СНІГ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен і под., ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не. Приклади

— Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Панч)
— Потрібна ти тому Лимареві, як торішній сніг. Той, хто за неї ладен душу віддати, в тюрмі більшовицький сидить (І. Цюпа)
— Не бійтесь, діду, ви тим бандитам потрібні, як торішній сніг (О. Слісаренко)

зі сл. вплива́ти і под. Зовсім не. Приклади

Сидів на гауптвахті, та все це так на нього впливало, як торішній сніг (І. Микитенко)
як поза́торі́шній сніг на лі́тню пого́ду. — То що ж гадаєте? Вплинуло це на отця Нокентія? Як позаторішній сніг на літню погоду. Тільки й того, що тепер уже молебні свої правив не в хаті (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади

Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

як сніг, зі сл. бі́лий і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади

Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг, І бігти всім туди звелівши, Чимдуж до човнів сам побіг (І. Котляревський)
— А я ото посивіла отак,— додала Ольга Семенівна, перебираючи пальцями прядку сивого, як сніг, волосся (Г. Хоткевич)

Крізь бурю й сніг.

Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити. Приклади

Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)
О гроно п'ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)

до глибо́кого сні́гу.

До справжньої зими; до морозів. Приклади

— Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (М. Стельмах)

до [пе́ршого] сні́гу.

До початку зими. Приклади

— Ви, тату, не журіться,— підбадьорюю його.— Ви ж читати он як умієте! — Та навчився ж,— ходив у школи аж до першого снігу (М. Стельмах)

до бі́лого сні́гу.

Дуже довго, тривалий час. Приклади

— Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний)

[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.

У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін. Приклади

Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)

як (мов, на́че і т.ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т.ін.

Так, що не можна знайти; безслідно. Приклади

Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак)
Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Г. Тютюнник)

як торі́шнього сні́гу, зі сл. боя́тися і под., ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не. Приклади

Боюся я тебе, як торішнього снігу (Укр. присл.)
— Ну й язик у тебе, — тільки здивовано брови підвів Мірошниченко. — Гляди, Іванові скажу. — Боюсь я його, як торішньго снігу, — стрепенулась Марійка (М. Стельмах)

як з торі́шнього сні́гу, зі сл. бу́де і под., ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не. Приклади

— Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене, певно, буде користі, як з торішнього снігу (І. Нечуй-Левицький)

сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого.

Хто-небудь дуже скупий. Приклади

— Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Нечуй-Левицький)
— Це б попросити [Шуряка], щоб дав [коня] поїздити, але хіба дасть? У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало)