СІЧИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
сікти (посі́кти, поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого.
Нещадно винищувати, шматуючи і т.ін. кого-небудь.
Приклади
- Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що коли справа дійде до його, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб)
- А за яким лихом нам поспішати? — одповів Нечай.— Ще вспіємо посікти ворогів на капусту! (А. Кащенко)
- Микола,.. як гримне… це б то на мене та на вельможну піні Наталю,— і вас посічу на капусту. А вона ж, моя перепеличка, стоїть біла, як полотно (М. Лазорський)
- Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх.. сікли на локшину (П. Загребельний)
- — Вони [міномети] страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар)
як батого́м сі́кти / сікну́ти.
Сказати різко щось неприємне.
Приклади
- Управитель уже з докором звертається до Якубенка. — Лесю, хоч худобу пожалій. — А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах)
цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.
Тремтіти від холоду, страху і т.ін.
Приклади
- сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
- Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
- дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
- — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
- — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
- На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
- — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)
Дивіться також