СІЛЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хліб та (і) сіль!

Уживається як традиційне привітання до гостей з побажанням їм смачного апетиту. Приклади
  • — Добридень, — скаже, — хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату! (П. Гулак-Артемовський)
  • Хліб та сіль! — привітався Шманько. — Їмо, та свій, а трохи постій, може, й так ситий будеш, — відповів отаман (С. Добровольський)
  • хліб-сіль! — Хліб-сіль! — мовив [старшина], глянувши, що снідають. — Просимо, — озвалась крізь сльози Іваниха (Леся Українка)

як сіль у воді́, зі сл. пропа́сти і под.

Безслідно. Приклади
  • — Не сунь носа, куди не треба! Роби так, щоб були всі за нами! А то пропадеш, як сіль у воді! (І. Чендей)

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на квас).

Бідувати, терпіти нестатки. Приклади
  • перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук)
  • перебива́тися з хлі́ба на сіль. Мусіла, значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий)
  • Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич)
  • Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець)
  • Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер)
  • Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Народні оповідання)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади
  • — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.

Викликати тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. Приклади
  • соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко)
  • От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський)

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка.

Жити спільними інтересами, турботами. Приклади
  • діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну). Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко)
  • Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили!.. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний)
Спільно харчуватися з ким-небудь перев. в умовах матеріальної скрути. Приклади
  • По від'їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський)

Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк.

Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Приклади
  • Сіль тобі в очі,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах)
  • Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: сіль тобі в очі (М. Коцюбинський)

води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким.

Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. Приклади
  • [Голубиха:] Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка)
  • [Кембль:] З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка)

атті́чна сіль.

Витончений дотеп. Приклади
  • Сергій Іванович… вмів, як ніхто, несподівано підсипати аттічної солі і цим змінювати настрій співбесідників (Переклад О. Кундзича)

як (мов, ні́би і т.ін.) сіль в о́ці.

у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Приклади
  • сі́ллю в оку. Городове казацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський)
  • Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський)
  • сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моїє дитини! Він тобі сіль в очах (Леся Українка)
зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова люби́ти; зовсім не (любити). Приклади
  • Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..)
  • Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр. присл.)

Аттична сіль.

Римський оратор і політичний діяч Ціцерон (106—43 до н. е.) в одному з листів хвалив красномовних мешканців грецької провінції Аттики за їх вислови, «посипані сіллю дотепності». В Аттиці добували сіль випарюванням морської води, завдяки чому вона була особливо тонка. Вислів «аттична сіль» набув значення: витончений дотеп, тонкий жарт. Приклади
  • О, який же він влучний, військовий словник,
    Без аттицької солі й пікантного перцю.
    (Є. Маланюк, П'ята симфонія)

Почому хліб і сіль почім.

Цитата з поеми Т. Шевченка «Кавказ» (1845):
До нас в науку! Ми навчим,
Почому хліб і сіль почім!
Вживається у значенні: справжня вартість чогось.
Приклади
  • — Ведеться… А душа моя і тіло моє завжди зранені, неначе для мене ніколи не скінчалася війна. Тобі це не збагнути. Я не сліпець, знаю і бачу, почім хліб і сіль почім. На все ціна буває різна: тривала і тимчасова, виправдана. (В. Логвиненко, Росава)

Сіль землі.

У Нагірній проповіді Ісус Христос звернувся до своїх учнів з такими словами: «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона непотрібна ні на що, її лише викинути геть на попрання людям» (Матв., 5, із).
У метафоричному слововживанні — кращі люди свого часу.
Приклади
  • Одначе він (батько О. Довженка) ні на хвилину не втрачав своєї гідності славного трударя землі, ні на хвилину не забував, що саме ж трудівник є сіль землі, а не визискувачі, кровопивці, лежебоки. (П. Тичина, Могутній)
  • Який гострий «контраст»: геологи, будівельники, можна сказати, сіль землі, а балакають, мов якийсь Жора Вирви Зуб з Молдаванки! (І. Муратов, Герої повинні бути героями)
  • Дев'ятий вал… Чи то ж була вода,
    Що марне так розбилася об кручу?
    То ж сіль землі, то ж сила молода
    Ішла на смерть, на згубу неминучу.
    (Леся Українка, Епілог)

проковтну́ти без со́лі кого--що і без додатка.

