СУХИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сухи́й зако́н.

у кого. Хто-небудь утримується від уживання алкогольних напоїв. Приклади

У водіїв, як відомо, сухий закон (З газети)

Заборона вживати алкогольні напої. Приклади

— У штаті Бомбей — сухий закон. Пити спиртні напої заборонено (В. Минко)
Сухого закону в прилеглих [до ЧАЕС] районах нема (Ю. Щербак)

ї́сти сухи́й хліб.

Жити у нестатках, у бідності, нужді. Приклади

Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник)

сиді́ти на сухо́му.

Потрапляти в несприятливе, скрутне становище. Приклади

Про рибу-то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що найвезучіший рибалка сидить на сухому (З газети)

трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м.

Бути завжди готовим дати відсіч ворогові. Приклади

Як завжди, ми й тепер насторожі, і тримаємо порох сухим (М. Упеник)
Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня)
— Кінець війні! Але шнейдери ще залишились.. Це треба пам'ятати й нашим дітям.. Пам'ятати і порох тримати сухим (П. Автомонов)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади

Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз] чиї, у кого, рідко кому.

Хтось часто, постійно плаче. Приклади

о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього [у старого] очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах)
Очі їй [Юзі] днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом (Леся Українка)
— На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник)

плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба.

Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. Приклади

Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка)
— Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко)

ви́скочити на сухе́.

Уникнути заслуженого покарання, осуду. Приклади

ви́дряпатися на сухе́. [Орися:] То й ви хочете мене втопити, щоби по моїй бідній голові самому на сухе видряпатися! (І. Франко)
— Микола Остапець хоч і каявся на словах, проте в душі був безмірно радий, що розправився з поліцією. Повйокаю трохи в обозі, а потім знову вискочу на сухе, — потішав себе і перебільшено зітхав, визнаючи свою помилку (М. Стельмах)
Він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах)

на суху́.

Без випивки. Приклади

Та вже [Христя] мала була сама сідати на ослоні до столу, як Грицько промовив: — Чи це б то так на суху й сідати? (Панас Мирний)

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

Знаходити вихід із скрутного становища. Приклади

— Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось.. Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води (Ю. Збанацький)

Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Приклади

ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову:. .А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець)
ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих дітей, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров)
Батьки новітньої орди Сухими вийшли із води… А шеф: — Біда мені з татарами, — уникли гідного покарання (С. Караванський)
— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик)
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко)
[Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися і под., грубо, ірон.

Дуже сильно. Приклади

Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади

Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло.

Злочин, пов'язаний з убивством або кровопролиттям. Приклади

мо́кра і суха́ спра́ва. Це були спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський)
Мотя, прозваний Мокрим десь, певне, за його мокрі вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич)
— Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт до сухої́ верби́, зі сл. причепи́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади

— Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..)

Тримати порох сухим.

Вислів приписують відомому діячеві Англійської революції XVII ст. О. Кромвелю (1599—1658).
У сучасній мові вислів означає: бути готовим до бою, до боротьби. Приклади

Події в Європі і цілому світі, де вже розгоралося полум'я нової війни, підказували поетам гостру потребу тримати ліричний порох сухим. (Л. Новиченко, Про багатство літератури)