СЛОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
розгу́блювати / розгуби́ти слова́.
Втрачати здатність говорити, забувати про те, що хотілося сказати.
Приклади
- розгу́блені слова́. Зараз її тривожили скороминущі образи, летючий спогад, розгублені, невимовлені слова (О. Донченко)
- — А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює [Роман] ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (М. Стельмах)
ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.
Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот.
Приклади
- ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
- Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
- — А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
- Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)
лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.
Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки.
Приклади
- Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
- не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
- — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
- Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
- — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
- Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
- Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
- — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)
кому і без додатка. Зраджувати.
Приклади
- Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
- — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)
гріх [сло́во (сло́ва)] сказа́ти.
Нема підстав нарікати, скаржитися на кого-, що-небудь.
Приклади
- — Ні, гріх сказати, в нас не б'ють (Леся Українка)
- — Ні, гріх сказати, — загомоніли всі разом. — Семен не такий. Він своїх жінок жалував (М. Коцюбинський)
- — Не знають, де й ділася [Христя]. А шкода, добра була робітниця, добра, гріх слова сказати! — пожалів Рубець (Панас Мирний)
не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва.
Дуже поганий, непривабливий або огидний.
Приклади
- Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко)
- — Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський)
- — Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський)
Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу.
Приклади
- Не варт він [панич] слова путнього, не варт того, щоб ради його [нього] ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний)
- Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський)
рва́ти слова́.
Говорити уривчасто, запинаючись.
Приклади
- — Чого ж ти стоїш, Хведоре? — спитала Пріська. — Сідай! Що скажеш доброго? — Та я се до вас… — рвучи слова, несміливо почав він (Панас Мирний)
погуби́ти думки́ (мо́ву, слова́ і т.ін.).
Втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити.
Приклади
- — Та ви справді мене зведете на постіль!.. — І присів [генерал], погубивши всю мову (Б. Грінченко)
Обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку.
Приклади
- — Та й забарився ж ти! Де ти блукав так довго? Я вже й думки погубила… (Л. Яновська)
нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому.
Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний.
Приклади
- Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар)
метки́й на сло́во (до сло́ва).
Який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т.ін.; дотепний.
Приклади
- метки́й на слова́. Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд)
- Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко)
- Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко)
до сло́ва мо́вити.
Уживається для вираження наміру принагідно щось відмітити; варто зазначити; отже.
Приклади
- До слова мовити, як не прикро, але сучасні драматурги, за невеликим виключенням [винятком], ще не створили в своїх п'єсах образів, рівних творінням наших класиків за силою соціального викриття й художньої виразності (З глибин душі)
держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во.
Звертатися до кого-небудь з промовою, з проханням і т.ін.
Приклади
- Сотник Михайло Завістний зняв шапку, обернувся тихою мовою: — Панове, товариство-громадо! Дозвольте до вас слово держати! (М. Старицький)
Виконувати обіцяне.
Приклади
- стри́мати сло́ва. Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка)
- здержа́ти сло́ва. Краще не обіцяти, як слова не здержати (Українські народні прислів'я та приказки)
- держа́тися сло́ва. Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний)
- Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка)
- Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко)
тільки держа́ти сло́во до кого, перед ким і без додатка, книжн. Виступати, виголошувати промову перед ким-небудь.
Приклади
- Ледве зайшли під склепіння, і дано їм слово держати. Іліоней, найстаріший з усіх, починає лагідно (М. Зеров)
- Була в гурті маленька Жанна д'Арк: вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край (Леся Українка)
не ви́давиш сло́ва з кого.
Хтось дуже мовчазний, небалакучий.
Приклади
- Вони їздять мовчки з Турки в Бориню і назад. Туди і назад. Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (С. Чорнобривець)
бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д.
Відмовлятися від сказаного раніше.
Приклади
- [Єпископ (до неофіта-раба):] Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому (Леся Українка)
[від сло́ва] до сло́ва.
Точно, дослівно, без змін.
Приклади
- Ломицькому здалось, що він десь чув цю фразу, таку саму од слова до слова. Він почав пригадувати і нагадав: цю фразу говорила недавно Маруся (І. Нечуй-Левицький)
з пе́ршого сло́ва.
Зразу, без довгих пояснень.
Приклади
- Люди ж усякі є в Ковалівці. Один тебе й з першого слова розуміє, і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер)
пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи і т.ін.).
Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування.
