ЧИСТЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Чисте мистецтво. Чиста краса.

Теорія «чистого мистецтва» й культ «чистої краси», які проголошують незалежність мистецтва від суспільного життя, виникли на ґрунті ідей німецького філософа XVIII ст. І. Канта і досягли найбільшого розвитку в XIX ст. Вони стали основою різноманітних течій у мистецтві XX ст. Приклади
  • Форма твору невіддільна від змісту. Естетствуючі поети, прихильники «чистої краси», ніколи не приймалися народом, а їхні твори відцвітали як пустоцвіт на поетичній ниві. (А. Малишко, Думки про поезію)

виво́дити / ви́вести на чи́сту (на сві́жу) во́ду кого.

що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Приклади
  • [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький)
  • ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу)
  • [Настя:] Не крийся, братіку, краще вивести все на чисту воду, ніж мовчать та гризтись (І. Карпенко-Карий)
  • — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович)
  • Стаття Франка незвичайно подобалась мені. . Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський)
Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т.ін. Приклади
  • Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський)
  • — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею… Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети… Нехай усі знають (В. Кучер)
  • Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади
  • Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)
Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
  • гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
  • на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
  • як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
  • Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
  • — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
  • Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
  • Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
  • — Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
  • Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
  • Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

у чи́стому ви́гляді.

Неприкритий, неприхований; справжній. Приклади
  • Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм [у перекладах] соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу)

ка́ра Бо́жа (Госпо́дня і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Приклади
  • чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка)
  • — А от і не покину [співати],— розсердився Терентій. Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко)
  • Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка)

по пра́вді.

зі сл. говори́ти, жи́ти і т.ін. Так, як порядні люди; чесно, справедливо і т.ін. Приклади
  • Завжди він говорив їм: Живіть з правдою і по правді (М. Стельмах)
  • — Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко)
Дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді. Приклади
  • по чи́стій пра́вді. — Дурень Терень, от що я тобі скажу, по чистій правді (В. Винниченко)
  • Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський)
  • Йшли [чумаки] по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Народні оповідання)
  • Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський)

від чи́стого се́рця; чи́стим се́рцем.

Щиро, з добрим наміром. Приклади
  • Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка… заплакала Й пішла за ворота (Т. Шевченко)

бра́ти за чи́сту моне́ту.

Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. Приклади
  • — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. На початках вона брала ще то все за чисту монету (Г. Хоткевич)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • Хай би їх грім побив, такі справи.
зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади
  • хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
  • Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
  • Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
  • Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням.

Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т.ін. Приклади
  • Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко)
  • Піти б у школу та сказати: Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю! (О. Гончар)
Чесно. Приклади
  • Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов'язки перед львів'янами сповняємо, а взаємин не бачимо (М. Драгоманов)
  • по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах)
  • Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади
  • наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
  • спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
  • напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
  • направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
  • Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
  • Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
  • Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
  • Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував (Панас Мирний)
  • Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
  • — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
  • Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)

чи́стої води́.

Справжній. Приклади
  • Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар)
  • — Демагогія чистої води,— зривався Дим на півнячий крик.— Над усім має бути контроль (Є. Гуцало). — О, Макаре, це історія… Тисяча і одна ніч. Романтика… Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький)
  • чисті́сінької води́. Термін [гранослов] видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (З газети)

по чи́стій, перев. зі сл. списа́ти і под.

Остаточно, назавжди. Приклади
  • — Він — льотчик? — Був колись. Після аварії списали з армії по чистій. Півлиця йому обпалило (Ю. Бедзик)
  • Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, після госпіталю його списали по чистій (М. Зарудний)

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду.

Ставати відомим. Приклади
  • Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню. Товариші підняли його на глум (О. Гончар)
  • Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося… постояти прив'язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах)

за чи́сту моне́ту, зі сл. прийма́ти, сприйма́ти і т.ін.

Як істину, як щиру правду, всерйоз і т.ін. Приклади
  • А високі слова, якими Ромео прикрашають свої вельми непоказні вчинки, інженери людських душ часто сприймають за чисту монету (З журналу)
  • — Надто він, як би сказати… тупуватий і однобічний, а намагається вийти в герої. Ну, й приймає все за чисту монету (Г. Коцюба)
  • Музичко тричі виконував свій твір…про це й газета написала. Люди прийняли те за чисту монету, радо вітали появу нового світила (М. Ю. Тарновський)
  • Мій глупенький Савонаролочко! — усміхалась Майя, нарочито приймаючи за чисту монету його слова.—..Їй-богу, ти доісторичний екземпляр! (М. Хвильовий)

Чисті й нечисті.

За Біблією, праведник Ной врятував від всесвітнього потопу у своєму ковчезі по сім пар чистих (тобто таких, м'ясо яких можна їсти) і по парі нечистих тварин (Буття, 7, 2-9).
У переносному значенні «чисті» — добрі, порядні люди, а «нечисті» — погані.
Приклади
  • А тодішній секретар ЦК КПУ А. Д. Скаба у доповіді на нараді активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників України 8 квітня 1963 року спробував розділити молодих на «чистих» і «нечистих», наївно сподіваючись приманити цим навіть Василя Симоненка. (І. Дзюба, Забуті — поруч)
  • — Так сказала наша голова. От і почнемо пересівати вашого брата на сито, відділяти чисти від нечистих. (М. Стельмах, Правда і Кривда)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання