ХТО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади

на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
— Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
— Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

хто [ж] ба́чив (вида́в)? з інфін.

Уживається для вираження обурення з приводу чого-небудь, засудження чогось; не можна. Приклади

Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих? (Леся Українка)
Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом (І. Нечуй-Левицький)

хто куди́ [ба́чив (попа́в)].

У різні боки; урізнобіч. Приклади

На паровозі бійка. На страшному льоті посипались солдати з вагонів, хто куди. Летить поїзд (О. Довженко)
— Учні розбігалися хто куди — на подвір'я, на вулицю… (М. Понеділок)
Хлопці поховалися в кущі й відстрілювалися деякий час, але коли свист отамана дозволив утечу, всі порскнули хто куди бачив (Г. Хоткевич)
Тут… усі рушили із-за стола, та, хто куди попав, мерщій надвір дивитися, як будуть танцювати (Г. Квітка-Основ'яненко)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади

Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
— Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
— А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

хто б там (то) не був.

Кожний, всякий з цього ряду. Приклади

Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б нам не було (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) хто підміни́в кого.

Хто-небудь змінився, став зовсім іншим. Приклади

Після того, коли повернулася з суду над Княжевичем та побувала на заводі у наших шефів, жінку наче хто підмінив (В. Кучер)
— Розумієте, Тарасе Демидовичу, моїх учнів ніби хто підмінив. Ваш патефон подіяв магічно (Ю. Збанацький)

Госпо́дь (хто і т.ін.) [його́] розбере́ що і без додатка.

Ніхто не знає, не можна зрозуміти чого-небудь; невідомо. Приклади

А врешті, хто його розбере тепер, куди ми посуваємось, коли більшість наших людей і сама того не знає, а так якось бреде навмання (Леся Українка)
Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого.

Викликати відчуття жару у кого-небудь. Приклади

аж на́че жа́ром сипону́ло по спині́, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко)
Опівдня [опівдні] сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу [тремтливу]… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок)

Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т.ін. кого-небудь. Приклади

мов обси́паний при́ском. Я весь тремтів, стояв, мов обсипаний приском (І. Франко)
на́че жа́ром вси́пало, безос. Мене наче жаром всипало (Марко Вовчок)
Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць)
ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсипав (З газети)
Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа.. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький)
Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр. казки)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади

Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
— Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади

— Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

хто б поду́мав (міг поду́мати).

Уживається для вираження подиву, обурення і т.ін. З приводу чого-небудь несподіваного, непередбаченого тощо. Приклади

— Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав! В сараї у Теслечихи… (О. Гончар)
— За ката певно Яким… — кинула наче про себе Сусанна.— Хто міг подумати! Виняньчив нашого хлопця… Доря так його любить (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос.

Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т.ін.; дуже вражений чимсь ( перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Приклади

немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко)
Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін)

хоч хто.

Кожний, всякий, будь-хто. Приклади

Почув би ти, що Шпак розумний каже.— Завидно стане хоч кому (Л. Глібов)
Грицько бачив: Чіпка хоч кого підхилить під себе, й боявся… боявся за Христю!.. (Панас Мирний)
— Нічого не скажеш,— крутив головою Мусій,— біда хоч кого навчить на скрипку грати… (Л. Первомайський)

як (мов, на́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) кип'ятко́м (кип'ятку́) на кого.

зі сл. кри́кнути, зо́йкнути і т.ін. Дуже голосно, сильно, різко і т.ін. Приклади

Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (І. Нечуй-Левицький)

Хтось почервонів або скрикнув тощо від почутого, побаченого і т.ін. Приклади

— Може, москаль який зайде.. — Чого ж вони сюди зайдуть? — дивується Христя.— А може, до тебе! На Христю наче хто кип'ятку линув! (Панас Мирний)

як (мов і т.ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого.

Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Приклади

Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (О. Пчілка)

як (мов, на́че і т.ін.) хто ки́нув гаря́чого при́ску на кого.