Приклади
- ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка)
- Без марних слів і компліментів ніжних його [В. Маяковського] поети вчителем зовуть (М. Рильський)
- Пусті слова про право бідних… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний)
лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.
Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь.
Приклади
- Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)
скупи́й на слова́ (на мо́ву і т.ін.).
тільки скупи́й на слова́.́ ́Стислий (про лист, звіт і т.ін.).
Приклади
- Звіт Марії Павлівни скупий на слова (І. Волошин)
Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).
Приклади
- скупи́й на сло́ві. На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові (М. Лазорський)
- [Захарко:] Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
- Вона була… сухувата й скупа на слова (Я. Баш)
хазя́їн свого́ сло́ва.
Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє.
Приклади
- Нас лякає те, що ви не хазяїн свого слова, у вас нема почуття гідності, і ви не знаєте, що таке пошана до самого себе (О. Довженко)
[і] сло́ва не почу́єш (не почу́єте і т.ін.) від кого.
Хто-небудь мовчазний, сором'язливий, неговіркий і т.ін.
Приклади
- І слова не почуєш від нього;
Нічого не скаже хтось, буде мовчати.
Приклади
- [Гебрей:] Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка)
до сло́ва прийшло́ся, безос.
Випала нагода сказати щось у зв'язку з чимсь, додати до сказаного.
Приклади
- — Та я хіба що? — заїкуючись, виправдувався знічений Харитон. — Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося. Язик не туди повернувся, казавши… (Ю. Смолич)
- За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося — похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста (А. Головко)
ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.
Даремно, марно, необдумано витрачати.
Приклади
- випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
- — Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
- [Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
- — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)
[а́ні] ні сло́ва.
Нічого не сказати, не промовити.
Приклади
- ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Г. Тютюнник)
- а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський)
- ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Г. Тютюнник)
- Хотілося їй [мачусі] криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич)
- Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович)
слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.
Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо.
Приклади
- Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк)
- Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній)
- сло́во застря́ло (застря́гло┌41488) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він [політрук] по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик)
- Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська)
не доби́тися сло́ва від кого.
Не можливо, не вдається викликати на розмову кого-небудь, дістати відповідь від кого-небудь.
Приклади
- [Ганна:] Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб'єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (М. Кропивницький)
сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє.
Хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане.
Приклади
- У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив (О. Слісаренко)
- слова́ не розхо́дилися з ді́лом. Хоробрий начальник донців.. Його слова не розходилися з ділом (С. Добровольський)
- слова́ розхо́дяться з ді́лом. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться (Укр. присл.)
го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).
Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний.
Приклади
- бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
- І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
- [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
- [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
- Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
- Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
- А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
- Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
- Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
- Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
- Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)
золоті́ слова́.
Уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого.
Приклади
- золоте́ сло́во. Золоте тоді промовив слово Святослав крізь сльози жалібні: — Ой, мої сини, мої братове, Всеволодове і Ігорю буйні! Половецьку землю ви зарано турбувать мечами почали (Н. Забіла)
- Трощинський ловив кожне слово полковника, і коли той замовк, посміхаючись сказав: — Я схиляюсь перед золотими словами правди ясного пана. Але ж і я знаю, що саме тепер петиція була б недоречним жестом панів полковників (М. Лазорський)
- — Правильно. Золоті слова. Саме так (З газети)
доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) [свого́] сло́ва.
Виконувати свої обіцянки, зобов'язання.
Приклади
- — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький)
- Курс теоретичної фізики він [Максим] здав на відмінно, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак)
без слів (сло́ва).
Мовчки, нічого не кажучи.
Приклади
- Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (О. Копиленко)
ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти і под.
Зовсім нічого.
Приклади
- ні сло́ва, ні півсло́ва. — Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко)
- — Невже ти не підеш за мене? — одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах)
ковта́ти слова́.
Нерозбірливо, нечітко, скоромовкою говорити, читати і т.ін.
Приклади
- Й Килина, ковтаючи слова, розказала, як то воно все було насправді (Є. Гуцало)
- Він заговорив уривчасто, ковтаючи слова, кваплячись, щоб звільнити серце від того гарячого потоку, який бив через край… (С. Журахович)
- — Як ти читаєш? Чому ти ковтаєш слова? (Ю. Збанацький)
вхопи́тися за сло́во (за слова́).
Не гаячись, скористатися чиєюсь думкою, ідеєю, натяком тощо як приводом до чого-небудь.
