УХО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

улі́зти в у́хо кому, ірон.

Хто-небудь почув про когось, щось. Приклади

— Та один наш зайдиголова до району поліз. Чи пива йому схотілося, чи в кіно,— та заблудив, анахтема, та й уліз отому замрайвідділом сільського господарства в ухо (Остап Вишня)

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка.

Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. Приклади

І замовк [Атта Троль] на мить у тузі… Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка)
у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі… заграли веселим блиском (С. Васильченко)

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади

Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)

Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади

— Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)

з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади

Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха).

Заслухавшись, захопившись розповіддю, розмовою, забувати про все інше. Приклади

Кидає [Терентій] шапку на лаву і одразу ж ошпарює Уляну невилитою злобою: — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? Чом і досі не бачу сніданку на столі? (М. Стельмах)
— І тобі отсе, запорожцеві,.. не сором признатись? — каже Шрам, бо й він, старий, розвішав уші, як поніс той свої баляндраси (П. Куліш)

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади

Іноді почне [Грицько] верзти таке, як той москаль, що вернувся в рідне село по білету. Хлопці слухають, уха розвішавши, роти пороззявлявши (Панас Мирний)

Виявляти великий інтерес до чогось. Приклади

Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок (І. Франко)
Бабоньки, чого розвісили вуха, баламутство слухаючи? (М. Стельмах)

перев. док. Довірливо слухаючи, повірити в почуте. Приклади

— Йому тут наплескали деякі, а він розвісить вуха, як лопухи, і слухає,— не здавалась Щуренко (А. М'ястківський)
Набрехав їм [Масло], а вони й вуха розвісили (А. Хижняк)
[Юда:] Я заспокою вас… Я вас потішу… Аякже, сподівайся! Він [Месія] здалека спокоєм і потіхою манив, а скоро хто було розвісить вуха і справді піде з ним, як я дурний, тому таке ярмо він клав на шию, що аж додолу гнуло (Леся Українка)

насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т.ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т.ін.) ву́ха (у́ха).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади

Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко)
При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький)
В цей момент Консул [пес], нагостривши вуха, став передніми лапами на стіл (О. Гончар)
Він притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний)
Простягають [селяни] шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі [корчмі] (І. Франко)

З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Приклади

Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік)
— Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко)

перебира́ти (розбира́ти і т.ін.) / перебра́ти (розібра́ти і т.ін.) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що.

До дрібниць обговорювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. Приклади

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко)
— Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа)
Наперед уже уявляв їхню зустріч.. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало)
—Та замовчіть ви, язикаті! — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— Звикли всіх по кісточках перебирати (М. Чабанівський)

Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Приклади

— Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко)
Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети)

Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. Приклади

розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона.. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний)

перемива́ти (ми́ти, перетира́ти і т.ін.) / переми́ти (перете́рти і т.ін.) [усі] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка.

Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Приклади

переме́лювати кісточки́. Перемелюєте мої кісточки? — сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик)
— Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко)
— От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах)
Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки.. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний)
Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)
Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк)
Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников)

усі́ і вся.

Абсолютно все, що оточує. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (В. Шевчук)

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади

як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

усі ко́зи в зо́лоті кому.

Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. Приклади

і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там [в Америці] і кози в золоті ходять, — безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах)
П'яному — всі кози в золоті (В. Речмедін)

вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.

з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Приклади

Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
— Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
— Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)

зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися. Приклади

У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)

Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь. Приклади

повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
— Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)

Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь. Приклади

Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
— Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
— Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади

Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)

У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади

— Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади

Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т.ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т.ін.) [усі́] со́ки з кого.

Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Приклади

Вижмуть підприємці з таких, як він, соки,.. награбують доларів, заюшених кров'ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа)
Витягав соки пан Кшивокольський і з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич)
Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар)
[Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький)

Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Приклади

виїда́ти усі со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич)
Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади

аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
— Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
— Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
[Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє.

Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Приклади

лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за гратками,.. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський)
Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк)
Жінка після щойно пережитого… в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар)
Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров)
Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький)

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади

[Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)

Довірливо слухати. Приклади

порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
[Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Приклади

Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають… (І. Рябокляч)
усі́ ши́шки на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні. Приклади

В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)

Усі жанри добрі, крім нудного.

Вислів французького письменника Вольтера з передмови до комедії «Блудний син» (1733). Вольтер підкреслював необхідність утвердження нового в мистецтві, обстоював рівноправність різних жанрів літератури. Приклади

На перший погляд здається дивним вибір жанру. Трагедія Афганістану — й мелодрама? Чи не зниження це? Вбачається, що ні. Давно відомо, що всі жанри добрі, крім нудного. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)