ТІШИТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т.ін.).

Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. Приклади

І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на Запорожця, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети)
Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький)
ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч)

Відчувати задоволення з приводу чого-небудь, не виявляючи його зовні. Приклади

Шумейко в душі вже тішився з тієї перемоги (А. Шиян)
Вдавала [мати], що не бачить нічого й не розуміє нічого, а в душі тішилася молодим щастям (Г. Хоткевич)

Хто-небудь перебуває в доброму, піднесеному настрої; радіє. Приклади

душа́ ті́шиться. Та втома солодка, після неї тішиться душа, а натруджене тіло краще спочине (І. Цюпа)
Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач)
Вона [Настуся] прагнула говорити якнайділовитіше,. .а в самої співала душа, оченята так і бризкали захопленням (Ю. Збанацький)
Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника,— просто душа співає од такої краси… (Ю. Яновський)