ТИНІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ні в тин ні (ані́) в воро́та.
Не спроможний виконувати свої прямі обов'язки.
Приклади
- Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко)
- І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький)
Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний.
Приклади
- — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар)
Нікуди не годиться.
Приклади
- Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс)
- Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу)
- Нап'ється [Довбня], то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний)
аж тини́ тріща́ть.
Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії.
Приклади
- — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник)
- Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький)
тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми).
Не мати власного житла, притулку; жебракувати.
Приклади
- Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко)
- — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний)
під (по́під) [чужи́м] ти́ном.
Просто неба, надворі; без притулку.
Приклади
- Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге.. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко)
- Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах)
[і] че́рез тин не перегне́ться.
Дуже ледачий.
Приклади
- Він і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім'ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу)
- — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Утченка)
на́шому ти́нові двою́рідний пліт.
Далекий родич.
Приклади
- Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич)
ні дво́ру ні ти́ну у кого.
Хто-небудь бідний і нічого не має.
Приклади
- — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник)
горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв.
Починати якусь справу.
Приклади
- тин городи́ться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу)
- Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети)
- Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу)
- — Та ті варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися? (Г. Коцюба)
- — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко)
тин горо́диться.
Планується, здійснюється, створюється і т. п. що-небудь.
Приклади
- Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився? (З журналу)
як (мов, ні́би і т.ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися і т.ін.
Дуже, надто.
Приклади
- — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах)
тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін.
Поруч, по сусідству; близько.
Приклади
- Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок)
- У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька)
- тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— вже батюшка, отець Іван (Панас Мирний)
під чужи́й тин, зі сл. іти.
Геть, куди завгодно.
Приклади
- Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби,— не доведи Господи! — я захворіла або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Панас Мирний)
як соро́ка по тину́, перев. зі сл. писа́ти.
Незграбно, неакуратно.
Приклади
- Він пише, як сорока по тину (З газети)
че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич і под., ірон.
Дуже далекий або зовсім ніякий.
Приклади
- — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька)
- — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий… через вулицю навприсядки! (О. Гончар)
- — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк)
як соро́ка на тину́ (на кілку́ і т.ін.).
зі сл. верті́тися, крути́тися і т.ін. Неспокійно.
Приклади
- Вертиться, як сорока на тину (Укр. присл.)
зі сл. жи́ти і под. Невлаштовано, непостійно.
Приклади
- Він живе, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла (Укр. присл.)
1. зі сл. сиді́ти, примости́тися і т.ін. Незручно, неприродно.
Приклади
- — Хитра яка! От побачить твоя мати… —примощується [Левко] на воротях, як сорока на кілку (М. Стельмах)
Дивіться також