СМІХИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

справля́ти смі́шки перев. з ким.

Безтурботно, у веселощах гаяти час. Приклади
  • Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський)
  • справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі… лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи (Панас Мирний)
  • Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар)

ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх.

Щоб викликати глузування. Приклади
  • Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів. Кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко)
Для глузування. Приклади
  • — Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук)

сміх застря́в у го́рлі в кого, рідко кому.

Хто-небудь раптово перестав сміятися через щось. Приклади
  • Сміх чомусь застряв у Каргата в горлі. Все тіло… напружилось (Ю. Шовкопляс)

рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)].

Дуже, до знемоги, до знесилення сміятися. Приклади
  • Хлоп'ята одповідають: Ох, комік цей Цюпа, просто кишки можна порвати! (Ю. Янов.)
  • А старший боярин, пан Бістряк, рве кишки зо сміху та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ло (ледь і т.ін.) не ло́пнути (не покоти́тися [по́котом], не па́дати і т.ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу).

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем'яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко)
  • Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко)
  • І сам мало не падаю від реготу (П. Колесник)

бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка.

Піддавати осуду. Приклади
  • Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети)
Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Приклади
  • Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський)
  • здійма́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка)
  • Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть (М. Коцюбинський)
  • [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш (Леся Українка)
  • Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху.

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає (І. Нечуй-Левицький)
  • Там, де інші дівчата лускали зо сміху,.. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська)
  • Лускали [дівчата] зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська)

[І] [хоч би (хоча́ б, коли́ б і т.ін.)] на сміх.

Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т.ін. чогось. Приклади
  • Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський)
  • — Як кукувала [кувала] я [Зозуля], за мною волочились, Тепер хоч би на сміх (Л. Глібов)
  • Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко)
  • Нема й на сміх! (Укр. присл.)
Просто так. Приклади
  • Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть [хоч] на сміх: Нехай спочиває, тілько [тільки] його й долі, що рано заснув (Т. Шевченко)

вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо смі́ху.

Дуже сміятися. Приклади
  • Оповідала [Олена] таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич)
  • Чітко буде видно на ній [кіноплівці], як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади
  • — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
  • — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
  • Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

тро́хи не упа́сти зі (зо) смі́ху.

Дуже сміятися. Приклади
  • — Та се,— бий тебе сила Божа! — Бородаїв син,— скрикнув один з москалів і трохи не упав зо сміху (Панас Мирний)

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Приклади
  • сміх не брав. Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка)
  • Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний)
  • — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах)
  • Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов)

дави́тися смі́хом (від смі́ху, від ре́готу і т.ін.).

Безуспішно намагатися стримувати сміх. Приклади
  • Сміх [тещі] був роблений, сухий, з якимись істеричними вилясками. Степан ладен був заткнути їй горло, щоб ущухло оте лящання, а вона давилася від реготу і заливалася, заливалася (П. Загребельний)
  • Чохов схопив зубами рукав гімнастьорки [гімнастерки], давився від сміху, дивлячись, як Чумаченко… борониться від діда (Григорій Тютюнник)
  • Женя пирснула, давлячись сміхом (Л. Смілянський)

як на сміх.

Ніби навмисне. Приклади
  • Як на сміх, на хуторі не лишилося кінського хвоста. А який же я поліцай без коня? (О. Сизоненко)

сміх крізь сльо́зи, книжн.

Стан, при якому під удаваною веселістю криються невдачі, переживання, терпіння, біль і т.ін. Приклади
  • Могла б про сміх крізь сльози Згадати я при сім, Але вже сяя тема Давно обридла всім (Леся Українка)

не до смі́ху кому і без додатка.

У кого-небудь скрутне становище. Приклади
  • — Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу —. ..біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу (Л. Костенко)

Гомеричний сміх.

Вислів виник з опису сміху богів у поемах Гомера «Іліада» (1, 599) і «Одіссея» (8,326 і 20,346). Вживається у значенні: нестримний, голосний сміх. Епітет «гомеричний» трапляється й в інших висловах, позначаючи щось величезне, значно більше за звичні розміри. Приклади
  • Навіть «гомеричні» описи вечер, обідів, бенкетів підкорені у поета тій самій патріотичній меті. (М. Рильський, Поезія Адама Міцкевича)
  • Виступ на захист законності цієї старої, злої, обкаляної всякими беззаконіями та злочинствами мацапури (сенату) викликав гомеричний регіт у всієї України та й навіть у Росії. (В. Винниченко, Відродження нації)

Мефістофель. Мефістофельський сміх.

Персонаж трагедії Й. В. Гете «Фауст» (завершена 1831 р.). Образ одвічного руйнівника Мефістофеля протистоїть у трагедії образові творця, шукача істини Фауста. «Мефістофельський сміх» — глузливий, саркастичний регіт. Приклади
  • Професор Василь Пачовський вишкірив зуби і, по-мефістофельськи зареготавши, попрямував за моїм сердитим, безсердечним братом на виставу опери «Продана наречена» Сметани. (Й. Гірняк, Спомини)
  • Кричи, благай — епоха як глуха.
    Поет припав до папиних пантофель.
    Страшний суфлер підказує: «ха-ха!»
    Мені не смішно. Я ж не Мефістофель.
    (Л. Костенко, У драмі людській небагато дій…)
  • Ось він сидить, цей куций Мефістофель,
    Недобрих учт похмурий бенкетар.
    (М. Бажан, Гофманова ніч)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання