ТІЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

Худнути, втрачаючи звичний вигляд. Приклади
  • Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський)
  • Його [кота] завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив'язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз)
  • Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький)

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади
  • добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
  • душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
  • Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
  • Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)
Хто-небудь помер. Приклади
  • душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

ви́пустити ду́шу [з ті́ла] і без додатка.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади
  • — Мовчи! — не дав він Варакуті рота розкрити.— Полигач буржуйський! І йди геть з-перед очей моїх. Бо я з тебе зараз душу випущу! (А. Головко)
  • [Василь:] Так ти й дашся йому душу з тіла випустити? Певне, будеш оборонятися (Панас Мирний)

видира́ти / ви́дерти ду́шу [з ті́ла] у кого і без додатка.

Жорстоко знущатися з кого-небудь, мордуючи, доводячи до смерті. Приклади
  • — Їй-богу, так! Їй-богу, так! — репетує кругом сірома.— Проклятії кармазини швидко видеруть у нас душу з тіла, не то що! (П. Куліш)
  • — Тимофію,— наздогнала його в сінях.— Ви б не їхали на ніч. Банда Гальчевського тепер луютує. За землю душі видирає,— так сказала, начебто і не знав Тимофій, що робиться навкруги (М. Стельмах)

до го́лого ті́ла.

Цілком, повністю. Приклади
  • — Хоч голодрабці, та не грабили нікого; а хозяйські сини — й не голодрабці, так граблять до голого тіла (В. Винниченко)
  • Дощ застав мене в цім малиняку і зросив до голого тіла (М. Грушевський)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади
  • Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
  • Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
  • Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

до живо́го ті́ла, зі сл. поби́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • — Що з тобою таке: чи ти здужаєш, Чіпко? — Побили сучі сини до живого тіла, як печене болить (Панас Мирний)

Душу віяти від тіла.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), з опису кривавої битви руського війська з половцями: «На Немизі снопи стелють головами, молотять чепи харалужними, на тоці живот кладуть, віють душу од тіла». Приклади
  • У переносному значенні — вбивати на полі бою.
    Хтось невидимий в полі важко гупав
    і, знову душу віючи від тіл,
    шрапнеллю грімко брук щербатий хрупав…
    (Юрій Клен, Прокляті роки)

душа́ проща́ється (розлуча́ється) / Попроща́лася (розлучи́лася) З ті́лом.

Хто-небудь помирає. Приклади
  • Панський сторож… тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний)

погуби́ти ду́шу [з ті́лом (і ті́ло)], заст.

Померти, загинути. Приклади
  • Із дерева сього зломити ти мусиш гілку хоть [хоч] одну; Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану; Без гілки і назад не будеш І душу з тілом ти погубиш, Плутон тебе закабалить (І. Котляревський)
  • Я так люблю мою Україну убогу, Що проклену [прокляну] святого Бога, За неї душу погублю! (Т. Шевченко)
чию, кого. Учинивши який-небудь злочин, призвести до смерті кого-небудь. Приклади
  • Добро той вдіє, хто… у тюрму не посадове [посадовить мужика], Щоб душу погубить (Панас Мирний)

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл.

в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. Приклади
  • Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський)
  • — Нічого, він [кінь] попасеться, вб'ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
  • Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
  • — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
  • Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т.ін.) прикри́ти.

Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Приклади
  • Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко)

з ті́лом і душе́ю.

Цілком, повністю. Приклади
  • Інший побут, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім, з тілом і душею (Панас Мирний)
  • [Орест:] Ти ж знаєш, що, кидаючи мене, ти губиш мене з тілом і душею, у мене нічого не зостанеться в житті без тебе (Леся Українка)
  • — Мамо, рятуйте Миколу, бо він пропаде з тілом і душею (І. Нечуй-Левицький)

ті́льки душа́ в ті́лі.

Бідний, убогий. Приклади
  • Отак увесь вік свій прожила,— дума… баба Сикліта,— тільки душа в тілі (Грицько Григоренко)

душе́ю і ті́лом.

У всіх відношеннях. Приклади
  • — Ось у тому житті.., де не пігмеїв побачиш, а квітучих атлетів, людей, прекрасних душею і тілом, для кого почуття стало нормою існування… Уяви себе там! (О. Гончар)
Повністю, до кінця, всім єством. Приклади
  • Душею і тілом був [Глухенький] відданий артілі (О. Гончар)
Щиро, самовіддано. Приклади
  • Знов вона [Тізба] йде і шука юнака і душею і тілом, Пильно бажа розказать про свої небезпеки жахливі (М. Зеров)

дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т.ін.) у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький)
  • — Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко)
  • Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук)

душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі чим, у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь ледве животіє, підтримуючи своє існування чим-небудь, живе впроголодь. Приклади
  • Передачі [в тюрму] приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький)

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия.

Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Приклади
  • Вже насилу душа моя [Палажчина] держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький)
  • Значить, Ви ще пам'ятаєте, що десь далеко… живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський)

в (при) ті́лі.

Не худий, в міру повний (про людину). Приклади
  • Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто (І. Муратов)
  • — А яка вона з себе? — запитав я.— Дівка, як дівка. З ногами, руками, косами. При здоров'ї і в тілі (Є. Кравченко)
Вгодований (про худобу). Приклади
  • В гарній артілі й худоба в тілі (Укр. присл.)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого.

Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи, дій. Приклади
  • трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав [Юхим] її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін)
  • Їх [узбеків] не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле)
  • Куррадо велів ув'язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Бакаччо, перек. Лукаша)

світи́ти грі́шним (го́лим і т.ін.) ті́лом.

Бути дуже бідним. Приклади
  • Чим же невдоволені козаки! — спитав Чепіга… — Голі ходимо, грішним тілом світимо,— надривався чийсь голос. (С. Добровольський)
2.Бути одягненим у зношений, полатаний або подертий одяг. Приклади
  • Його мати старалася за тринадцятий сніп заробити трохи хліба, щоб як-небудь прогодувати шестеро дітей, що, мов жорна, мололи всякий харч і світили чорним тілом по всіх вулицях села, басуючи на хворостинах (М. Стельмах)
  • Сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (М. Драгоманов)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади
  • І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
  • На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
  • обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
  • Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
  • Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади
  • різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
  • різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
  • ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
  • Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

Здоровий дух у здоровому тілі.

Вислів з сатири римського поета Ювенала (60—після 127 н. е.), де сказано: «Треба молити (богів), щоб розум (дух) був здоровий у тілі здоровім».
У сучасній мові — словесна формула гармонійного фізичного й духовного здоров'я людини.
Приклади
  • Тільки, цінуючи мою моральну подобу, май на увазі: Mens sana in corpore sano! Я знаю се краще, ніж хто.
    (Леся Українка, Лист до О. Косач, 5.ІХ.1896 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання