СПІВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

співа́ти з чужо́го го́лосу.

Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. Приклади

співа́ти з го́лосу чийого. Отаман Лизогуб наморщив чоло, заклав руку за борт френча.— З чийого ви голосу співаєте, пане сотник? Щось мені й Тур таке торочив (П. Панч)
горла́ти з чужо́го го́лосу. До нього вчепився такий самий молодий, кругловидий солдат-гайдамака. Горлає з чужого голосу (О. Довженко)
— Ви співаєте з чужого голосу, мій недосвідчений друже, — недбало кинув розпорядник (А. Крижанівський)

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж].

Весь час повторювати те саме, ту саму думку. Приклади

[Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало)

співа́ти пі́сеньку (рідше пі́сню) чию.

Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. Приклади

[Секретар:] А ти знаєш, чию пісеньку співаєш? — Може, бандерівську? — гірко усміхнувся Дубов (М. Ю. Тарновський)

співа́ти в оди́н го́лос.

Говорити разом те саме. Приклади

Турбувався [Лушня] тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром та Якимом, та наструнчити їх, щоб уже в один голос співали (Панас Мирний)

співа́ти (заво́дити / заве́сти) ла́заря.

Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. Приклади

— Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть [жінки], — мовила Соломія (С. Добровольський)
І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький)

співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов'є́м), ірон.

З надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. Приклади

Кошовий розливався соловейком. Не помітив навіть того, так був захоплений своїми думками (Н. Рибак)
З полегшенням перейшов він [промовець] до козацьких справ. Тут можна розливатися соловейком, не накликаючи нічийого гніву (З. Тулуб)

співа́ти відхідну́ кому, чому.

Вважати кого-, що-небудь приреченим на загибель; прощатися з кимсь, чимсь назавжди. Приклади

Неабиякі, не прості то були похорони, то дворянство ховало свого предводителя, то панство співало відхідну своїм розкошам (Панас Мирний)

співа́ти дифіра́мби кому, чому.

Захвалювати кого-небудь; вихваляти щось. Приклади

— Твір завжди викликає запальні суперечки,— одні не згоджуються з автором, інші співають йому дифірамби (П. Колесник)

співа́ти гімн (гі́мна) кому, чому.

ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь; вихваляти щось. Приклади

Критики в один голос співали гімн автору.

Славити, прославляти кого-, що-небудь. Приклади

Я співаю гімна тобі, моє велике місто! (Ю. Яновський)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади

— А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
— Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський)

співа́ти стару́ пі́сню.

Продовжувати говорити що-небудь давно відоме (переважно негативне). Приклади

— Все продовжуєте співати стару пісню. Вам уже ніхто не повірить! (З журналу)
співа́ти стари́х пісеньо́к. — Не співайте старих пісеньок. Всі зневірилися у ваших обіцянках! (З газети)

співа́ти алілу́я кому, ірон. , книжн.

Надмірно захвалювати кого-небудь. Приклади

Підхалими співали алілуя своєму начальнику (З журналу)

Дифірамб. Співати дифірамби.

У Давній Греції дифірамб — урочиста хорова пісня на честь бога вина Діоніса. Пізніше став однією з поетичних форм, близькою до оди та гімну (наприклад, дифірамби Піндара та Аріона, VI—V ст. до н. е.). З дифірамбів, які виконувалися хором, виникла грецька трагедія.
У переносному слововживанні «співати дифірамби» — перебільшено хвалити. Приклади

А коли Хома занадто вже розходився, співаючи дифірамби своїм мінометам, хтось навіть осадив його. (О. Гончар, Прапороносці)
Краще бринять від того урагану
пошарпані струни,
ніж у майстерних руках
срібнострунні злотистії арфи,
зграйно й добірно настроєні
до дифірамбів облесних.
(Леся Українка, Завжди терновий вінець…)

Лазар. Співати Лазаря.

У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, вкритого струпами, який лежав під ворітьми багатія і благав дати йому крихти з чужого столу.
«Співати Лазаря» — прибіднюватися. Жебраки, співаючи про Лазаря, розчулювали слухачів. Приклади

— Чи повірите? — оповідав він тоном насмішкуватого обурення. —Лазарем співав!.. і хазяїна приплів, і слабого сина, і те, і се. (А. Кримський, З літопису преславних діяннів панків Присташів)
— У нього діти! Не повмирають твої діти, коли не поїдять щуки. Я за річку плачу панові старості оренду, а ти мені хочеш платити вівсянкою. Лазаря співає, а сам, мабуть, наховав повен віз. (П. Панч, Гомоніла Україна)

все співа́є у кого, у кому.

Хто-небудь перебуває в дуже піднесеному радісному настрої. Приклади

Йому раптом зробилося легко і навіть весело. Додому! Додому! — співало все в ньому (Григорій Тютюнник)

душа́ (се́рце) співа́є чия (чиє), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в доброму, піднесеному настрої; радіє. Приклади

душа́ ті́шиться. Та втома солодка, після неї тішиться душа, а натруджене тіло краще спочине (І. Цюпа)
Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач)
Вона [Настуся] прагнула говорити якнайділовитіше,. .а в самої співала душа, оченята так і бризкали захопленням (Ю. Збанацький)
Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника,— просто душа співає од такої краси… (Ю. Яновський)

ще тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет.

Передсвітання. Приклади

Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко)