протилежність. Приклади
  • Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. дале́кий і под. Дуже. Приклади
  • Цілі цих партій далекі як небо від землі (З газети)

ОН (ось) [воно́] ЯК.

Уживається для вираження захоплення, подиву або іронічного ставлення до чого-небудь. Приклади
  • ось воно́ я́кечки, розм. Чоловік роззявив від подиву рота і стояв так кілька секунд, потім.. Блаженно закректав і… сказав Дорошеві: — Ось воно якечки (Григорій Тютюнник)
  • — Он як! — похопився редактор, нашорошивши вуха (О. Бердник)
  • — Ніякого наказу… я не одержував,— тихо сказав Щорс.— Ах, он як! Розумію. До речі, в штабі це також передбачали (О. Довженко)
  • — Он воно як! Це дивне діло! Признаться, де вже я не був — Такого дива я не чув… (Л. Глібов)

як іржа́ залі́зо, зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко з пасльо́ну, зі сл. виска́кувати, виліта́ти і т.ін., жарт.

Раптово, несподівано, недоречно і т.ін. Приклади
  • Відчиняються з гуркотом двері, з яких пробкою вилітає Круть…Мов Марко з пасльону… (О. Підсуха)

як (мов, на́че і т.ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос.

Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т.ін.; дуже вражений чимсь ( перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Приклади
  • немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко)
  • Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін)

Як (мов, ні́би і т.ін.) із рукава́.

зі сл. си́пати, си́патися і под. Дуже багато, у великій кількості. Приклади
  • Був якось день, коли мов з рукава якогось чарівного морем летіли і летіли журавлі (М. Рильський)
  • Обід був веселий, гомінкий. Кирило сипав як із рукава: про бариню,. .про порошки для апетиту (С. Васильченко)
Дуже великий, густий (про дощ, сніг). Приклади
  • Сніг мов з рукава (Укр. присл.)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) смола́ [до піді́ска] до кого, грубо.

Нав'язливо виявляти свою приязнь, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. Приклади
  • До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле)
  • [Дранко:] Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади
  • як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
  • Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)
Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади
  • — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) пес пі́сля макого́на, зневажл.

Дуже зніяковілий, винуватий або дуже зніяковіло, винувато. Приклади
  • Спідлоба глянула [жінка] на чоловіка й метнулася до кабінету. А той мов пес після макогона плівся позаду (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́б'яче о́ко.

зі сл. чи́стий і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Чиста, як риб'яче око (Укр. присл.)
Чистий, вимитий і т.ін. Приклади
  • Підлога як риб'яче око, ніде ні порошинки.

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

як (мов, ніби і т.ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т.ін., жарт.

Дуже, надто і т.ін. Приклади
  • Коли робітники й справді розходилися, вони махали рукою, воркотячи: Тьфу, що за народ! Дується, мов порося на орчику!.. (І. Франко)
  • — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах)

як (мов, нена́че і т.ін.) граблі́.

Задубілий від холоду і неспроможний рухатися, діяти; нерухомий (про руки, пальці і т.ін.). Приклади
  • Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (І. Нечуй-Левицький)
  • Похукав [Кирило] на руки, розстібаться давай. Сіпа тії ґудзики, сіпа — не розстебнеться; як граблі руки (А. Тесленко)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

ЯК (мов, ні́би і т.ін.) ЛІД.

Дуже холодний. Приклади
  • Руки й ноги були в мене як лід (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади
  • на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
  • На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
  • Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
  • Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

слаби́й як уче́тверо мо́туз, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) у тума́ні.

зі сл. ба́чити, пам'ята́ти, уявля́тися і т.ін. Нечітко, невиразно. Приклади
  • Мигається мені та Орлиха мов у тумані — висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає (Марко Вовчок)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Невиразно сприймаючи, погано розуміючи те, що відбувається. Приклади
  • Думаючи лише про Карпа й про те, що їм доведеться жити під одним дахом, Прохор мов у тумані підійшов до невисокого паркана (А. Шиян)
  • Ще не затихла в голові моїй музика моїх школярських років, а проте в мене — думок-думок… Ходжу, як у тумані. Дійсніть — як сон, і сни — як дійсність (С. Васильченко)
  • Ми [учні] жили весь час мов у тумані (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн.