Хто-небудь раптово відчув сильне хвилювання, збентеження і т.ін. Приклади

На Мар'ю наче хто кинув гарячого приску (Панас Мирний)

А судді хто?

Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького у 5-й яві 2-ї дії. Приклади

…Мій батько, при всій його непрактичності в побутових дрібницях, все життя давав людям метал і ось тепер, коли вже навіть його найближчі вважали, що пішов чоловік на спад, він раптом виказує майже молодечу завзятість розуму, він розмірковує в масштабах державних і судить із вершин свого трудового життя, і вже тут не спитаєш: «А судді хто?». (П. Загребельний, З погляду вічності)

Блажен, хто вірить.

Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І). Приклади

Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини.
Блаженні віруючі! (С. Зінчук, Доля Івана Ґонти)
— Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
— Блаженні, хто вірить. (П. Панч, Голубі ешелони)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям. Приклади

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)
«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)

Хто взяв меч, від меча й загине.

За Євангелієм, коли слуги первосвященика прийшли схопити Ісуса Христа, один із його учнів витяг меча. «Тоді сказав йому Ісус: «Поверни меч твій на його місце; бо всі, хто візьме меча, від меча й загинуть»» (Матв., 26,52).
У метафоричному слововживанні — пересторога проти насильства. Приклади

Нартал: О, ясна зброє, Чом я тебе на ворога не зняв?
Ф л е г о н: Хто меч підійме, від меча загине.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
Природник: Але Христос сказав: «Хто взяв меч, від меча й загине»4.
Генерал: Так, загине той, хто не вміє з мечем поводитися, пане професоре. (В. Винниченко, Пророк)

Хто не працює, той не їсть.

Вислів походить з Другого послання апостола Павла до солунян: «Коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, той нехай і не їсть» (3, 10). Виражає осуд дармоїдів та нероб. Приклади

Ще мерз М. Могилянський у холодних коморах петроградського «Госиздата», розбираючи книжки та сумирно підкоряючись законові «Хто не працює — той не їсть», як він сам іронізував, а душа вже линула до Києва. (Н. Шумило, «Життя людське — храм, а не морг!»)

Хто сіє вітер, той збирає бурю.

Цитата з Книги пророка Осії, де йдеться про тих, що забули про свого Творця: «А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її» (8,7). Приклади

Не давати йому (Петрограду) хліба, солдатів, податків, брати самим усю владу в свої руки, а як треба буде зброєю боронити свого права, покликати українське військо з фронту, — хай відповідальність за бурю, за порушення фронту беруть на себе ті, що сіють вітер. (В. Винниченко, Відродження нації)
Співець юдейський: Сама посіяла між нами зваду, а хочеш мир зібрати? Пригадай: хто сіє вітер, той збирає бурю. (Леся Українка, На руїнах)

кому́ [ті́льки] не лінь (рідше лі́ньки), перев. зі сл. усі, уся́кий і т.ін.

Хто хоче, хто може; будь-хто, кожен. Приклади

Зібралися усі кому не ліньки.
Нехай не грабують його [мужика] всі, кому не лінь (М. Стельмах)
Обивателя смикав усякий, кому не лінь. Смикали… більше без потреби, щоб вселити повагу до себе, а то й просто, щоб одвести душу (О. Слісаренко)

ЯК КОМУ́.

По-різному, неоднаково. Приклади

кому́ як. Кому як на роду написано (М. Номис)
— Скільки не давай, усе мало, усе женуть, усе штурмовщина. Давай норму, давай дві, а жити коли? — Кому як,— зауважив Баглай.— Для мене це і є життя (О. Гончар)
— То що тому найгірше у холодній, чи те, що їсти й пити не дають, чи те, що родичів нема…? — Та як кому, хто що найбільше любить,— сказав мій батько (Леся Українка)

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубе.

Когось-небудь це зовсім не стосується. Приклади

кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм [селянам] земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах)
— Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний)
— Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич)

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади

земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
— У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)

чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади

гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
— Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади

не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)