ХИЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хили́ти (клони́ти) го́лову (чоло́).

перед ким і без додатка. Виявляти покору перед ким-небудь, підкорятися комусь. Приклади
  • Рутенців плем'я перед ним хилило чоло покірно І голосило на весь світ його [князя] славу безмірно (І. Франко)
  • Вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть вони на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити, ганьбою невільницькою очорнити (Д. Міщенко)
перед ким--чим. Виявляти шану, повагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Валентин:] Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка)
  • Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (О. Кобринська)
тільки хили́ти го́лову (чоло́). Журитися, засмучуватися, бути у відчаї, втрачати надію на щось. Приклади
  • — Та не хили ти голови так, Тихоне. Вийшло так якось по-дурному,— і він розповідав, що голова саме поїхав був кудись, не вдалось перебалакати (А. Головко)

хили́ти на своє́.

Настійливо, наполегливо відстоювати свою думку, переконувати в своїй правоті. Приклади
  • А Щука на своє хилила: — Ет, вигадки! Велике діло — миш (Л. Глібов)

хи́лить (кло́нить) на сон.

кого. Викликати у кого-небудь бажання спати. Приклади
  • Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (І. Муратов)
кого і без додатка. Хто-небудь хоче спати. Приклади
  • кло́нить в сон. Вечоріло. Вже покрила землю тьма, але чом це й досі мами ще нема? Жде бабуся — не діждеться… клонить в сон (І. Нехода)
  • — Щось мене,— кажу,— клонить на сон… спочину трохи (Ганна Барвінок)
  • хи́лить до сну. Ми проїхали, не спиняючись, понад двесті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич)
  • Після невдалого ранішнього купання тут, на сонці та на вітрі, Мартинюка хилило на сон (Л. Дмитерко)

сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить і т.ін.) / схили́в (зломи́в, поборо́в і т.ін.) кого, на кого.

Хто-небудь засинає. Приклади
  • Галя ледве переставляла ниючі ноги, дрімота хилила її до землі (Ю. Збанацький)
  • Вже князя і сон зломив, В очі мов насипав приску, Голова тяжить, неначе Від маківки (І. Франко)
  • — А-а, це ви, товаришу голова? А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Григорій Тютюнник)
  • Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок)
  • Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон клонить (Леся Українка)