ТЯМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му).

Бути психічно хворим, божевільним. Приклади

Страх вона його любила, Аж розум ввесь свій погубила (І. Котляревський)
Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні. Підмітав і прибирав колії разом з дурником-ченцем, що давно вже загубив був свій розум (Ю. Яновський)
погуби́ти ро́зум. Коли ж я знаю, що сьому не можна бути, і бачу свою Марусю, що зовсім розум погубила, полюбивши тебе,. .вона тепер рада за тобою хоч на край світу (Г. Квітка-Основ'яненко)

Втратити здатність логічно, обдумано діяти. Приклади

З ним ніхто не хотів сідати за стіл, тому що від чарки Псякревський губив розум (Казки Буковини..)
Солдат був напідпитку, знов мазнув Анрі-Жака по всіх вусах і заіржав, а коли той, загубивши тяму, поліз битися, схопив його в оберемок (Ю. Яновський)

до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Приклади

Бути розумним, здібним, розсудливим. Приклади

— Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький)

у кого, кому. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось. Приклади

у кого. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. Приклади

— Усе… привиджуються його чорні очі, неначе він одібрав у мене памороки (І. Нечуй-Левицький)

Знепритомніти, бути без свідомості. Приклади

загуби́ти па́м'ять. Його думки були далеко, дуже далеко, він проговорив кілька слів ніби румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Яновський)
Упав я на токовище, хочу крикнути, та не можу: дух забило. Потім хотів себе мацнути за бік — і втратив пам'ять (Григорій Тютюнник)
Тями [тамада] не втратив: продовжував славити іменинника (С. Ковалів)
Він втратив памороки і тільки тоді опам'ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький)

У свідомому стані. Приклади

Він до неї говорив, як чоловік при добрім змислі, розсудливо, при тямі й пам'яті (Марко Вовчок)
— Хомо,— бідкається листоноша,— ти при повній тямі? (Є. Гуцало)

Перебуває в стані дуже сильного збудження, хвилювання; діє несвідомо. Приклади

Олександра дико скрикнула. Той крик ще більше розлютив Гната. Не тямлячи себе, кинувся він на Олександру (М. Коцюбинський)
— Жінка є в мене.. Чуєш, дівчино? Знатимеш… Стенулась од його бігти, сама себе не пам'ятаючи (Марко Вовчок)
[Орест:] Тоді було таке щастя, воно зрушило тебе, нерви не витримали, я сам теж не тямив себе тоді (Леся Українка)
Ходить [Денис], перебіга з-під одного дерева під друге, руки ломить, сам себе не тямить (Г. Квітка-Основ'яненко)