Приклади
- — А до прикладу кажучи, що то за сума? — ухопились за слова майстри.— Сума незначна (Ю. Збанацький)
- — Хороший килим, гарний. Кульжан, дочка моя, ткала..— Треба подумати про її щастя,— вхопився Бутаков за ці слова, які давали змогу повертати розмову в потрібному напрямку (З. Тулуб)
- — Сяде, безпремінно сяде! —. .вхопився за слово Максим.— Он і кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич)
для (за́для і т.ін.) кра́сного сло́ва.
Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект.
Приклади
- Тільки деяких не пустим. Обіцяльника отого, Що… клянеться без кінця Задля красного слівця! (С. Олійник)
- для (за́для) кра́сного слівця́. Тим часом автор цієї розповіді був між життям і смертю. Сказано це не для красного слівця (П. Загребельний)
- Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)
не ви́тягнеш ([обце́ньками] не ви́рвеш) сло́ва з кого і без додатка.
Хто-небудь не хоче або не любить говорити.
Приклади
- І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова (М. Стельмах)
- Така вже вдача в чоловіка, і зайвого слова з нього не витягнеш (Л. Гроха)
- [Ганна:] Спочатку все про війну розказував [Степан], про інші краї, а тепер зовсім замовк, слова не витягнеш (О. Корнійчук)
ма́зати ме́дом ре́чі (слова́ і т.ін.), зневажл.
Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось.
Приклади
- Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов)
ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву).
Вимовляти повільно, неквапливо, невиразно.
Приклади
- Вона [Маланка] цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський)
- — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах)
- Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький)
- — Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба)
марнува́ти мо́ву (слова́).
Говорити безпредметно, без потреби і т.ін.
Приклади
- [Деїфоб:] Я, сестрице, не звик даремне марнувати мову (Леся Українка)
і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка.
Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось.
Приклади
- І я побожу [побожуся] й жінка моя, й діти мої, що я Борухові за ґрунт ані словом не писнув (Л. Мартович)
- Усі… замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Нечуй-Левицький)
Зовсім нічого не сказати, не промовити; промовчати.
Приклади
- Кулаки посипались на його [муляра] плечі.. Інші робітники, що бачили цілу ту справу, мовчки працювали, похилені над цеглою і закусуючи зуби. Ніхто з них не писнув ані слова (І. Франко)
Вогненні слова.
Вислів походить з Біблії (Книга пророка Даниїла, 5), де розповідається, що під час бенкету в халдейського царя Валтасара (Балтазара) таємнича рука написала на стіні вогненні знаки, які віщували його загибель. Тієї ж ночі Валтасара було вбито.
Вислів «писати вогненні слова» означає: попереджати про нещастя; віщувати лихо. Приклади
Вислів «писати вогненні слова» означає: попереджати про нещастя; віщувати лихо. Приклади
- Те могутнє чуття поета, мов блискавка, розсвічує густий, віковий суморок «темного царства», пише огняним пальцем таємні слова над розкошуючими тиранами, а діло критики — обняти в цілості й показати той образ, відчитати та витолкувати ті слова. (І. Франко, Темне царство)
пога́не сло́во.
Лайливий, образливий вираз.
Приклади
- — А.. казали, що в мене батька не було… байстрюк? — кажуть.. — Не думай про це, то погане слово! (Панас Мирний)
- Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст (О. Гончар)
сло́во в сло́во.
Не пропускаючи нічого, від початку до кінця.
Приклади
- Прошу Вас, повторіть, будьте ласкаві, все, що вони вам казали, тільки, дуже вас прошу слово в слово (З газети)
Без будь-яких змін; точно, дослівно.
Приклади
- Франко… намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до першотвору, майже слово в слово (М. Рильський)
- Пана дома не застали… за нього говорив його заступник — молодий, на диво тоненький і хирлявий панок хлюстоватого вигляду. Усе то було сказано, звичайно, по-російськи, по-панськи. Панок інакше говорити не може… Але мову його передали висланці народові слово в слово (У. Самчук)
чо́рне сло́во.
Лайливий вираз із згадуванням чорта.
Приклади
- — Чорти б тебе взяли! — вилаявся він чорним словом (З усн. мовлення)
ки́датися слова́ми (сло́вом і т.ін.).
Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано.
Приклади
- Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський)
на півсло́ві (рідко на сло́ві), перев. зі сл. обрива́ти, замовка́ти, залиша́ти, осікти́ся і т.ін.
Раптово, несподівано зупинитися припиняючи що-небудь.
Приклади
- Він [Ісус] уривав їх [людей] на півслові, кажучи, що його релігія без добрих справ — ніщо (З журналу)
- Нема в Рабів облич, лишень тіла..— Чому ж творець [Мікеланджело] покинув на півслові Свій труд.. Невже забракло генію тепла, Щоб оживити очі мармурові? (Д. Павличко)
- Яцуба ненароком стрівся очима з донькою і враз на півслові осікся (О. Гончар)
- Він на півслові урива пісню (М. Коцюбинський)
сло́во за сло́вом; сло́во по сло́ву.
Поступово, повільно говорячи, розговорившись або розпитуючи.
Приклади
- Слово за словом, і навіть за придане домовились (М. Стельмах)
- Слово по слову він так захопився спогадами, що ладен був на цю тему говорити до самого вечора (С. Добровольський)
- сло́во за сло́во. Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна сміється)
не ки́дати слів на ві́тер.
Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов'язковим.
Приклади
- Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. (І. Рябокляч)
- [Кембель (до Джонатана):] Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка)
не помина́ти ли́хом (лихи́м сло́вом і т.ін.) кого і без додатка.
Не згадувати когось, не говорити про когось погано.
Приклади
- — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок)
- — Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар)
[і] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка.
Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати.
Приклади
- За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний)
- — Чого се ти усе думаєш?.. Він [Павло] і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок)
вста́вити сло́во.
При нагоді доречно сказати або додати щось у розмові.
Приклади
- Вони з таким запалом доводять своє, що ніяк і вставити слово.
нове́ сло́во чого, у чому.
Передове, прогресивне в чому-небудь ( перев. в науці і техніці).
Приклади
- Це відкриття було новим словом у науці (З газети)
креса́ти слова́ми на кого, кому.
Лаяти кого-небудь, гримати на когось.
Приклади
- — Щось, чути, на наймичку головач креше словами (П. Козланюк)
криве́ сло́во.
Висловлена груба образа.
Приклади
- [Маруся:] Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу? (М. Старицький)
поперхну́тися сло́вом.
Раптово замовкнути, не закінчивши якоїсь думки; не договорити.
Приклади
- Панна Ярина аж поперхнулась тим сердитим і зневажливим словом, котрим хотіла була дати одкоша молоденькому нахабі (О. Ільченко)
- А бандит питає: — Який там плужок? Він не стріляє часом? Чую: поперхнувся тато словом — мабуть, хотів удати посмішку (О. Донченко)
за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).
Уміти підтримувати розмову; любити поговорити.
Приклади
- не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
- не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
- за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
- — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові.
Приклади
- по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
- Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
- Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
- Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
- Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
- —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)
дава́ти / да́ти сло́во кому і без додатка.
Обіцяти що-небудь комусь.
Приклади
- — Ну, як таки так: дав слово бути в 8 годин увечері, а зовсім його не було (Панас Мирний)
Запевняти кого-небудь у чомусь.
Приклади
- — Відверто не визнає [Джмелик] ідеї, за яку ти ладен в любу хвилину віддати життя, і обіцяє тобі приємну зустріч в темному завулочку? Даю тобі слово, що в такій зустрічі переможцем буде він, а не ти (Григорій Тютюнник)
Надавати можливість, дозволяти висловитися, виступити кму-небудь десь.
Приклади
- — Не гарячкуйте,— мовив Сторожук,— Збори йдуть так, як і годиться. Кожному дамо слово (Є. Гуцало)
- — Мирославо Наумівно, дай мені слово,— звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (А. Головко)
сло́во пи́снути кому і без додатка.
Розказати кому-небудь щось.
Приклади
- — Тільки слово писнеш кому, стара… Задушу, спалю й душу чортові на виграшки віддам! Чула? — кинув [Андрій] і побіг (Іван Ле)
на че́сному сло́ві, зі сл. трима́тися, жарт.
Ледве.
Приклади
- Гудзик у нього на куртці тримається на чесному слові (З усн. мовлення)
у двох (у коро́тких) слова́х.
Дуже стисло.
Приклади
- В двох словах доповівши йому [командирові], що в чаплинських тилах все гаразд, Мефодій… добув [з шапки] заяложену, складену вчетверо депешу (О. Гончар)
- Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О. Гончар)
гра слова́ми.
Висловлення, побудоване на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур.