У великій кількості, щедро, рясно. Приклади
  • Розгорнувши блокнот, Зоня шпурнула цифрами, як з рога достатку (Ірина Вільде)
  • Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широке розіп'яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (М. Рильський)
  • — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон, за кожен снаряд мушу кланятись (О. Гончар)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ґедзь напа́в (укуси́в кого) на кого, кого, несхв.

Хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т.ін.; щось сталося з кимсь. Приклади
  • ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський)
  • — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало)
  • І, спаленівши, кинувся він [Віталій] від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар)
  • Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде)
  • Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний)
  • — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко)
  • — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) найня́вся.

Дуже активно, сильно. Приклади
  • Що ти кричиш, як найнявся (Ук… присл.)
  • Рубав [дрова] до самого вечора, мов найнявся (Леся Українка)
  • А дощ періщить, як найнявся (В. Кучер)
  • Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече (А. Хижняк)

як одна́ душа́, зі сл. жи́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) на доло́ні напи́сано кому.

Відразу зрозуміло, помітно. Приклади
  • — Доживе! — глибоко переконаним голосом завіря Козолуп…Це ж, брат, як на долоні тобі написано (В. Винниченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого-чого, від кого-чого, ірон.

Немає зовсім. Приклади
  • як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко)
  • — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа)
  • Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик)
  • Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко)
  • Як подивлюсь на хист теперешніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський)

як одна́ годи́на.

як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.

Так, що не можна знайти; безслідно. Приклади
  • Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак)
  • Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Г. Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) ври́тий, зі сл. стоя́ти і под.

Приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Він Все мовчав, і стояв наче вритий, І на Сясю поглянуть не смів (І. Франко)
  • Івоніка станув як вритий… (О. Кобилянська)

як (мов, на́че і т.ін.) з-під землі́, зі сл. з'яви́тися, ви́никнути і т.ін.

Раптово, несподівано. Приклади
  • Попереду, наче з-під землі, вигулькнуло щось сіре, чим далі воно збільшувалось, росло — вітряк (З журналу)
  • Їдуть вони [дядьки] балакають.., коли це як з-під землі перед ними з'явився сам пан полковник (Народні оповідання)

як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади
  • У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
  • Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

не зогля́нешся (не згля́нешся), як [і]…

Дуже швидко, непомітно (наступить, почнеться щось). Приклади
  • — Оце й не зоглянешся, Дмитре, як орати почнемо… (М. Стельмах)
  • — Сухо, тепло, — умовляє далі водій, — чого ще треба? Дощ перейде, дорога протряхне, не зглянемось, як і доїдемо (Ю. Яновський)

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. ба́чити і под., ірон.

як віл обу́ха.

як (мов, на́че і т.ін.) [у се́бе] до́ма.

зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т.ін. Добре, безтурботно, безпечно. Приклади
  • Зажила вона [Христя] в Перепилихи, як у себе дома (Панас Мирний)
Безцеремонно, нахабно. Приклади
  • Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами, як дома (О. Гончар)
зі сл. бу́ти і под. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Приклади
  • — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник)
  • Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки. — Роздягайся,— сказав Льоня..— Будь як дома (О. Гончар)
Впевнено. Приклади
  • Горбань хазяйновито, наче в себе дома, подався до хлівця.., а невдовзі з'явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало)
  • Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився, як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко)

як сме́ртний гріх, зі сл. пога́ний, гидки́й і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) ли́зень (лиз і т.ін.) злиза́в, жарт.

Хтось згинув, пропав, щез. Приклади
  • як ли́зом зли́же, безос.— З них аж пір'я полетить! Всю цю прокляту гітлерню як лизом злиже… (О. Гончар)
що. Щось безслідно зникло, перестало існувати і т.ін. Приклади
  • ли́зень злиза́в. Контрольно-слідову смугу давно лизень злизав (П. Загребельний)
  • [Лікар:] Я зварю тобі такого декокту [відвару з лікарських рослин], доброго на смак: поп'єш його три дні і все мов лизень злиже, будеш ізнов здоровий як бик (Переклад М. Лукаша)
  • Ні цурочки, ні цеглинки малої… Все мов лизень злизав (Олена Пчілка)
кого. Хтось швидко, непомітно, безслідно і т.ін. зник. Приклади
  • ли́зя злиза́ла. — Нема [телиці], лизя злизала (Є. Гуцало)
  • ли́зень лизну́в. А землевпорядників лизень лизнув! (Ю. Яновський)
  • Шукали, шукали Феньки — як лизь злизав! (Панас Мирний)
  • До Стьопки,— як його лизь злизав. Що вже було Петрові та Йванові, що випустили Стьопку (Панас Мирний)
  • Почали у Вужачому пропадати вівці, телята, кози. Відіб'ється якесь од гурту, і як лиз його злизав (Л. Юхвід)
  • Немовби й не було його тут. Як лизень злизав Козака (О. Ільченко)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка б'є кого.

