СПАДАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

Худнути, втрачаючи звичний вигляд. Приклади
  • Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський)
  • Його [кота] завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив'язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз)
  • Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький)

спада́ти / спа́сти (сплисти́) з ро́зуму.

Божеволіти. Приклади
  • з ро́зуму спа́стися. З ледащим спознався, з розуму спався (Укр. присл.)
  • [Рябина:] Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
  • Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади
  • Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
  • Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади
  • спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
  • Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади
  • наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
  • Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
  • Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
  • Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.

Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.). Приклади
  • Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
  • Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)

сплива́ти (спада́ти і т.ін.) / сплисти́ (спливти́ ́і т.ін.) на ум (на ро́зум) кому і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т.ін.). Приклади
  • — Брати не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша)
  • Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький)
  • От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ'яненко)

па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову кого, кому, чию і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т.ін.). Приклади
  • Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку (Б. Грінченко)
  • — Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Олесь Досвітній)
  • Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (О. Довженко)

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́).

Втрачати своє значення; ставати менш важливим. Приклади
  • — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський)

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).

Ставати блідим, змученим; худнути, марніти. Приклади
  • спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар)
  • Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш)
  • А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко)
  • — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний)
  • з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок)
  • — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр. думи..)

оско́ма спада́є / спаде́ у кого.

У когось зникає бажання чинити неприємність, зло і т.ін. Приклади
  • Про що вони там? Ясно, що про нього.. Попав їм Заруба на гострі зуби. Тепер не скоро оскома спаде (В. Кучер)

ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум] кому.

Хто-небудь додумався до чогось. Приклади
  • Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (Ю. Яновський)
  • — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хто б міг подумати, що… доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)