ТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[чи] ти ба!

Уживається для вираження здивування, докору, обурення і т.ін. Приклади

Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький)
— Кажуть, з Італії каменосічці привезли брилу, а тесали вже тут. Аж з Італії? Ти ба? (М. Стельмах)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

[Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

бу́ти на ти з ким.

Добре розумітися на чомусь, досконало знати якусь справу. Приклади

Поїхали хлопці в армію служити… Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром (З журналу)
[Був] Лісничий Іван Іванович Савон з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти (З газети)
Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти (З журналу)

хоч [ти] лу́сни.

Незважаючи ні на які старання, зусилля; ні за яких умов, обставин; нізащо. Приклади

— Ніяка собака до помочі не стала, хоч ти лусни (Дніпрова Чайка)
Не пущу! Хоч ти тут лусни! (Я. Мамонтов)
— Більше того, що дають наші прилади, вони не дадуть, хоч лусни (Ю. Шовкопляс)

із запереч. дієсл. За будь-яких обставин, умов; неодмінно, обов'язково. Приклади

— Як же поляже кармазин, тоді дочку нам подавай, хоч лусни! Не сховаєшся од нас (П. Куліш)
Було так: як оце прийдуть жнива, то всіх жінок повигонять на степ жати. І ото як вигонять,.. то.. хоч лусни, а до вечора щоб вижав (Нар. оповідання)

[ой (ох)] ма́тінко [ж] моя́ [рі́дна]!.

Уживається для вираження захоплення, здивування, радості, незадоволення і т.ін. Приклади

ма́тінко ти моя́. Товстопикий був [Карпо], товстоногий. І рудий — матінко ти моя.. Як стара солома (Григір Тютюнник)
ой, ма́тінко. — Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! (Марко Вовчок)
Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й обпав. Кричала до дівчат: — Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться! (А. Головко)
— Через три-чотири місяці завернеш в цей же колгосп. Ідеш прямо на ферму. Думаєш, що тут усе перемінилося за цей час. В корівник — а там, матінко моя! Все залишилось, як і було (А. Хорунжий)

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т.ін.) про́падом (рідше пра́хом).

Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. Приклади

— Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Наказаніє суще! Ох-хо-хох… (В. Шевчук)
— Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач)
..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

БОДА́Й (щоб) ти (він, вона́ і т.ін.) ска́пав, як віск, лайл.

Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. Приклади

[Баба Олена:] Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан)

Даю, щоб ти дав (мені).

Цей принцип римського права був публічно проголошений у промовах О. Бісмарка в німецькому рейхстазі в 1884—1885 p.p. «Залізний канцлер» сказав: «Що міг би мені запропонувати й дати Лассаль? Він не така людина, з якою могли б бути укладені певні угоди з приводу do ut des». Політика do ut des — це політика взаємних поступок, продиктована корисливими інтересами.
У сучасній мові вживається як іронічний синонім до слова «хабар». Приклади

Благородство за благородство, або, як казали мудрі, do ut des — даю, щоб і ти мені дав. (В. Близнець, Деревляни)

І ти, Бруте?

Цитата з трагедії В. Шекспіра (1564—1616) «Юлій Цезар». Марк Юній Брут очолив змову проти Цезаря, і коли той побачив Брута серед убивць, він, умираючи, вигукнув наведені тут слова. Біограф Цезаря Светоній наводить інший варіант передсмертних слів Цезаря: «І ти, дитя моє!».
Вислів характеризує несподівану зраду близької людини. Приклади

Коли від слів перейдено до діла, він (В. Коряк) здрейфив і кричить, що це «націоналістичний вибрик М. Хвильового». Що ж, скажемо: «І ти, Брут?». (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
Запала ніч, зловісна, як отрута.
Я ждав… І от — стрибнули з-за кущів
Усі мої похибки, яко Брути,
Ховаючи кинджали під плащі.
(Б. Олійник, То був день середини тижня…)

Юпітере, ти сердишся, отже, ти неправий.

Цей вислів — звертання Прометея до Зевса (Юпітера) — приписують грецькому сатирикові II ст. н. е. Лукіану.
Вживається з іронічним забарвленням. Приклади

Сказав-бо Він: «Забудьмо, що є мста»,
І шалом захлинаються міста,
І юрмище реве тисячороте,
І ти його ведеш, Іскаріоте,
І гучно славиш мертвого Христа.
(М. Фішбейн, Апокриф)
Я хочу, щоб моя відповідь одбивала своїм спокійним, навіть «рицарським» тоном від тої дикої бурсаччини. Якби я не була зачеплена там особисто, то я б так дуже не церемонилась, але тепер не хочу бути тим «Юпітером, що сердиться». (Леся Українка, Лист до матері, 27.І.1903 р)

щоб тебе́ (її́, його́ і т.ін.) ка́чка [ні́жкою] бри́кнула/брикну́ла (ко́пнула), жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах)
— Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
— Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади

— Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

хіба́ [ж] (чи) [тобі́ (йому́, їй і т.ін.)] Повила́зило.

Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т.ін.) чи що? Приклади

[Дід Юхим (до Ганни):] А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. [Ганна:] Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш)
— Гей, гей, товаришу Пихтур, — кричав ще здалеку дід Олексій, — хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський)
— А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде, — бідкалася мати (А. Хижняк)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
— Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
— Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

хоч би тобі́ [одна́] жива́ люди́на [показа́лася].

Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Приклади

Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на те́бе (на ме́не і т.ін.) ши́тий.

Добре припасований (про одяг, взуття). Приклади

— Повернись… Так… Все як на тебе шите (О. Гончар)
[Журавель:] Костюм як на тебе шитий (І. Микитенко)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади

взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
— Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

хоч би [тобі́] що.

2. кому і без додатка. Хто-небудь не реагує на щось; комусь байдуже що-небудь. Приклади

— Геть, кажу! — марно пробує [Василина] зрушити з місця Мирона і ще більше сердиться.— Га-га-га! — міцніше впирається в одвірок чоловік, і хоч би тобі що (М. Стельмах)
— Дмитре, довго того часу попоїсти? — Встигну ще.— І так завжди. Готуй, готуй, а йому хоч би що,— зачиняючи ворота, проводить [Докія] очима сина (М. Стельмах)

Ніщо не діє, не впливає на когось; нічого не трапляється з кимсь. Приклади

Кремезний був дід Андрій… Міг годинами лежати у сніговому заметі, підстерігаючи вовка або злодія; увесь мокрий від поту, лягав спати на сирій землі, напившись холодної води, — і хоч би тобі що (Г. Хоткевич)
Він у лісі тоді був за вола здоровіший. Та й хлопцями.., як ще в економії в строку були — босий на морозі, у дранті і — хоч би що… (А. Головко)

от тобі́ й раз!

Уживається для вираження здивування, занепокоєння, незадоволення з приводу чогось небажаного, несподіваного, непередбаченого і т.ін. Приклади

— От тобі й раз! Справді, співи сьогодні… — розгубився Данило. — Що ж його робити? (Ю. Смолич)
— А хто ж тобі давав розпорядження там пасти? — От тобі й раз!. .. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Григорій Тютюнник)
— А за що продав [хліб], Чіпко? — Ні за що..подарував..— От тобі й раз! от і прогуляємо… чортового батька!..— чухаючи потилицю, блеє Матня (Панас Мирний)

не до те́бе (не до ньо́го, не до не́ї і т.ін.) п'є́ться (п'ють).

Це не стосується присутнього при розмові або того, до кого звертаються. Приклади

[Пилип:] А тобі що? — Ні волика, ні корівки!.. Що ти за пашею бідкався, чи як?.. [Денис:] Не до тебе п'ють! (М. Кропивницький)
— Чого ж ти мовчиш, неначе не до тебе п'ється? — говорила Навроцька до мужа.— Бо таки не до мене… — обізвався Навроцький (І. Нечуй-Левицький)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади

Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
— Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
— А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади

— Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

[та] де [вже] там (тут, тобі́).

Уживається для вираження категоричного заперечення; аж ніяк. Приклади

Надбіг [Лис] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко)
Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський)
Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Приклади

— А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах)
Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко)

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т.ін.) взяв, лайл.

Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т.ін. ким-, чим-небудь. Приклади

аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він [Прокопчук], вибираючи з голови пір'я (Григорій Тютюнник)
неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його [Йойну] від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той [ріпник], що дістав… ляпаса (І. Франко)
— Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т.ін.).

Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків; незадоволення кимось, чимось. Приклади

— Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко)
Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні. Та яка з тіні радниця: сидить за спиною, хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко)
У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб'єш — сказав він і сів коло порога (Панас Мирний)

от (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш.

