ТИНІВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ні в тин ні (ані́) в воро́та.

Не спроможний виконувати свої прямі обов'язки. Приклади
  • Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко)
  • І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький)
Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. Приклади
  • — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар)
Нікуди не годиться. Приклади
  • Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс)
  • Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу)
  • Нап'ється [Довбня], то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний)

аж тини́ тріща́ть.

Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії. Приклади
  • — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник)
  • Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький)

тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми).

Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Приклади
  • Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко)
  • — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний)

під (по́під) [чужи́м] ти́ном.

Просто неба, надворі; без притулку. Приклади
  • Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге.. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко)
  • Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах)

[і] че́рез тин не перегне́ться.

Дуже ледачий. Приклади
  • Він і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім'ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу)
  • — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Утченка)

на́шому ти́нові двою́рідний пліт.

Далекий родич. Приклади
  • Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич)

ні дво́ру ні ти́ну у кого.

Хто-небудь бідний і нічого не має. Приклади
  • — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник)

горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв.

Починати якусь справу. Приклади
  • тин городи́ться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу)
  • Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети)
  • Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу)
  • — Та ті варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися? (Г. Коцюба)
  • — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко)

тин горо́диться.

Планується, здійснюється, створюється і т. п. що-небудь. Приклади
  • Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився? (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися і т.ін.

Дуже, надто. Приклади
  • — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся, мов кілок у тин, і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах)

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін.

Поруч, по сусідству; близько. Приклади
  • Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок)
  • У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька)
  • тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— вже батюшка, отець Іван (Панас Мирний)

під чужи́й тин, зі сл. іти.

Геть, куди завгодно. Приклади
  • Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби,— не доведи Господи! — я захворіла або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Панас Мирний)

як соро́ка по тину́, перев. зі сл. писа́ти.

Незграбно, неакуратно. Приклади
  • Він пише, як сорока по тину (З газети)

че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич і под., ірон.

Дуже далекий або зовсім ніякий. Приклади
  • — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька)
  • — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий… через вулицю навприсядки! (О. Гончар)
  • — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк)

як соро́ка на тину́ (на кілку́ і т.ін.).

зі сл. верті́тися, крути́тися і т.ін. Неспокійно. Приклади
  • Вертиться, як сорока на тину (Укр. присл.)
зі сл. жи́ти і под. Невлаштовано, непостійно. Приклади
  • Він живе, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла (Укр. присл.)
1. зі сл. сиді́ти, примости́тися і т.ін. Незручно, неприродно. Приклади
  • — Хитра яка! От побачить твоя мати… —примощується [Левко] на воротях, як сорока на кілку (М. Стельмах)