Хтось тремтить, здригається і т.ін. Приклади
  • аж лихора́дка б'є ким. Ним аж теліпало щось, аж била лихорадка з великої нетерплячки (І. Франко)
  • Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година — стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував — то як рак червоний стояв, заплаканий (Панас Мирний)
зі сл. труси́тися, тремті́ти і т.ін. Дуже погано комусь. Приклади
  • Ускочила [Оксана] у хату… блідна [бліда], труситься, мов лихоманка її б'є… (Г. Квітка-Основ'яненко)

як карти́на.

як обу́х над голово́ю, перев. зі сл. ви́сі́ти.

на яки́й кіне́ць.

як (мов, ні́би і т.ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти.

Досита, досхочу, надміру. Приклади
  • Дивлюсь, як сказилася моя баба.. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) всі ро́зуми пої́сти.

Уживається для підсилення ознаки у значенні дуже, надто, занадто. Приклади
  • Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок)
  • Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис)

як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.

Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк. Приклади
  • заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
  • Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)

як торі́шнього сні́гу, зі сл. боя́тися і под., ірон.

як дзвін.

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади
  • З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) заве́дений, з дієсл.

Безперервно, невпинно, безугавно. Приклади
  • Серце гупнуло глухо й тривожно. А потім застукотіло наче заведене (А. Дімаров)
  • Я розкрив рота, хотів щось сказати. Куди тобі! Як засипала [Пріська], як затарабанила мов заведена (Є. Кравченко)
  • Гармоністи розпалилися і грали й грали як заведені (А. Хорунжий)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади
  • — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
  • як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
  • [Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)
Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади
  • — Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
  • [Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
  • Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)
Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади
  • — Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
  • — У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) з косо́ю пройшла́ смерть.

Багато померло, загинуло. Приклади
  • І того вже немає, і іншого. Цього на фронті, а того німці, коли в село вступали, застрілили. Мов з косою пройшла смерть по селу (Ю. Збанацький)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

як ли́чить.

[як (мов, на́че і т.ін.)] з-за ро́гу (вугла́)́ мішко́м приби́тий.

Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. Приклади
  • на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч)
  • [Коваль:] Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?... (М. Кропивницький)
  • На Христю — як найшло що: безпам'ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний)
  • — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Я — дурень,.. з-за рогу мішком прибитий (З журналу)
З дивацтвами. Приклади
  • Чоловіки мовби й були, а знайти підходящего не так уже й легко. Той каліка, той мішком із-за рогу прибитий… (А. Дімаров)
  • — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк)

ні в я́кій мі́рі, перев. з заперечними дієсл.

на ді́дька ли́сого, грубе.

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися і под.

Жадібно, дуже енергійно. Приклади
  • Допавсь, як кіт до сала (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.

Зникнути, пропасти. Приклади
  • — Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)
Безслідно. Приклади
  • Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду… (П. Автомонов)

як (мов, на́че і т.ін.) мо́щі.

Хтось дуже худий, виснажений і т.ін. Приклади
  • на́че жи́ві мо́щі. — Підходжу я до цього сухого, як тараня [чоловіка],.. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах)
зі сл. худи́й, сху́днути і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже. Приклади
  • Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

як на доло́ні воло́сся ви́росте, зі сл. бу́де, ірон.

як соро́ка на хвості́,́ зі сл. розно́сить і под.

сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).

Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Приклади
  • — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало)
  • Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети)

як на пню ста́ти.

як (мов і т.ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти і под.

Уживається для вираження повного заперечення змісту слова допомага́ти і под.; зовсім не (допомагати). Приклади
  • як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр. присл.)
  • Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але. .йому те допомогло як мертвому кадило… (В. Речмедін)

як (раз) плю́нути.

Дуже просто, легко, швидко. Приклади
  • Розсердити його — як раз плюнути (Панас Мирний)
  • як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський)
  • До села добратись — раз плюнути (В. Козаченко)
  • — Шкода, що тато зараз у командировці, а то можна було б його попросити винайти [машину], це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний)
  • Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський)

мести́ як (мов, ні́би і т.ін.) помело́м (мітло́ю) що і без додатка.

Брати, забирати, знищувати і т.ін. все підряд; нічого не залишати. Приклади
  • Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (І. Котляревський)

як сірко́ па́скою, зі сл. поживи́тися.

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) за грі́шну ду́шу, перев. зі сл. вхопи́тися, трима́тися і т.ін., грубо.

Дуже міцно. Приклади
  • — Думаєте, дарма Гітлер за цю Австрію тримається, як дідько за грішну душу? (О. Гончар)
  • Наліг я на вила.., руки мої вхопилися за держак, як чорт за грішну душу… (Є Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́) зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін.

Ніяково, несміливо, сором'язливо. Приклади
  • — Товаришу П'ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер)
  • Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа)
Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Приклади
  • Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) бара́н в апте́ці, зі сл. розбира́тися і под., ірон. , зневажл.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися). Приклади
  • Розбирається, як баран в аптеці (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) гвіздко́м (цвя́хом) приби́в, зі сл. сказа́ти і под.

Чітко, категорично, твердо, переконливо і т.ін. Приклади
  • — Ні! нема добра… немає — додасть [Мирон], як гвіздком приб'є, та й замовкне (Панас Мирний)
  • Сказав, як гвіздком прибив (Укр. присл.)

яки́й не є.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на підбі́р.

Найкращий (за якимись позитивними ознаками, рисами і т.ін.). Приклади
  • Матроси, На підбір — красиві, молоді,— З берега Дівчата русокосі Їм бажають щастя у труді (М. Гірник)
  • Мій батальйон на підбір: це юні фанатики комуни (М. Хвильовий)
  • Вулицею міста йдуть хлопці. Ставні, дужі, ну, як на підбір! (З газети)

як мотови́ло, жарт.

як у голомо́зого чупри́ни, зі сл. бага́то, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) з відра́ (з цебра́), зі сл. іти і под.

Дуже сильно, потоками (про дощ). Приклади
  • Він дивиться на оградку, на кущі, на листя, все заливає,.. дощ цебенить як з відра… (Т. Масенко)
  • Лило як з відра безперервним потоком (Ю. Збанацький)
  • Став і дощик накрапати, Поливає як з відра (П. Грабовський)
Дуже сильний, заливний. Приклади
  • Чи, може, там гриміли громи і дощ пролився як з відра… (Д. Павличко)
  • Дощ як з відра линув на землю — і зразу покрив її калюжами (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос.

Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг кудись і т.ін.; поспішив кудись. Приклади
  • Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний)
  • [Коваль:] Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. [Хима Стратонівна:] Ото ж бо. (Семен вийшов)

як соба́ка на при́в'язі, зі сл. гуля́ти і под., ірон.

як на [свого́ (рі́дного)] ба́тька, зі сл. крича́ти.

як по ма́слу (рідше по ма́слі), перев. зі сл. іти́.

Легко, успішно, чітко, без перешкод і т.ін.; дуже добре. Приклади
  • по ма́слу. Все йде по маслу (Укр. присл.)
  • Здавалося, що все буде йти, як по маслі: там він позичить, там оддасть, там купить (Грицько Григоренко)
  • [Цокуль:] О, я знаю, що коли ти візьмешся за діло, то воно піде як по маслу (І. Карпенко-Карий)
  • Якщо знайдеш сюжет, далі все йде як по маслу (О. Донченко)

НІ В Я́КУ, розм.

Нізащо. Приклади
  • Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар)

як сфінкс, зі сл. мовча́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) ви́точений.

Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий. Приклади
  • Бісова Улька, ноги як виточені і пошкрябані соломою, мабуть, у полі пошкрябала (І. Микитенко)
  • Уся [дівчина] — як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (М. Старицький)

як мак цвіте́ (процвіта́є і т.ін.).

як (мов, на́че і т.ін.) за по́ли тя́гне кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) шовко́вий.

як ри́ба у воді́

як (мов, ні́би і т.ін.) у пропа́сниці, зі сл. тремті́ти, труси́тися і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) скі́пка, зі сл. сухи́й і под.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на ножа́х.

[як (мов, на́че і т.ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому.

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

як (мов, немо́в і т.ін.) ві́тром розві́яло що, безос.

як у о́ко впа́сти, зі сл. схо́жий.

як (мов і т.ін.) буга́й у боло́ті, зі сл. густи́.