Приклади
- гра слів. Завдяки доцільному, вмотивованому використанню такого мовного явища, як гра слів, наша мова стає влучнішою, гострішою (Культура слова)
- При грі словами використовуються як однозвучні слова чи вирази (омоніми), так і близькозвучні, лише подібні за своїм звучанням (пароніми) (Культура слова)
- Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розглядуваних п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної укр. літ. мови)
на слова́х.
Тільки в розмові, а не на далі.
Приклади
- Я хоча й простий роботяга, але людям служу не на словах, а на ділі (З газети)
- — Де маніяк, нездара і недоук, знай, на словах неправді крутять в'язи, Та дай-но їм убрати царську тогу, Як правді їхній сам тиран позаздрить (С. Караванський)
- Який мудрий знайшовся! На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці… (І. Муратов)
Усно.
Приклади
- Не буду тепера [тепер] писати достотної рецензії, бо думаю, що краще вимовлю свою думку на словах, ніж на письмі! (Леся Українка)
- Прибіг гінець [гонець] з письмом к Латину… і на словах додав: — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти], чого, фольк.
який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий.
Приклади
- не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м списа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок)
- Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати. ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет)
Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь.
Приклади
- Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний)
- А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок)
й не сказа́ти [слова́ми], перев. з словосп. таки́й, що; так, що.
Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь.
Приклади
- Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич)
- Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський)
- сказа́ти не мо́жна (не могти́┌64270) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш)
- Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький)
- Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум'яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок)
міцне́ сло́во.
Груба лайка.
Приклади
- За коротку мить дід устиг спом'янути міцним словом усю нечисту силу (О. Донченко)
- — Тільки, будь ласка, якнайменше міцних слів. Пам'ятай, що ти дипломат (О. Довженко)
сказа́ти своє́ [сло́во] в чому.
Виявитися в якійсь справі, відіграти певну роль у чомусь.
Приклади
- Генетики сказали своє слово в науці і багато зробили для дальшого розвитку генетики (З газети)
крути́ти слова́ми.
Говорити неправду, не те, що треба, ухилятися від прямої відповіді.
Приклади
- — Ей, дівчино, щось ти крутиш словами, — гірко заговорив Корній (Леся Українка)
здава́тися / зда́тися на сло́во чиє, яке.
Погоджуватися з чимсь, слухати чиєї-небудь поради, піддаватися на що-небудь.
Приклади
- [Маруся (падає перед гуменею):] Матушко! простіть мене! грішна я, грішна… Здалася на слово улесливе, здалася на речі лукаві… (Панас Мирний)
- — Отсе зять, а то дочка… Розсудіть їх, як ваша ласка, по правді… Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде… (М. Коцюбинський)
одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во.
Уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи.
Приклади
- Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово — є що грати (З журналу)
- Де не взявся вітер, б'є снігом під ноги — одно слово, пішла заметільниця (Г. Хоткевич)
і сло́вом не прохопи́тися.
Не видати якої-небудь таємниці, утаїти, не сказати чогось.
Приклади
- Сьогодні він і словом не прохопиться про те, що приїхав додому лише на кілька днів, що в кишені його гімнастерки лежить суворий припис до першого квітня прибути на місце подальшої служби (Б. Гуріненко)
живе́ сло́во.
Висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки.
Приклади
- Їм [хлопцям] здавалося, що джура перекаже гетьманові всі їх розмови, але живе гаряче слово переконало й заспокоїло (З. Тулуб)
- Нічого, жодного живого слова, крім пліток, які йшли від окупантів, у село не доходило (В. Козаченко)
Усно.
Приклади
- Люба мамочко!.. Ліля і Оксана розкажуть тобі про все живими словами, то що ж описувати? (Леся Українка)
сло́во че́сті.
Словесне запевнення в правдивості чого-небудь.
Приклади
- Упевняв мене [адвокат] словом честі, що ще нині відошле контрат [контракт] до суду (Л. Мартович)
Уживається для вираження запевнення істинності, правдивості сказаного, обіцяного.
Приклади
- — Дядю Миколо, а ви знаєте, Славко — поет. Він вірші пише. Слово честі! (В. Козаченко)
- — Стій! Може бути… — сказав Щорс.— Слово честі — це Боженко (О. Довженко)
на сло́во, перев. зі сл. ві́рити.
Без будь-яких підтверджень фактами, діями; на основі лише чийогось запевнення, обіцяння.
