СІСТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
сіда́ти / сі́сти ка́менем.
Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви.
Приклади
- Постановили:. .гонити без жалю весняні спокуси,. .каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко)
сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка.
Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі.
Приклади
- [Михайло:] Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап [штраф], коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
- — Чекайте, — казав він сам до себе і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам'я! (У. Самчук)
сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів.
Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди.
Приклади
- Наш уряд не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряддя (З газети)
не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).
на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось.
Приклади
- пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
- і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)
на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось.
Приклади
- не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
- — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)
ни́зько сі́сти.
Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими).
Приклади
- Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський)
сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.
Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь.
Приклади
- А ви, баї, захопили владу і знову сіли [бідним] на плечі!.. (О. Десняк)
- — Ви їм [поденщикам] нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський)
- — А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм [багатіям] собі на шию сідати! (Б. Грінченко)
Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось.
Приклади
- — Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьківській шиї (М. Олійник)
- Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко)
- Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник)
- [Хуса:] Тоді згадала, що є ще тута десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка)
сі́сти на столі́ ́(на стіл), іст.
Стати князем; здобути князівство, владу.
Приклади
- Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли… вбили княза Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (С. Скляренко)
- Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (З журналу)
сі́сти на мілину́ (на мілизну́ і т.ін.).
Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище.
Приклади
- [Любов:] Це так якось вийшло, ми сіли на мілизну (Леся Українка)
- Треба ж переустаткувати механізми, інакше токарі в наступному зовсім сядуть на мілину (П. Автомонов)
- [Костя Квач:] Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Ю. Мокрієв)
сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).
Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами.
Приклади
- Відразу ж [доярка Харитя] сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський)
- — Я, безумовно, не нав'язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький)
сиді́ти (сіда́ти) / сі́сти за па́ртою (за па́рту).
Здобувати освіту, починати навчатися.
Приклади
- учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода)
- — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар)
- Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? [Ольга:] Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш систі за парту (О. Корнійчук)
сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.
Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо.
Приклади
- Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
- [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)
сі́сти ма́ком.
Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
Приклади
- Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик)
- [Прядка (вбігає схвильований):] Вороги… чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко)
- Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький)
сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого.
Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь.
Приклади
- Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс)
сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).
Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище.
Приклади
- — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало)
- Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети)
не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.
Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором.
Приклади
- Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський)
(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.
Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь.
Приклади
- А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)
ні лягти́, ні сі́сти.
зі сл. тіснота і под. Уживається для підсилення висловлення; велика, страшенна і т.ін.
Приклади
- Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко)
Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь.
Приклади
- Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний)
Дуже тісно де-небудь.
Приклади
- У кімнаті ні лягти, ні сісти.
ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп.
Зовсім несподівано, раптово.
Приклади
- — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах)
- — Враз ні сіло, ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко)
- — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце, ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач)
- — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало… (П. Дорошко)
Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому.
Приклади
- — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов)
- — Може, це на вас, ні сіло, ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський)
- — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти [дітей] дурно (Б. Грінченко)
хоч [сядь та й (ти)] плач.
Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін.
Приклади
- [Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
- Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
- Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)