УМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади

держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка.

Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано. Приклади

Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський)
[Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка)
Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр. присл.)
— Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний)
Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр. присл.)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади

— Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти [собі́] на ум (на ро́зум) що і без додатка.

Усвідомлювати, запам'ятовувати що-небудь. Приклади

[Конон:] Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені (М. Кропивницький)
Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив (І. Франко)
Сказано на глум, а ти бери собі на ум (Укр. присл.)

кла́сти на ум.

Запам'ятовувати, усвідомлювати що-небудь з певною метою. Приклади

Хто величається і других зневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Л. Глібов)

сплива́ти (спада́ти і т.ін.) / сплисти́ (спливти́ ́і т.ін.) на ум (на ро́зум) кому і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т.ін.). Приклади

— Брати не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша)
Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький)
От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ'яненко)

ум за ро́зум захо́дить / зайшо́в у кого.

Хто-небудь втрачає здатність тверезо, розумно діяти. Приклади

— В мене вже аж ум за розум заходить од високих нематеріальних любощів (І. Нечуй-Левицький)

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

З'явитися, виникнути (про думки, здогади і т.ін.). Приклади

О зміні [про зміну] годин і о їх порядку [про їх порядок] не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Г. Хоткевич)

перев. безос. Задумати, вирішити щось зробити (про плани, дії і т.ін.). Приклади

Раптом Соломія зупинилась і мало не зомліла од страшної думки. Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський)
Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник)
Йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко)

Згадатися, пригадатися. Приклади

Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… (Марко Вовчок)

не схо́дити з ума́ ́кому і без додатка.

Постійно уявлятися, поставати в думках, пам'яті, свідомості. Приклади

— Мені він усе з ума не сходить, все перед очима,— хороший та красний, як сонце, любий, як щастя,— усміхається… (Панас Мирний)

не по́вно ро́зуму (ума́) у кого.

Хто-небудь розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

— Хіба ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?..— І справді,— вхопився пан за те слово,— не повно в неї ума було! (Марко Вовчок)

голови́ (ро́зуму і т.ін.) не прикла́сти.

Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв'язати, вирішити щось. Приклади

[Олекса:] Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий)
ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ'яненко)
— І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер)
— Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах)
Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її [Ярину] Єремія в поході? (П. Панч)

виві́дувати (ви́віряти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст.

Намагатися дізнатися про чиї-небудь істинні думки, наміри, випитуючи про них. Приклади

— Не плач, не плач, та Килинко, Ще я не вмираю, Це ж я з тебе, молодої, Ума вивіряю! (Народна пісня)
Про це удова знай мені торочить, щоб у мене вивідати ума: чи не виявила мені чого наймичка (Ганна Барвінок)
Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П. Чубинський)

схо́дити з ума (з ро́зуму) за ким, по чому.

Виявляти надмірне захоплення, полонившись кимось, чимось. Приклади

Панянки з ума сходили по його красі (Панас Мирний)

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом).

Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх завершення; не передбачаючи, пізно схаменувшись. Приклади

— І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко)

трима́ти (держа́ти) в голові́ (в умі́) що.

Постійно пам'ятати що-небудь, не забувати чогось. Приклади

— Говори з ними [з чорними ангелами] спокійно, не дайся, щоб піймали на брехні і постійно тримай у голові — то не люди! (Валерій Шевчук)
Він, Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам'ять усього не втримає (М. Стельмах)
Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (М. Коцюбинський)

набира́тися / набра́тися ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму).

Поповнювати свої знання, набувати життєвого досвіду. Приклади

— Що вже розумний, то розумний, бо набрався розуму од розумних людей (І. Нечуй-Левицький)
З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш (Укр. присл.)
Як віз ламається, чумак ума набирається (Укр. присл.)
— Нам треба хати-читальні, щоб.. уму-розуму набиратися (В. Речмедін)
— Це наша школа,.. де наша дітвора навчається всьому та набирається розуму (Панас Мирний)

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Приклади

Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок)
Веселим, з гостинцями, з жартіливими приспівками таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар)

розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т.ін.).

