ЧАРКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади
  • топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
  • у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи (П. Грабовський)
  • — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
  • І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці і т.ін.) розм.

Пити алкогольні напої. Приклади
  • — Вип'ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко)
  • переки́нути (хильну́ти┌142608) чарчи́ну. [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги дальної, та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук)
  • На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко)
  • Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський)

НЕ РОЗМИНА́ТИСЯ / НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ з ча́ркою, жарт.

Зловживати спиртними напоями; випивати, пиячити. Приклади
  • І справді, поки був [Микола] у селі, то не пив. А як бував у місті, то там не розминався з чаркою, та про те ніхто не знав — ні Параска, ні батько її (Б. Грінченко)

загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку.

Випивати; зловживати алкогольними напоями. Приклади
  • зазира́ти в ча́рочку. Іван Кісочка, ніде правди діти, на старість підлінився та… і в чарочку зазирав, та ще й у глибоченьку (Григорій Тютюнник)
  • Після обіду.. Корнієва молодиця налила-таки [Варі] шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку (О. Гончар)

за ча́ркою.

П'ючи спиртне. Приклади
  • Гнат почав учащати до корчми. В корчмі за чаркою він забував своє лихо (М. Коцюбинський)

припада́ти до горі́лки (до ча́рки і т.ін.).

Виявляти пристрасть до алкогольних напоїв; пиячити. Приклади
  • — Він… не дуже припадає до чарки. Він буде судити не за могоричі, а буде судити по правді (І. Нечуй-Левицький)
  • І почав був Андрій-столяр до горілки припадати — заливав нею свої образи (Є. Кротевич)

вклоня́тися ча́рці.

Випивати, зловживати алкогольними напоями. Приклади
  • Деякі буряководи, забувши про посіви, вклонялися чарці (М. Рудь)

під ча́ркою.

У стані сп'яніння; напідпитку. Приклади
  • — Куди ж ви їх [гроші], Володимире, діваєте: чи солите, чи квасите, чи свіжими поїдаєте, — іноді, під чаркою, допитувався дядько Микола (М. Стельмах)
  • Він був вже трохи під чаркою (І. Нечуй-Левицький)
  • Поліцаї були напідпитку, не те що п'яні, як квач, а так, під чаркою (К. Гордієнко)