як (мов, ні́би і т.ін.) ра́ки з мішка́, зі сл. розповза́тися і под.

як (мов, не́мо́в і т.ін.) у сні, зі сл. ходи́ти і под.

ходи́ти [як (мов, ні́би і т.ін.)] по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т.ін.).

як млин ме́ле, зі сл. говори́ти і под., зневажл.

як (мов, немо́в і т.ін.) не в се́бе, зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін.

як ся ма́єш (ма́єте і т.ін.).

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

як душа́ до душі́, зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін.

як вла́сну (свою́) доло́ню, зі сл. зна́ти і под.

що (як) [там] не кажи́ (не говори́).

[як (мов, немо́в і т.ін.)] на кри́лах.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в окро́пі.

як (мов, ні́би і т.ін.) руда́ ми́ша [зимо́ю].

як (мов, нена́че і т.ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти.

з яко́го по́биту? розм.

як варе́ник у ма́слі (у смета́ні).

носи́тися як (мов, ні́би і т.ін.) з пи́санкою з ким--чим.

як (мов, на́че і т.ін.) по но́тах.

як (мов, ні́би і т.ін.) у рома́ні, зі сл. люби́ти і под.

як оди́н день.

як з торі́шнього сні́гу, зі сл. бу́де і под., ірон.

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

як вогню́, зі сл. боя́тися.

як (мов, на́че і т.ін.) розва́рений.

як мі́сяць у не́бі, зі сл. оди́н.

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ша в па́стці.

як ма́ків цвіт.

леті́ти / полеті́ти стріло́ю (як стріла́).

як (мов, ні́би і т.ін.) вогне́м пече́ кого.

як байба́к у норі́ зі сл. жи́ти.

як (мов, на́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) кип'ятко́м (кип'ятку́) на кого.

присо́хне, як на соба́ці, на кому і без додатка, безос., грубо.

як переї́жджа сва́ха, зі сл. гаса́ти, бі́гати, ї́здити і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) [з-під (з) землі́] вроди́тися.

як (мов, немо́в і т.ін.) з во́ску злі́плений.

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом приби́ло кого, безос.

як (мов, немо́в і т.ін.) мішо́к розв'яза́вся, перев. з чим, жарт.

ні в я́кому (я́кім) ра́зі.

[як (мов, ні́би і т.ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці].

як (мов, ні́би і т.ін.) п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон. , зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так.

як (мов, нена́че і т.ін.) ро́зум розгуби́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.

як на сміх.

як [дра́ний (діря́вий)] чо́біт, зі сл. дурни́й.

як очку́р на ши́ю, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т.ін., ірон. , жарт.

як діра́ (діал. дзюра́) в (на) мо́сті, зі сл. потрі́бен і под.

як ма́ку кого, чого, жарт.

міня́ти личи́ну (шкі́ру), зневажл.

як (мов, ні́би і т.ін.) на соба́ці, зі сл. загої́тися, зажи́ти і т.ін., згруб.

як (мов і т.ін.) сві́чка.

як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися і под.

як соро́ка на тину́ (на кілку́ і т.ін.).

як (мов, ні́би і т.ін.) на зарі́з, зі сл. годува́ти.

як (мов і т.ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого.

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) ієрихо́нська (єрихо́нська, ярихо́нська) труба́, зі сл. го́лос.

як стій.

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

як у Сірка́ із зубі́в, зі сл. не ви́рвати і т.ін.

яки́й попа́ло.

доро́га, вкри́та (усте́лена) те́рнами чия і без додатка.

як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка, зі сл. голо́дний, злий і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом вра́жений.

як сльоза́, із сл. чи́стий.

скака́ти так, як загра́є хто.

як (мов і т.ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися і под., зневажл.

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ.

як пі́вень розмальо́ваний.

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха в смета́ні, зі сл. ди́бати і под., ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися і под., грубо, ірон.

би́тися як (мов, на́че і т.ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях і т.ін.).

як (мов, на́че і т.ін.) на духу́, зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін.

як щупа́к на сковорі́дці.

чим (яки́м ду́хом) па́хне.

як в ре́шеті води́, ірон.

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

як з кіло́чка.

на яку́ хворо́бу, лайл.

Для чого, навіщо. Приклади
  • На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) шале́ний.

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна ба́нька, зі сл. зни́кнути і под.

скрути́тися, як му́ха на окро́пі.

вли́пнути як му́ха в мед.

як (мов, на́че і т.ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт.

як [своє́] о́ко; як [свої́] о́чі,

як сліпи́й пло́та (ціпка́) зі сл. трима́тися, держа́тися і т.ін.

у чо́му (у чім, як) був.

як (мов, ні́би і т.ін.) з лу́ба, зі сл. ли́ти.

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

як (мов, ні́би і т.ін.) стріла́, зі сл. ки́нутися, мча́ти і т.ін.

як ві́тер, зі сл. бі́гати, літа́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) скупа́ли в окро́пі кого.

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) блекоти́ об'ї́вся (наї́вся), зневажл.

як стій та бач (диви́сь).

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] мара́.

як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) скаже́ний.

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися.

як не лусне, зневажл.

як (мов, на́че і т.ін.) в о́ко вліпи́ти.

як (мов, на́че і т.ін.) пи́санка.

як свиня́ в дощ, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т.ін.

як на чеку́.

як (мов, на́че і т.ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос.

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до ми́ші, зі сл. ки́датися і под.

ви́скочити як коза́к (як го́лий, як Кузьма́) з ма́ку, зневажл.

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

як (мов, на́че і т.ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений і т.ін.).

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

як (мов, не́наче і т.ін.) уби́тий (заби́тий).

з яко́го ди́ва.

як (мов, ні́би і т.ін.) [чо́рна] хма́ра (ту́ча).

як (мов і т.ін.) соба́ка (пес) у пили́півку, зі сл. трясти́ся і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

як ли́пку, зі сл. обібра́ти і под.

як (мов, на́че і т.ін.) сарана́.

як (мов, на́че і т.ін.) по́рох в о́ці.

яко́ї нете́чі?

що (як) назива́ється.

як цу́цика, зі сл. ганя́ти.

як снопі́в на во́зі.

як під ла́вкою, зі сл. співа́ти, говори́ти і т.ін., ірон.

як мурашви́, зневажл.

як (мов, ні́би і т.ін.) пень.

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган со́нцем, зі сл. крути́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) середа́ на п'я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т.ін., жарт.

як смі́ття.

БОДА́Й (щоб) ти (він, вона́ і т.ін.) ска́пав, як віск, лайл.

як (мов, ні́би і т.ін.) ви́чавлений лимо́н.

як (мов, ні́би і т.ін.) гірка́ (па́рена) ре́дька, зі сл. набри́днути, надоку́чити, обри́днути і т.ін.

сам не при собі́.

як (мов, ні́би і т.ін.) соло́ного за́йця, перев. зі сл. ганя́ти, гони́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти.

з кам'яни́м лице́м, з дієсл.

крути́тися як (мов, на́че і т.ін.) бі́лка в ко́лесі.

як з лу́ка, зі сл. леті́ти, іти і т.ін.

як (мов, немов і т.ін.) переми́тий.

як кіт таба́ку, зі сл. люби́ти і под., ірон.

як за́раз, зі сл. пам'ята́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) на кам'яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т.ін.

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву.

як ви́росте гарбу́з на вербі́, ірон.

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

як (мов, ні́би і т.ін.) ноже́м відрі́зати.

як на те (те́є) вставне словоспол.

як (мов, ні́би і т.ін.) опе́чений (рідше обпе́чений).

як зіни́цю о́ка, зі сл. берегти і под.

як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) лихи́й (рідше нечи́стий і т.ін.) попу́тав кого і без додатка.

носи́тися як (мов і т.ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким, згруб.

як (мов, ні́би і т.ін.) чума́цька во́ша, зі сл. велича́тися і под., ірон.

як свою́ ду́шу, зі сл. люби́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) неприка́яний, перев. зі сл. ходи́ти, ве́штатись і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) ку́рка ла́пою, переважно зі сл. писа́ти і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) поби́тий (поби́та) соба́ка (пес).

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт до сухої́ верби́, зі сл. причепи́тися і под., грубо.

як соба́ці п'я́та нога́, зі сл. потрі́бний і под., грубо.

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ла ковтну́в (з'їв).

як ри́ба, зі сл. мовча́ти.

як (мов, ні́би і т.ін.) по псалтирю́ чита́ти.

Берегти, як зіницю ока.

Будьте як діти.

Живіть, як птахи небесні.

Загинули, як обри.

Крез. Багатий, як Крез.

Люди як боги.

Мудрі, як змії, і лагідні, як голуби.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також