УДАР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що.

Своїми діями доводити кого-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось. Приклади
  • Відсутність коштів ставило під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (З газети)

уда́р у спи́ну кому, чому.

Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-небудь. Приклади
  • Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар)

прийня́ти [на се́бе] уда́р (вого́нь і т.ін.).

Прикрити, уберегти кого-небудь від небезпеки, неприємностей, ганьби і т.ін.; заступитися за когось, захистити когось. Приклади
  • Артем залишився один, прийнявши на себе вогонь, щоб дати можливість Миколі вислизнути з пастки і донести до своїх карту (М. Ю. Тарновський)
  • [Богушова:] Певно, Марійка прийняла на себе удар, який мав упасти на Ганю (В. Собко)

відвести́ / відво́дити уда́р від кого.

Захистити кого-небудь від чогось. Приклади
  • Всі могутні сили природи будуть послушні людській волі. А ти… не можеш зрушити з місця купу залізного брухту, не можеш викресати іскру вогню. Не владен відвести від своєї Тоні удар (О. Гончар)

уда́рити з копи́та.

Відразу з місця побігти, помчати з великою швидкістю (про коней). Приклади
  • Коні вдарили з копита, і під ними задзвеніла і бризнула соком березнева земля (М. Стельмах)

кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльони (А. Головко)
  • Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко)
  • Серце [Сеспеля] переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною несподіванкою. Приклади
  • Одно невеличке слівце Дін як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний)

під уда́ром, перев. зі сл. бу́ти, перебува́ти.

У небезпечному становищі, під загрозою чого-небудь. Приклади
  • У вересні сорок першого неподалік Азовська прорвалися гітлерівці. Завод під ударом (М. Рудь)

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко)
  • Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний)
  • Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський)

би́ти / уда́рити на спо́лох.

Виявляти занепокоєння, тривожитися, переживати. Приклади
  • Розбухлих, багатословних романів, переобтяжених газетно-репортажними описами… з'являється не так і мало. А критика щось не дуже б'є на сполох (З журналу)
  • Зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)
  • Там, де треба,— повчав він нас,— буде вжито відповідних заходів, а там, де спокійно, нема чого бити на сполох (І. Муратов)
Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. Приклади
  • — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б'ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади
  • би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
  • Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
  • Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
  • [Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади
  • Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
  • — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

хміль б'є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь починає п'яніти. Приклади
  • Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний)
  • Щоб зігрітися, взяв [майор] склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб)
  • І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров)

уда́рило в па́мороки кому і без додатка, безос.

У кого-небудь затуманилася свідомість; хто-небудь сп'янів. Приклади
  • Тітка випила там чи не випила, але в памороки ударило (Є. Гуцало)

одни́м уда́ром.

Дуже швидко; відразу. Приклади
  • Поспішаймо, поспішаймо з виходом у поле, щоб одним ударом покінчити з посівною (З газети)

уда́рило в сон кого, безос.

Хто-небудь захотів спати. Приклади
  • Одного разу ліг після обіду відпочити.., взяв собі газету (рискнув┌112640) і розгорнув… Як ударило ж мене в сон (Остап Вишня)

не уда́рити лице́м (обли́ччям) у грязь (у боло́то) перед ким і без додатка.

Показати себе в чому-небудь з кращого боку; не осоромитися. Приклади
  • [Тиберій:] Давайте ж не вдарим лицем в болото і заспіваємо яку-небудь кантату (М. Кропивницький)
  • Природний артист, дотепний співрозмовник, до того ще й бандурист і непоганий співак, він мобілізував усі свої мистецькі здібності, щоб не вдарити обличчям у грязь перед високими панами (С. Добровольський)
  • Чумак ловко сів у сідло. (Хоч тут не вдарив лицем у грязь! — майнула думка┌33149) (А. Головко)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом уда́рило кого, безос.

Хто-небудь дуже вражений, приголомшений чимсь. Приклади
  • — Я почула його [крик] аж у долині. Мене мов громом ударило (З газети)

уда́рити чва́лом.

Швидко помчати, понестися (про коней). Приклади
  • Гюргій зв'язав тарпанів за шиї своїм поясом і відпустив їх у поле, тарпани з місця вдарили чвалом, в несамовитості розшарпали пояс (П. Загребельний)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

праве́ць уда́рив (ви́правив і т.ін.) кого.

Хтось помер; не стало когось. Приклади
  • Взнав, що крокодила дітки Лупляться з яєць: — Їх під квочку — і сусідку Виправить правець! (А. Крижанівський)
  • — Чудесний прейскурант! Почив на лаврах дід Василь Хуряк. Гукає в небо Шабанов. Проповідника правець ударив (О. Довженко)

уда́рити в закаблу́ки.

Завзято затанцювати. Приклади
  • В червоних штанях оксамитних… Іде козак.— Ох, літа! літа! Що ви творите? — На то теж Старий ударив в закаблуки, Аж встала курява! Отак! (Т. Шевченко)
  • Як сонні, ходять [пари], сплівши руки, а тут би вихором пройтись, ударить шквально в закаблуки (О. Гончар)

уда́рити / ударя́ти в го́лову кому і без додатка.

безос. Хто-небудь подумав, додумався до чогось. Приклади
  • А що, як розприндиться наша киця? — зразу ударило її [Мар'ї] в голову (Панас Мирний)
  • Нащо він приїхав сюди? В яку чорну хвилину вдарило йому в голову — провідати батька? (О. Гончар)
Призвести до сп'яніння; сп'янити. Приклади
  • Випив [Чіпка] з півкварти [горілки] й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову (Панас Мирний)
  • Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)

би́ти / уда́рити в го́лову кому і без додатка.

Виклика́ти стан сп'яніння; п'янити (про спиртні напої). Приклади
  • Гаряча варенуха трохи вдарила йому в голову (І. Нечуй-Левицький)
  • Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)
  • — А що, паніматко! Чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? Щось горілка не дуже б'є в голову,— тягнеш, тягнеш, а в голові все-таки не шумить (І. Нечуй-Левицький)

па́лець об па́лець не уда́рити.

Зовсім нічого не зробити, перев. для досягнення чого-небудь. Приклади
  • На душі у Марусі тяжко, вона не знаходить собі місця.. Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! — шугає думка (Ф. Бурлака)

наста́в (прийшо́в, уда́рив) час чий.

Кому-небудь пора вмирати. Приклади
  • Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, І тепер вже немає мені вороття (Леся Українка)
  • [Прісцілла:] Ні, тату, настав уже мій час… Я здавна вже мов гість на сьому світі. Душа моя вгорі… (Леся Українка)
Хто-небудь має сприятливі умови для успіху, діяльності і т.ін. Приклади
  • — Нічого, прийде і мій час. Ще зоря моя із неба не зірвалася (Григорій Тютюнник)
  • — Павле, — сказав старий кінь, — настав і твій час. Посягни у моє ліве вухо: там для тебе срібний одяг є (Три золоті сл.)

в уда́рі, зі сл. бу́ти, перебува́ти і т.ін.

В стані душевного піднесення, натхнення; у піднесеному настрої. Приклади
  • — Ви, Тамаро, сьогодні просто в ударі! Всіх — наповал.. Звичайні смертні, як було помічено, не залишились байдужими перед силою ваших чарів (О. Гончар)
  • Діденко був особливо сьогодні в ударі. Говорив небагато,— але зате кожна фраза його була наче карбована (А. Головко)