Думати розмірковувати над чимось. Приклади

Хто вона така [Марта], щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те, що корови.. .Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі… на все село?.. (І. Рябокляч)
Ми ліниві думкою і не хочемо розкинути мізками, чому такий популярний двотомний роман В. Малика Таємний посол (З газети)
Ми з моїм приятелем — італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і… самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький (М. Коцюбинський)

Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. Приклади

Присіли го [його] довги [борги], так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки (Г. Хоткевич)
Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець (М. Ю. Тарновський)
Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом… — ніщо не помагало (Панас Мирний)

ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду).

Втратити здатність нормально мислити, діяти і т.ін.; збожеволіти. Приклади

От вернувся [художник], відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь [по картині].. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко)
— Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка)
— Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок)
Всі так ізвикли [звикли] бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися [почувши], що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко)

за́днім умо́м зі сл. розу́мний і под.

Пізніше, із запізненням, після всього. Приклади

— В їхній статті нічого, власне, про Храпчука не сказано. А це людина, яка не тільки зазналася… — Тепер ми грамотні,— пробурчав Заболотний.— Тепер ми розумні. Заднім умом (С. Журахович)

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка.

Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. Приклади

Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?.. (І.Нечуй-Левицький)
ма́ти своє́ на умі́. — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов)

Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. Приклади

ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик)
Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі… (В. Симоненко)
І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний)

зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́).

Негативно впливаючи на психіку, викликати почуття роздратування, гніву і т.ін.; робити кого-небудь божевільним. Приклади

Племінничок звів з ума сестру,— сестра божевільна (Панас Мирний)
[Софія:] Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава! Іди! Не пали мене своїм поглядом єхидним — ти гірше сатани, ти мене з ума звела, ти одбила у мене чоловіка (І. Карпенко-Карий)

Захоплювати, полонити кого-небудь; виклика́ти почуття великого кохання. Приклади

Анничка… своїм дзвінким і бентежливим сміхом та умінням літати на танцях метеликом від парубка до парубка звела з розуму багатьох (М. Івасюк)
— Якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить [сина], і де вже йому тоді про інститут, про науку… (О. Гончар)

Бути причиною невиважених, нерозумних вчинків. Приклади

[Яцько:] Казав тобі раз, Казав тобі два, Ой, не пий ти горілочку, Бо зведе з ума! (М. Кропивницький)
Голод зводив з розуму, солдати раді були іти на фронт, щоб тільки одержати нову, кращу одежу і похідний пайок (В. Гжицький)

Спокушати. Приклади

позво́дити з ума́ (про багатьох). Ми тут позводили з ума усіх наших хуторянок (І. Нечуй-Левицький)
[Лицар:] Спізнаються по волі молодята і вже присяги прагнуть — знов неволі… [Служебка:] А ти би як хотів? Звести з ума, та й кинути? Ти мудрий без присяги, це кожний захотів би! (Леся Українка)

Виклика́ти почуття захоплення, схвильованості, неспокою і т.ін. Приклади

О зорі, зорі, кого ви не зводили з ума! Навіть Матвій Прибиймуха не може заснути такої… ночі! (І. Цюпа)

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади

— Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)

за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади

Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)

Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади

Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т.ін.) у чому і без додатка.

Незрозуміло. Приклади

А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко)

Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Приклади

Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко)
— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш)
Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко)

ве́ртиться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці) у кого.

Хтось весь час думає про кого, що-небудь. Приклади

— От так ми [мені] до рання на гадці вертілося!.. (І. Франко)
А п'ятнадцять карбованців так і вертяться у мене на умі. Уже я розщитала [розрахувала] собі, чого й купити… (Панас Мирний)
В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав [з ферми]? (К. Гордієнко)
— Та сідайте ж бо! — припрохувала Хима, а в самої вертілось на думці: Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата? (М. Коцюбинський)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

[Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
— А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

на умі́ у кого, що і без додатка.

У думках, у помислах. Приклади

Оце ж такі тепер учні пішли. Екзамени заходять, а їм хоч би що, дівування вже на умі… (О. Гончар)
[Одарка:] У тебе щоразу сміх та глум на умі, а в нього праця — і за те я його люблю! (М. Кропивницький)
— Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак? Чи вона вередує, чи сердиться (І. Нечуй-Левицький)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади

— Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
— Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду).

що. Здійснювати, успішно виконувати що-небудь, справлятися з чимсь. Приклади

— Позичити [насіння] не штука,— відповів голова,— та дивіться, щоб до ума довели (М. Рудь)
— Багацько таких, що на готовеньке зазіхають, та мало таких, що до ума що-небудь доводять (Л. Яновська)

кого. Наставляти, повчати кого-небудь. Приклади

Параска ще довго корила хатніх, до ума доводила невістку (К. Гордієнко)

кого і без додатка. Виховувати, ростити кого-небудь (про дітей). Приклади

Няньчить її й доглядає [ненька].., Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський)
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів (Українські народні прислів'я та приказки)
— Щоб вам [Галі і Чіпці], мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести! (Панас Мирний)
Тепла хвиля підмиває серце матері, як вода калину, щасливою сльозою очі криються: усіх же вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник)

ви́кинути / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки і т.ін.) кого, що.

Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади

ви́кинути з ума́. Плакав нишком, жив одною. Не міг викинути з ума (П. Грабовський)
[Степанида:] Іван вже більш тижня, як пішов по монастирях на прощу. [Химка:] Ага, так, так, я чула та й з памороків витрусила ту чутку (М. Кропивницький)
ви́трусити з голови́ (з па́мороків). Я піймав себе на ганебнім чутті й гадці. Намагався їх витрусити з голови, думати про щось інше (Олесь Досвітній)
Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш; а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
Всі порожні обіцянки, яких надавав сьогодні Ганні, він і з голови викинув (В. Козаченко)

Перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, шось. Приклади

Кілька хвилин П'єнтак щось сердито бурмотить собі під ніс, потім викидає геть з голови бундючного кооператора. До біса!.. (С. Журахович)
Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула (Панас Мирний)
О. Василь знов став милим і веселим, а Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам'яті все неприємне (М. Коцюбинський)
І як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (С. Добровольський)
— Раджу, Степо, викину з голови кавалерів, візьмися ліпше за книжки (П. Гуріненко)
— Старий, сину, будеш, як усе знатимеш. Не думай про се: то погане слово! Викинь його з голови… То тільки злі діти так кажуть… (Панас Мирний)

собі́ на умі́.

Який вміє приховувати свої думки, настрої і т.ін., неохоче спілкується з іншими; хитрий, скритний. Приклади

Він показав себе ще в студентські роки; керувався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі… (О. Бойченко)

Думати про власні інтереси, мати свої плани, задуми. Приклади

Показує одного карася і дві щучки — отакісінькі! Він показує, а я сама собі на умі (О. Ковінька)

ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́).

Від старості втратити здатність розумно мислити; позбутися розуму. Приклади

Клята Марія! Зовсім вижила з ума. Її [Стефу], жінку молоду, і як кажуть, нівроку, почала збивати на свій хлопський розум (Г. Колісник)
Люди не звертали уваги на ті Уласові речі.— Старий став — з ума вижив (Панас Мирний)
— Дурень [старий], зовсім вижив з розуму. Коли б він пішов у банк, йому б одразу сказали, що гроші фальшиві. Але він боїться з'являтися з тими грошима на людях… (Ю. Бедзик)
— На кладовищі, що за лоцманською церковою, три дні собі копав могилу. Батько та мати дивились і здвигували плечима: дід зовсім вижив з розуму (С. Чорнобривець)

умо́м убо́гий.

Розумово обмежений, нетямущий; дурний. Приклади

[Прісцілла:] Та хіба ж усі такі, як той клієнт, умом убогий? (Леся Українка)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)