ХАПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[аж] за о́чі хапа́ти.

Вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Приклади

Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (О. Кобринська)
У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..)
Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Ю. Опільський)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади

ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)

що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади

взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (нахапа́тися) дрижакі́в.

Тремтіти від холоду, страху. Приклади

лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька)
— А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер)
Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький)
— На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький)
А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ'яненко)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади

Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади

Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний)
— Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги.

Діяти енергійно, рішуче, починаючи з головного, найважливішого. Приклади

хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав [Форст] про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко)
Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар)
Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади

[Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)

Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади

Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)

Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади

Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

зіро́к з неба не хапа́ти (не зніма́ти і т.ін.)

Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т.ін. Приклади

зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко)
Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко)
— Ну що ж, Шура… Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський)
— Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс)
Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого.

Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Приклади

— Пригадуєш, як куркульню брали за барки? (О. Гончар)
Стоколос [бурщик] брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський)

Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю ( перев. під час сварки, суперечки). Приклади

Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало)
— Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник… Кажу: батька рідного не пущу… А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський)
Кинувся [Улас] на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький)

За гаря́че й студе́не хапа́ти / Ухопи́ти.

Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. Приклади

Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (О. Кобринська)
За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод. Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко)

бра́ти (хапа́ти і т.ін.) / взяти (схопи́ти) за го́рло кого.

Настирливо або силою домагатися чогось. Приклади

[Олена:] Куркульські недобитки пробують піднести голову. Товариші, нас хотять [хочуть] схопити за горло… (І. Микитенко)
Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою.. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар)

Сваритися з кимось, чіплятися, придиратися до когось. Приклади

Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський)
— От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс)

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т.ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня.

Одержати відмову при сватанні, залицянні. Приклади

Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький)
— Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко)

Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Приклади

У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь)
— Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний)
І чого він… оце Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він… мусив схопити облизня (Д. Бедзик)
— Віриш ти, що ця свердловина… дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа)
Вже другий день Тарас никав селом в такому стані.. .Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (В. Шевчук)
Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр. присл.)

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

— Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський)
Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський)

Комусь холодно, хтось починає мерзнути. Приклади

Надворі мороз хапав за плечі.

доса́да бере́ (нахо́дить, хапа́є і т.ін.) / взяла́ (найшла́, вхопи́ла і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т.ін. Приклади

запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко)
доса́да гризе́. А стара пані. . прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок)
— Я думала, що у вас ще й на третій [рік в наймах] зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує [господиня], не від того, та що ж? У тебе мале. . І така мене досада за серце вхопила!.. (Панас Мирний)
— Досада мене така взяла! А, звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких тобі людей (Панас Мирний)
— Кричиш! — образився Шумило. — І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко)
Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський)

о́чі хапа́ють що, перев. чиї.

Хтось раз у раз дивиться, поглядає на що-небудь. Приклади

Дипкур'єр умирає. Його очі хапають стіни (Ю. Яновський)

Хтось швидко, блискавично помічає що-небудь. Приклади

Несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі (С. Васильченко)

дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т.ін.) / пробра́ли (взяли́ і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т.ін. Приклади

Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський)
Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара)
Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж,. .замість співів — молитви (О. Донченко)
Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут)

о́дур бере́ (хапа́є і т.ін.) / взяв (ухопи́в і т.ін.) кого, грубо.

Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти; розгублений. Приклади

— Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко)

Хтось втрачає свідомість, комусь погано. Приклади

Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський)