ШТУКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)!

Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т.ін. Приклади
  • от так штуке́рія бу́де. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький)
  • Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія.. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджується найпарадоксальніші припущення (О. Бердник)
  • [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький)
  • Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко)

не шту́ка.

Не вимагає великих зусиль, великої праці; не важко. Приклади
  • хіба́ шту́ка. Ну, та ми спочатку не дуже-то: хіба штука яких там троє-четверо верстов протягти. Оце зараз буде сухий дуб, а від нього вже й цурпалком до Попового хутора докинеш (Г. Хоткевич)
  • невели́ка шту́ка. Я вже наломився до їх бесіди. Невелика це штука, отже, привикнути треба (Л. Мартович)
  • Кинути роботу — не штука. Та цього тільки й чекають підприємці,— до їх послуг скільки хочеш дешевих рук (П. Колесник)
  • — То не штука,— каже той,— Шити ми зуміємо (В. Самійленко)
  • Не штука книжку видати..— треба видати так, щоб книжка приносила дійсну користь нашій літературі (І. Огієнко)

Життя коротке, та безмежна штука.

«Афоризми» грецького лікаря Гіппократа (460—377 до н. е.) починаються так: «Мистецтво настільки велике, що на оволодіння ним не вистачить життя». Цей вислів (латинською мовою — «Ars longa, vita brevis est») цитується переважно в перекладі І. Франка і вживається в сучасній мові для ствердження безсмертя кращих мистецьких творів:
Життя коротке, та безмежна штука
І незглибиме творче ремесло.
(І. Франко, Semper tiro)
Приклади
  • Трохи довга наука… Так, довга, хоч, на жаль, сучасне життя наше коротке. Це знали й римляни: ars longa, vita brevis est. (M. Вороний, Пензлем і пером)

на всі шту́ки.

Здібний, вигадливий; здатний до всього. Приклади
  • З Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (А. Свидницький)

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки.

Дотепна, вигадлива і т.ін. людина. Приклади
  • Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька)
зневажл. Той, хто здатний на погані і т.ін. учинки. Приклади
  • Напівшепотом Джо відкрив таємницю:. .Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк)

викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т.ін.).

Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. Приклади
  • Тупий, брутальний, малоосвічений, він і на цей раз викинув фортель, за якого йому треба було, як мінімум, вліпити сувору догану (І. Муратов)
  • — Де ти взяв цю дерев'яну ковбасу? Це ж звичайнісінька гілка берези, тільки закручена і часником натерта!.. — Володя так і покотився зо сміху. Це він таку штуку викинув (Є. Кравченко)
  • Яку штуку викинув Мандичевський, Ви самі знаєте. Я вже не кажу про те, як себе держали старші народовці (М. Драгоманов)
  • — Сагайдак знову фокуси викидає… І що він собі думає, не знаю (С. Добровольський)
  • — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький)

для шту́ки.

Аби зайнятися чим-небудь; знічев'я. Приклади
  • Дрімайло був великий штукар, і я добре знав, що він наваживсь начепити торби тільки для штуки (І. Нечуй-Левицький)
  • Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови, так, для штуки, аби не проспати черги (Григорій Тютюнник)

уде́рти (удра́ти) шту́ку.

Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. Приклади
  • Дав пан приказ [наказ] некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило,. .що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати [заміж] Фрузину (А. Свидницький)
  • Постійте ж, думаю, я вам удеру штуку! (Ганна Барвінок)
  • — Ну, та й хитрий же наш батюшка! Еге! Отаку штуку удрав,— гомоніли чоловіки, розходячись (І. Нечуй-Левицький)

встругну́ти (утну́ти, утя́ти) шту́ку несхв.

кому з ким. Заподіяти кому-небудь якусь прикрість. Приклади
  • [Гавриїл:] Навпаки, мені знов хочеться піти до вівтаря — напевне, там їх благословеніє ще якусь штучку одколюють (І. Микитенко)
  • встругну́ти (одколо́ти, одко́лювати) шту́чку. — Ой ви, ви! Прощайте! Та просіть на весілля! Чуєте? — крикнула Христина з порога: — Та це все, мабуть, ваші жарти! Це ви якусь штучку хочете зо мною встругнути? Еге? — питав з недовірністю Бичковський (І. Нечуй-Левицький)
  • — Невже він не помічає, що я повзу? А може, просто вичікує? Ну, я ж з ним зараз втну штуку! (П. Загребельний)
  • Вона з недовірою подивилась на мене, потім оглянула стілець, — вона думала, що я хочу устругнути їй якусь штуку, — і не сідала (Л. Смілянський)
  • [Дмитро:] Стійте, стійте! Дівчата йдуть! Постривайте ж, я їм за жданки штуку встругну! (Бере кочерги й рогачі й підпирає ними двері) (М. Старицький)
Зробити, вчинити що-небудь незвичне, несподіване, дивацьке. Приклади
  • Валентин не міг всидіти на місці, його штовхав якийсь веселий біс утяти яку-небудь штуку (О. Гончар)
  • Його несподівано звідтіль [з бурси] вигнали за те, що він раз утнув штуку в класі (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чув, яку штуку встругнув Кошик? Відмовився виконувати завдання редакції (П. Автомонов)