Знищити що-небудь, погубити когось. Приклади
  • Козацтво гупало:.. — Не подаруємо ляхам кривди! — Москаль обсаджує нас фортецями,— кричав Явтух, наче той, що зістарився у січовиках.— Поки заселимо своїми хуторами паланки, поки виростуть на тих хуторах молоді козаки,— москаль проковтне нас без солі! — Потерпімо трохи! — кричали й старі (М. Лазарський)

не до со́лі кому і без додатка.

Кому-небудь скрутно. Приклади
  • — Мені тепер, як кажуть,— не до солі… Що то робить моя Одарочка? (О. Стороженко)
  • — А чортові, не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив, мов гринджоли, І дверей шукає (П. Гулак-Артемовиський)
  • Робота у мене часами… йшла не шпарко, бо такі були справи, що було не до солі (Леся Українка)
  • А вже мені не до солі, коли грають на басолі (М. Номис)

си́пати [зайця́м] со́лі на хвіст.

Марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне. Приклади
  • Що ти сиплеш зайцям солі на хвіст? Я тебе не боюся.
Мріяти про щось нереальне. Приклади
  • Весь вільний час ви мрієте над водою про такенну-о щуку або сиплете зайцям солі на хвіст (П. Козланюк)

наси́пати со́лі на хвіст кому, згруб.

Не мати змоги заподіяти кому-небудь щось неприємне у відповідь на його дії. Приклади
  • — Тепер всіх крию без жалю — Насиплять солі хай на хвіст! (З журналу)
  • — Зроблю! Вже я йому зроблю! — вимахував руками Шугалія. — А він мені хай солі на хвіст насипле (В. Кучер)
  • — Що він тобі зможе зробити? На хвіст, значить, солі насипати?.. (М. Стельмах)
Надто досадити комусь, завдати неприємностей і т.ін. Приклади
  • — А що він вам, Устиме Грегоровичу, на хвіст солі насипав? — сміявся Грибов (М. Олійник)
  • Начальник розвідки сказав жартома: Тепер треба насипати їм солі на хвіст (П. Панч)

відва́жити со́лі [до́бре].

Відповісти грубо, образливо, уїдливо. Приклади
  • А Черевань: — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? — Не свинею, а собакою, да ще не на самоті…— Га-га-га! — засміявся Черевань.— Одважив солі добре, — каже божий чоловік, — да зробив негаразд (П. Куліш)

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн.

Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т.ін. Приклади
  • посипа́ти сі́ллю ра́ну кому і без додатка. Нагадувати про щось, пов'язане з тяжкими споминами; завдавати душевного болю. — Не посипайте рану сіллю.. Хіба не знаєте, що Меланія Левченко — моя найкраща учениця.. Тепер на її путі з'явилися ви, щоб зрушувати те, що я вибудував, виплекав (П. Туріненко)
  • поси́пати собі́ ́го́лову по́пелом. — Сердишся на старого директора? Ждеш, щоб він посипав собі голову попелом?. .Хочеш назвати консерватором? Називай. Приймаю все (П. Загребельний)
  • — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами [Жук]. — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк)
  • Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник)
  • Надягнувши траур і волосяниці, посипали голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний)

одва́жити со́лі кому.

Поставити когось у незручне становище, відповісти комусь уїдливо, грубо, зробити неприємність тощо. Приклади
  • — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею чи що? — Не свинею, а собакою.. — Га-га-га! — засміявся Черевань. — Одважив солі добре (П. Куліш)

додава́ти / дода́ти со́лі (та пе́рцю).

Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Приклади
  • додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич)
  • Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний)

[не оди́н (до́брий)] пуд со́лі з'ї́сти з ким.

Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т.ін. Приклади
  • — Буду наново малювати. А для цього, мабуть, доведеться пожити в селі та з'їсти з людьми пуд солі, та зробити чимало етюдів (І. Цюпа)
  • Йому шкода стало старого узбека, з яким він із'їв уже не один пуд солі (С. Голованівський)
  • Хлопець ходив сам не свій. Цього, може, й не помітив би Багрич, але майор Єфимов спостеріг відразу. Він таки з'їв з цими хлоп'ятами добрий пуд солі (Л. Дмитерко)
  • Мораль: раніш, як братися за роман, треба з'їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М. Хвильовий)