СХОПИТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[аж] за бо́ки хапа́тися / Схопи́тися [від (з) ре́готу].

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський)
  • Якось зустрів він п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб)
  • Владкове оповідання… від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко)

хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за соломи́ну (за соломи́нку).

Намагатися використати будь-яку найменшу, навіть безнадійну можливість вийти із скрутного становища. Приклади
  • Коли людині загрожує смерть і нема ніякого порятунку, вона хапається за соломину (І. Цюпа)
  • Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину (В. Речмедін)
  • — Він показував… пергамент з великою синьою печаткою, — вхопилася Горпина за соломину.. — Принеси мені той наказ. Тоді дам тобі добру пораду.. Урвалася остання надія (З. Тулуб)
чого. Використовувати що-небудь. Приклади
  • — Писарчуком до волосної управи? Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку (Ф. Малицький)
  • Гарячкова шукав [Поліньяк] помилки і не знаходив її. У відчаї хапався за рятівну соломинку везіння, яке ніколи не покидало його за ломбардним столом, і припускався ще більших промахів (З газети)

схопи́тися на кулаки́.

Розпочати бійку. Приклади
  • Серед двору зійшлися двоє: бородай-мотузяр і дебелий городовик. Вони схопилися на кулаки (Ю. Смолич)

обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого--що.

З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Приклади
  • Стара Векла обома руками ухопилась за свого (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і, вже не дрочачись, сказала: Піду, тільки нехай об осені (Г. Квітка-Основ'яненко)