Уживається для вираження подиву, незадоволення і т.ін. з приводу чогось несподіваного, неприємного тощо; отак. Приклади

от ма́єш. Графік плавання витримувано, команда сподівалась на успіх, і от маєш — надзвичайна подія (А. Хорунжий)
— А може, той… може, таки, Мар'янко, підемо до кого?.. До Порфирія… — От тобі й маєш, — посміхається Мар'яна (І. Вирган)
Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. — От тобі маєш! — Що ж це за диво?.. (М. Коцюбинський)
— От тобі й маєш! — покликнула Софія, — а як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? (Леся Українка)

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Приклади

Сіль тобі в очі,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах)
Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: сіль тобі в очі (М. Коцюбинський)

чо́лом тобі́ (вам), заст.

Форма шанобливого вітання при зустрічі. Приклади

— Чолом вам, панове громадо! Чолом і тобі, пане полковнику! Ну… як же ти вернувсь до табору, не маючи коня? (П. Куліш)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

куди́ [ж] тобі́, ірон.

Уживається для вираження подиву, захоплення або роздратування і т.ін. Приклади

Шкода з тобою розмовляти, Даремно час теряти,— Ти — Жук, а я — Бджола, Прощай — і загула. Куди тобі! Яке казання вдрала,— Промовив Жук: — розумна дуже стала! (Л. Глібов)

де тобі́.

Уживається для вираження заперечення попередньої думки; зовсім ні. Приклади

Він [Петро] думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне, думав, що весь в золоті..; аж де тобі (П. Куліш)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади

— Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
— Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

хоч би тобі́ ля́лечка, жарт.

Абсолютно нікого немає, жодної людини. Приклади

А на вулиці хоч би тобі лялечка (З газети)
хоч би тобі́ ля́лечка озва́лася. — Оце раз як обпали бджоли.., гукав-гукав — ані телень! Хоч би лялечка тобі озвалася! (Дніпрова Чайка)

хоч би [тобі́] брово́ю (ву́сом) моргну́в.

Не звертає уваги хто-небудь, ніяк не реагує на щось; байдужий, спокійний. Приклади

— Дівчина закохана в нього, а він хоч би бровою моргнув (С. Добровольський)
[Горпина:] Я таки, щоб запевнити себе, чи й справді заснув батько, взяла соломинку та й полоскотала його по щоці, а він хоч би тобі вусом моргнув,— хропе… (М. Кропивницький)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
— Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк)
— Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т.ін.) вся́чина.

Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. Приклади

— Що ж ти не вдарив її [гадюку]?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний)
— Слухайте ж моєї [управителя] поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок)
[Чоловік 1:] Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко)
— Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б… (С. Добровольський)

Не суди, і тебе не осудять.

Вислів походить з Євангелія: «Не судіть, щоб вас не судили. Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть; і якою мірою міряєте, такою і вам одміряється» (Матв.,7,1-2).
У переносному значенні вислів уживається для застереження від несправедливих, необ'єктивних висловлювань про людей та їхні вчинки. Приклади

Не суди і суджений не будеш.
Не стає тебе на милостині,
То ще в тім гріха, ні зла немає,
Та коли на власні очі бачиш,
Що грішить хтось або кривду робить,
Не суди його, бо знать не можеш,
Чи немає правди в його ділі.
(І. Франко, Паренетікон, XII)

Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем.

Вислів походить з першої сатири римського поета Горація (65—8 до н. е.):
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей. Приклади

— Кепські твої справи, Берестовський, якщо вже й до цього дійшло. «Жодне добре діло не лишається невідплаченим заздрістю або ненавистю» — хто це сказав? Хто б не сказав — про тебе мовлено. (Л. Первомайський, Дикий мед)
Досхочу нареготавшись з Олімпу Котляревського, він (Микола І) і в думках собі не покладав, що «de tefabula» — про тебе байку тую складено. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Слава тобі, кесарю, приречені на смерть вітають тебе!

Звертання римських гладіаторів до імператора перед боєм: «Ave, Caesar, morituri te salutant».
У ширшому значенні — останній заклик до живих того, хто помирає. Приклади

Ave, Caesar, сліпучий серпне,
Августійший владарю літ!
Солодощ пізніх овочів терпне,
Сяйво твоє все більш нестерпне…
(Є. Маланюк, Ave, Caesar, сліпучий серпне…)
А квітка на високому пні вітає сонце і море, скелі та далекі вогкі вітри гордим і безнадійним привітом засуджених передчасно на смерть. Одчиняючи вранці вікно, я раз у раз бачу ряд цвітучих агав. Стоять стрункі і високі, з вінцем смерті на чолі, й вітають далеке море… Ave, mare, morituri te salutant. (M. Коцюбинський, На острові)