СТІНИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти. Приклади
  • тро́хи не лі́зти на сті́ни. Єремія репетував, кричав не своїм голосом. Голос його дійшов до найвищих нот. Він бігав по світлиці, трохи не ліз на стіни (І. Нечуй-Левицький)
  • — Нагодувати його солоним, а тоді не давати води.. .на стіну полізе, сказиться! (М. Старицький)
  • — Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. Приклади
  • [Одарка:] Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стіну лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру.., а тепер співаєш щось зовсім іншої (З. Тулуб)

як горба́тий до стіни́, зі сл. пристава́ти, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова. Приклади
  • Пристав, як горбатий до стіни (Укр. присл.)

притули́ти / притуля́ти горба́того до стіни́, жарт.

Говорити щось недоречне, нелогічне і т.ін. або робити щось не те, що треба. Приклади
  • [Маруся:] Ти вже почнеш чорт батька зна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (М. Кропивницький)

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду і т.ін.), несхв.

Стояти або сидіти без діла в приміщенні чи біля нього; гуляти. Приклади
  • Ще трохи — і всі рушать до клубу.. пообтирають спинами стіни і розбредуться по колодках (Ю. Мушкетик)
  • Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик)

де́ртися на стіну́.

Бути в стані сильного збудження, відчаю і т.ін. Приклади
  • де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що.. по стінах не дереться (Панас Мирний)
  • де́ртися на сті́ни. — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар)
  • де́ртися на сті́нку. — Я хочу, щоб перемогу він [Каргат] здобув швидше. Ну, а коли Русевич від його прагнень щодня на стінку дертиметься (Ю. Шовкопляс)
  • Так… відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ'яненко)

аж сті́ни (ві́кна, две́рі, по́ле і т.ін.) дрижа́ть (дрижи́ть).

Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Приклади
  • *Образно. Б'є об землю копитами сивий [кінь] — аж до обрію поле дрижить!.. (І. Гончаренко)
  • Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать (Панас Мирний)

підпира́ти [спи́ною (плечи́ма і т.ін.)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т.ін.).

Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. Приклади
  • — Слухай, хлопче,— звернувся він до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч)

притиска́ти (припира́ти і т.ін.) / прити́снути (припе́рти і т.ін.) до стіни́ (до сті́нки) кого.

Ставити когось у складне, безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т.ін. Приклади
  • припе́ртий до стіни́. Припертий до стіни.., чи не щодень до сповіді стаю, та жодної нема мені покути (В. Стус)
  • — Що ж воно оце робиться, га? — приперли вони нас до стінки сердитими запитаннями (З журналу)
  • [Арсен:] Мені якби ще отого шахрая, Геннадія, до стінки притиснути! (З. Мороз)
  • Вона тут же вирішила рішуче приперти до стіни свого супротивника (М. Хвильовий)
  • Весь бунт робітницький — діло Германа, підняте в тій цілі, щоби… навіть і Леона самого приперти до стіни (І. Франко)
  • — Бог з вами, не притискатиму вас до стіни (Леся Українка)
  • Все перемішалося в старому, як перемішується лише в тому, кого вперше в житті припирають до стінки (Ю. Шовкопляс)

би́тися голово́ю об сті́ни.

Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. Приклади
  • би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок)
  • — Коли ж він [Василько] до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах)

у чотирьо́х сті́нах, зі сл. сиді́ти.

У самотині; ізольовано від життя, нічого не роблячи, не реагуючи ні на які події. Приклади
  • Що ж ти [Онисько] знаєш? Хоч би кого у сусіди пустив — все б охватніше, веселіше жилося… А то товчись сама на дві половини, сиди, як дурна, у чотирьох стінах, — слова нікому сказати (Панас Мирний)
  • — Що ж ти [Онисько] знаєш? Хоч би кого у сусіди пустив — все б охватніше, веселіше жилося… А то товчись сама на дві половини, сиди, як дурна, у чотирьох стінах,— слова нікому сказати (Панас Мирний)
  • Не для того я повертаюся додому, щоб сидіти в чотирьох стінах і снувати спогади, яких ще майже не мав (П. Загребельний)
  • — Де я була? Що я бачила? У чотирьох стінах вік ізжила (М. Кропивницький)

стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого--що і без додатка.

Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Яків:] За Кубу переживаю,.. щоб народ вистояв.. Вистоять.. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний)
  • Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети)
  • Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́ кого і без додатка.

Уживається для вираження неможливості переконати нетямущу або вперту людину. Приклади
  • Свербивус безнадійно махнув рукою.. Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (М. Ю. Тарновський)

відгороди́ти му́ром (стіно́ю).

Повністю ізолювати від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Царський уряд, підступна буржуазія і духівництво робили все, щоб відгородити височенним муром невмируще слово Кобзаря від трудящих мас (З журналу)

проби́ти стіну́ чого, яку.

Ціною великих зусиль здолати опір, добиваючись чогось. Приклади
  • І першою наважилася пробити цю стіну газета Молода гвардія, вмістивши 15 лютого 1987 року фейлетон Григорія Кочура.. Ця стаття мала наслідки вибуху бомби (З журналу)
  • Саме представники… неформальних об'єднань провели величезну роботу, аби.. пробити стіну бюрократичного перестрахувальництва й байдужості і отримати дозвіл міської влади на проведення мітингу [громадськості Києва Екологія і ми] (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) за кам'яно́ю горо́ю (стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т.ін.; позбавлений турбот, захищений. Приклади
  • як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість.. .— Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало)
  • — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам'яною горою (Є. Гуцало)
  • Я з нею [Софією], можна сказати, як за кам'яною стіною живу (В. Собко)
  • — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам'яною горою (Марко Вовчок)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади
  • горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
  • — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

кита́йська стіна́; кита́йський мур.

Нездоланна перепона, великий бар'єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. Приклади
  • Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу)
  • — Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський)

ста́вити / поста́вити стіну́ між ким--чим.

Відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь. Приклади
  • стоя́ти стіно́ю. Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем.
  • В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади
  • горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
  • мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
  • що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
  • — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
  • — От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
  • — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
  • як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
  • Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
  • — Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
  • — Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)