Приклади
- На виплат відпускали тим, хто мав постійну платню і мав з чого сплачувати борги, а на слово не вірили (В. Гжицький)
в одно́ сло́во, зі сл. скри́кнути і под.
Одночасно, разом.
Приклади
- — Запорожці зозвали раду, да й бух Іванця кошовим.— Іванця! — аж скрикнули всі в одно слово (П. Куліш)
обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка.
Недовго говорити, перемовлятися з ким-небудь; казати щось.
Приклади
- Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник)
розкида́тися слова́ми.
Бути необачним у висловлюваннях.
Приклади
- Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (А. Головко)
- розкида́ти слова́ми. [Теофіл:] Сивизна ж то мені не дозволяє словами розкидати необачно, я тільки те скажу, чого я певен (Леся Українка)
перекида́тися / переки́нутися сло́вом (слова́ми).
Вести коротку розмову; час від часу говорити, повідомляти що-небудь один одному.
Приклади
- переки́нутися кількома́ слова́ми. Щоразу… встигав [Хома Хаєцький] перекинутися з чехами бодай кількома словами (О. Гончар)
- Семен Омельянович любив перекинутись словом і про те, що не стосувалося агрономії (Д. Бедзик)
- З правого боку жінки голосно трощили насіння, часто перекидалися словами, з їхніх реплік Микола Чубук зробив висновок, що сьогодні на зборах буде жара (Г. Епік)
- Сиділи [горничні] кругом столу й грали в короля. Кругом густою лавою обступили їх хлопці і перекидалися жартівливими словами (Панас Мирний)
закида́ти сло́вом кому.
Спонукати когось до розмови на бажану тему.
Приклади
- Наздогнали [чоловіки] його на вулиці і йшли юрбою за ним. Спершу мовчки, потім стали словом закидати йому, допитуватися знов. Але Гордій і тепер нічого не розповідав важливого (А. Головко)
си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].
Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато.
Приклади
- си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
- Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
- Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
- Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)
че́сне сло́во.
Уживається для запевнення в істинності, правдивості сказаного.
Приклади
- Ні, чесне слово, не жартую… Так, як Дорця вміла укласти букет… ніхто інший у Львові не потрапив… (Ірина Вільде)
Доклада́ти / докла́сти свої́х слів.
Втручатися в розмову, висловлюватися з приводу чого-небудь.
Приклади
- — А ви, стара, таки і своїх слів докладіть, як часом Лукина носа вгору задере (І. Нечуй-Левицький)
легки́й на сло́во, жарт.
Який любить поговорити; говіркий, дотепний і т.ін.
Приклади
- Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар)
стріля́ти слова́ми (відмо́вами).
Влучно, дотепно відказувати чи закидати кому-небудь.
Приклади
- В'ються вони кругом панянок,… ведуть веселу-жартівливу розмову, стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами (Панас Мирний)
Говорити поспіхом, скоромовкою.
Приклади
- — Пробачте, Артеме Петровичу, тисячу разів пробачте, що я так вдерся несподівано,— поспішливо стріляв словами гість (А. Хижняк)
без за́йвих слів (розмо́в).
Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу.
Приклади
- Розмовляв [Корнієнко] з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов… (Г. Тютюнник)
- Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко)
- Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський)
- [Дон Жуан:] Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка)
дава́ти / да́ти сло́во че́сті кому і без додатка.
Урочисто клястися, присягати.
Приклади
- [Остряниця:] Присягай іменем короля… забути ворожнечу.. Потоцький повторює. [Гуня:] А тепер дай слово честі (О. Довженко)
лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) на сло́ві кого, якому.
Скориставшись чимсь ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т.ін.), домагатися його здійснення.
Приклади
- І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар)
Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях.
Приклади
- — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко)
- Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ'яненко)
- [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко)
- — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар)
поверта́ти / поверну́ти сло́во [наза́д] кому, етн.
Відмовлятися від сказаного раніше, перев. від обіцянки одружитися з ким-небудь.
Приклади
- — Ярино,— він враз упав на коліна,— єдина моя, невже ти не бачиш, що я тебе покохав, кохаю безмірно. Ще не пізно, поверни Максимові слово, стань зі мною під вінець (П. Панч)
- — Коли твій нелюб до тебе такий ласкавий, щоб уважив твоє прохання, то й я повертаю тобі назад твоє слово (О. Стороженко)
ласка́ве (те́пле) сло́во.
Приємно розмова.
Приклади
- — Уже років з п'ять він [кінь] йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово — більше за ласощі варт (М. Старицький)
вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).
Говорити про що-небудь.
Приклади
- впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
- здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
- Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
- — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
- Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
- Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)
не [вмі́ти (могти́ і т.ін.)] зв'яза́ти двох слів [доку́пи].
Бути неспроможним чітко, логічно, зв'язно висловити свої думки.
Приклади
- Каландріно, виснажений… втратив, як йому здавалось, своє щастя, негоден був і двох слів докупи зв'язати, щоб дати якусь відповідь товаришам (Переклад М. Лукаша)
на пару слів.
Для короткої розмови, повідомлення тощо.
Приклади
- — Тебе на пару слів можна? — Нема у мене ні найменшого бажання з тобою говорити,— різко відрізала Оксана і відійшла від гурту дівчат (З журналу)
кількома́ (небагатьма́) слова́ми.
Дуже коротко, стисло.
Приклади
- Я кількома словами розповів, як добирався сюди (Л. Смілянський)
би́стрий на сло́во.
Який не задумаючись, дає метку, влучну відповідь.
Приклади
- Антон Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко)
го́стре (заго́стре) сло́во.
Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне.
Приклади
- Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко?.. (В. Большак)
- го́стре слівце́ (слове́чко). Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач)
- Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)
ДАРУ́ЙТЕ на СЛО́ВІ кому і без додатка.
Уживається як стала форма вибачення; вибачайте.
Приклади
- [Гусак:] Даруйте на слові, але ви більш як помиляєтесь (І. Микитенко)
помина́ти / пом'яну́ти до́брим (незли́м і т.ін.) сло́вом кого.
Говорити про когось з повагою, шанобливо згадувати когось.
Приклади
- Щоб там [на могилах загиблих воїнів] і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом'янути (Остап Вишня)
- І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко)
- Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов)
і сло́вом не переки́нутися.
Зовсім не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати.
Приклади
- — Тимофій аж тремтів за Свиридом, але ніде й ніколи, навіть за доброю чаркою, не перекинувся й словом про це зі своїм другом (М. Стельмах)
- Чому так неприязно відповів шофер, з яким він ще не перекинувся й словом? (А. Хорунжий)
- Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться, як німі (М. Коцюбинський)
тверди́й на сло́во.
Який не порушує, дотримується своїх обіцянок.
Приклади
- Василь Семенович — чоловік твердий на слово (Панас Мирний)
бра́ти / взя́ти сло́во з кого.
Заручатися чиєю-небудь обіцянкою, запевненням у чомусь.
Приклади
- Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко)
блуди́ти слова́ми.
Говорити не те, що треба.
Приклади
- Ой ти, дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш (П. Чубинський)
Говорити невиразно, нарозбірливо, марити. Він аж захворів. Ліг.
Приклади
- А вдосвіта чую — блудить словами (М. Куліш)
- Спить Петруня… дихання часте, блудить зо сну словами (С. Васильченко)
замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.
Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь.
Приклади
- замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
- заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
- Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)
масти́ти слова́ми.
Говорити ( перев. нещиро) приємні речі; улещувати.
Приклади
- Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Б. Грінченко)
сказа́ти нове́ сло́во в чому.
Зробити яке-небудь відкриття або домогтися значних досягнень у певній галузі науки, техніки, культури.
Приклади
- Симиренко сказав нове слово в розробці ефективних агротехнічних прийомів, що значно підвищило врожайність садів (З газети)
обзива́тися (озива́тися) / обізва́тися (озва́тися) сло́вом до кого і без додатка, перев. чиїм, яким.
Вступати в розмову, говорити з кимсь.
Приклади
- Старий Супрун весело зустрів удову, обізвався привітним словом (О. Донченко)
- Софія не зважилась, а може, й не схотіла озватися до баронеси словом (Леся Українка)
- Ніхто не смів обізватися до нього словом у тій страшній хвилі (І. Франко)
Вступати в якісь стосунки з кимсь, бути чиїмсь однодумцем, побратимом і т.ін.
Приклади
- Ти [Україна] ішла на пана, на магната, І з татранських синіх полонин Озивавсь до тебе словом брата Непокірний польський селянин (М. Рильський)
пе́рше сло́во.
чиє, за ким. Початок, почин у якійсь справі, діяльності і т.ін.
