ШПУРЛЯТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ки́дати (шпурля́ти і т.ін.) / ки́нути (шпурну́ти і т.ін.) камінці́ (камінця́, гру́дкою і т.ін.) в горо́д кого, чий.
Зачіпати кого-небудь словами, розмовами.
Приклади
- ка́мінь ки́нуто в огоро́д. Він добре втямив, що камінь кинуто в його огород, одначе стерпів і вдержав гнів (І. Нечуй-Левицький)
- — Це він [Сохацький] жбурнув камінця в мій город! — сміючись, пояснила його дружина (Л. Дмитерко)
- Олеся догадалась, що Онися шпурляла грудкою просто таки в їх город, схопилась з стільця і почала ходити по світлиці (І. Нечуй-Левицький)
- — Оце жінка. Вогонь! — підморгували, пересміювались у гурті, не зле кидаючи камінці у город чоловіка (Я. Баш)