СКУБ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чу́б[а] (чупри́ну) кому і без додатка.

Побити, покарати ( перев. тягаючи за волосся) кого-небудь за провину. Приклади

Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати. Кілька разів таки підіймав бучу, погрожував спіймати Сапуна і наскубти чуприну (І. Рябокляч)
За Катерину та й нам'яли чуприну (Укр. присл.)
Була вона якась утла на здоров'я і завжди кисла, як кислиця, і через неї мені часто доводилося од матері пробувати кислиць: оце було зачеплю її або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби: було добре намне чуба або наскубе вуха (І. Нечуй-Левицький)
— А скоро вже біда прийшла. То обороннику од нас бува ще й лихо: Всі лихословити почнуть, І якщо чуба не намнуть, То ще й тихо (М. Старицький)
Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, думаю, намне!.. І відкіля вона взялася? Неначе стерегла мене (Л. Глібов)
Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський)

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь за яку-небудь провину, невиконання чогось. Приклади

— То вам ніколи, то вас… немає… То,— з неприхованою іронією додав він,— хтось інший чуба намне і вже не хочеться за другою порцією ходити (С. Журахович)
У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський)

скребти́ (ску́бти, струга́ти) / наску́бти (наску́ба́ти) мо́ркву.

Дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось. Приклади

Яцько Ходика вуса підкрутив. Он як шанується до нього Терновий. Наскубли моркву, то й поштивий став (Н. Рибак)
Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і вигнати (Панас Мирний)

Бити. Приклади

Січовики, підтримувані низовиками, кричали: — Гідний! Гідний! — Не комизись, а то наскубемо моркву! — Бути тобі кошовим! (Н. Рибак)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади

ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)