Приклади
- [Марія:] Ми в цій справі будемо не самі: МТС допоможе. І машинами, і людьми. Але перше слово повинно бути наше (О. Левада)
Найголовніше, найсуттєвіше в чому-небудь.
Приклади
- Допомогти батькові в цій справі було для дітей першим словом (З газети)
па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т.ін.
перев. па́ру те́плих слів, грубо. Коротко і різко.
Приклади
- — Уплітай сама,— і довготелесий Колька загородив свою Клаву… — Клаво, скажи їй пару теплих слів, щоб відчепилася (М. Понеділок)
Дещо.
Приклади
- Як скінчу життя стражденне,.. щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський)
- — Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством.. Я пару слів сказав би (В. Речмедін)
Трохи.
Приклади
- Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський)
сказа́ти [хоч] сло́во.
Розказати яку-небудь таємницю.
Приклади
- Хай же наважиться [Олександра] сказати хоч слово, тоді знатиме, почому в Тростянці гребінці (М. Коцюбинський)
Обізватися, заговорити до кого-небудь.
Приклади
- Неначе тіні німі, мовчазні, ходили вони один біля одного, соромились одне на одного глянути, боялися один одному слово сказати… (Панас Мирний)
оста́ннє сло́во.
перев. чиє. Категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь.
Приклади
- З контори люди виходять на вулицю.. Пан так і не сказав їм останнього слова. Норовито крутнувся на місці — і в двері (М. Стельмах)
- — Це моє останнє слово. Я не то що за вас не хочу видавати своєї дочки, я її ні за кого не видам,— сказала Каралаєва (І. Нечуй-Левицький)
чого, у чому. Прогресивне, нове в чому-небудь ( перев. в науці, техніці).
Приклади
- Це був великий лікарський кабінет, обладнаний за останнім словом лікарської техніки (Ю. Смолич)
лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє.
Дуже уважно, з цікавістю слухати когось.
Приклади
- лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за гратками,.. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський)
- Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк)
- Жінка після щойно пережитого… в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар)
- Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров)
- Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький)
би́ти сло́вом (слова́ми) кого і без додатка.
Висловлюватися влучно, різко, дошкульно.
Приклади
- [Руфін:] Адже в його листах, у кожнім слові, загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Леся Українка)
Неприємно вражати когось своїми репліками, зауваженнями і т.ін.
Приклади
- [Руфін:] Ти боляче мене словами б'єш… гірка се правда… Та нема вже ради… запався шлях до чесного життя… мені одно лишилось — чесно вмерти (Леся Українка)
і (ні, жо́дним і т.ін.) сло́вом не обмо́витися.
до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь.
Приклади
- До Сергія так і не обмовилися [хлопці] ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв)
- Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник)
про кого--що. Нічого не сказати, не спитати і т.ін. про кого-, що-небудь.
Приклади
- слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник)
- Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко)
- Ковальчук… лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв)
- Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко)
- Про свій сон хлопець не обмовився й словом (І. Волошин)
- Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний)
без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати.
Приклади
- Закам'яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк)
- — Ти чого мою доньку габзуєш [неславиш]? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах)
на че́сне сло́во.
На основі тільки чийогось запевнення, обіцяння; повіривши.
Приклади
- З рекомендаціями, як воно й годиться, В курник вмостилася Лисиця. Прийняв її на чесне слово в штати осел вухатий (В. Іванович)
Зброя — слово.
Вислів пов'язано з поезією Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…» (1896):
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Широко цитується, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, про місце в ньому митця. Приклади
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Широко цитується, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, про місце в ньому митця. Приклади
-
Воно проміння швидше,
В нім думка й почуття.
Воно іде в народи
До вічного життя.
Коли це слово — зброя,
Як день, що не схолов,
Коли живуть у ньому
Ненависть і любов.
(В. Сосюра, Я знаю силу слова…) - У нього нема шовінізму: люди діляться на два табори: на кривдників, проти яких він гострить як меч своє слово, і покривджених, яким він оддає своє серце. (М. Коцюбинський, Іван Франко)
Золоте слово.
У «Слові о полку Ігоревім» (XII ст.) князь Святослав «ізрони злато слово с слезами смешено». Золотими словами звалися також у давній християнській традиції мудрі й гарні вислови.
Приклади
- Був у нас на селі активіст, якого шанобливо величали тільки на ім'я й по-батькові Іваном Івановичем. На кожній сходці він любив сказати «золоте слово», і всі уважно до нього прислухалися. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Дивіться також