УСТА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

уста́ не розмика́ються у кого, чиї.

Хто-небудь мовчить, не говорить нічого. Приклади
  • — Оце, я щиру правду говорю.— Може, ні? Ану забожись! Бач, і уста твої не розмикаються! (Марко Вовчок)

вклада́ти / вкла́сти в уста́ кого, чиї, книжн.

Робити кого-небудь виразником певних ідей, думок, переконань тощо або спонукати когось висловлювати які-небудь думки, погляди і т.ін. Приклади
  • Ібсен у п'єсі Нора, або Ляльковий дім, в уста головної героїні вкладав протест проти принизливої ролі жінки (З журналу)

затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т.ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т.ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т.ін.).

3.Задобрювати кого-небудь з метою не розголошувати якоїсь справи, таємниці і т.ін. Приклади
  • запхну́ти пе́льку. — Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочінній макітру, то запхнеш пельку й благочинному, й благочинній! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Тільки ось що,— зам'явся Головатий,— нам потрібні гроші на дорожні витрати, часом, може, й на те, щоб заткнути пельку якомусь не в міру запопадливому справникові чи бургомістрові (С. Добровольський)
Замовкати, мовчати. Приклади
  • Здавалося б, почуй, збагни, одумайся,— ні, затуляють вуха й велять заткнути рота, замкнути вуста безстрашні, що мовлять слово правди (Василь Шевчук)
  • [Аврелія:] І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка)
  • [Демко:] Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький)
  • — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник)
  • Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський)
кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Приклади
  • Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш (Панас Мирний)
  • Знову реготнули, та враз стихли, мовби хтось разом усім роти позакривав (Р. Іваничук)
  • роти́ позатуля́ти (позакрива́ти, позама́зувати) (про всіх або багатьох). [Галя (до дівчат):] То що се ви до мене причепились? Я вам роти позатуляю зараз (В. Самійленко)
  • Не можна затулити уста народові (М. Рильський)
  • Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Франко)

золоті́ уста́ у кого і без додатка.

Хто-небудь вміє дотепно, доречно висловлюватися. Приклади
  • Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого.— Так і єсть!.. О, та й хороший же вдався! та який жартівливий, говіркий! золотії вуста! (Марко Вовчок)

розмика́ти / розімкну́ти уста́.

Говорити, розмовляти. Приклади
  • — У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву, а в бесіді.. уста не вміють розімкнути, німіють (Марко Вовчок). — Де шукати [скарб]? — Та козак німував.— Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (О. Ільченко)
  • Почувала [Гаїнка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Б. Грінченко)

криви́ти рот (гу́би, уста́).

Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Приклади
  • Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади
  • з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
  • ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
  • Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
  • —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
  • Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
  • — Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
  • Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)
про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади
  • [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
  • Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
  • Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

з уст чиїх, зі сл. почу́ти і под.

Від когось. Приклади
  • Зі словом поводитися треба чесно і обережно… Небезпечно жартувати зі словом письменникові. Поганого слова не хочеться чути з уст його (З журналу)
  • — Я хотіла почути лише з твоїх уст, що робиться з батьком (О. Кобилянська)

з вуст у вуста́, зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити.

Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Приклади
  • з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік)
  • від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар)
  • По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле)
  • Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський)

не схо́дити з уст (з вуст) чиїх, кого і без додатка.

Бути популярним, постійно згадуватися, обговорюватися і т.ін. Приклади
  • Будапешт! Це слово тепер не сходило з уст (О. Гончар)
  • Ім'я Кропивницького не сходило з уст навіть тих, хто ніколи не поважав театру (Збірник про Кроп.)

з пе́рших уст, зі сл. почу́ти, дізна́тися і т.ін.

Безпосередньо, від учасників чи очевидців. Приклади
  • Я вирішив зустрітися з ним самим, щоб почути, як кажуть, з перших уст те, що розповіли інші (З газети)