СКАКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку.
Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв'язки. Розумиха набожно перехрестилась.
Приклади
- скака́ния в гре́чку. Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакания в гречку (П. Куліш)
- — Чого це ти очі опускаєш, як на другий день після весілля? Може, десь в гречку вскочила та тепер глипаєш очима? (Григорій Тютюнник)
- Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко)
- Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
- [Зінька (сама):] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький)
- — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку. — А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик)
- І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса [присуджений до страти]. За те, що трапилось, може, зараз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш)
- Якби він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
- —Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає.. Не сушіть голови задурно. — Дуже вже старий для мене. — Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський)
го́пки скака́ти.
Охоче бігти, іти куди-небудь.
Приклади
- Онопрій усе наставляв ухо на Саливона і своє гукнув: — Пісного борщу не годна зварить, а до церкви гопки скаче! (В. Кучер)
скака́ти по верха́х.
Глибоко не вникати, не торкатися суті чого-небудь (у розмові, виступах і т.ін.).
Приклади
- І все то не по верхах скаче [Проценко], а розумним словом глибоко гвоздить (Панас Мирний)
стриба́ти (скака́ти) че́рез пліт з ким.
Підгулювати; будучи одруженим, вступати в позашлюбні зв'язки з кимось.
Приклади
- Підсміюється [Січкар] в душі з Денисенка, який за землею не бачить, як жінка з іншими стрибає через пліт (М. Стельмах)
танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого.
Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому.
Приклади
- скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр. присл.)
- Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній)
- — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов)
- А незабаром почав [Юрко] верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш)
скака́ти ца́па.
Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось.
Приклади
- [Роман:] Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий)
скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким.
Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність.
Приклади
- на за́дніх ла́пках скака́ти. Як виставимо свої драми,. .то будуть тоді наші генії перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка)
скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.
Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось.
Приклади
- Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)
скака́ти так, як загра́є хто.
Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою.
Приклади
- — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко)
аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).
Дуже сильно, у великій мірі.
Приклади
- Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)
хоч у во́ду скачи́ (стриба́й).
Уживається для вираження безвихідного становища.
Приклади
- А як усміхнеться [Марічка], ще й з-під лоба гляне, хоч скачи у воду — кажуть парубки (Пісня)
[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).
Уживається для підкреслення чийогось надмірного, надзвичайного гніву.
Приклади
- І мовила [Марія]. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко)
- Рот у Чуприни чи Кравчини не закривається, з очей аж іскри крешуть (О. Довженко)
- А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок)
- [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан)
Дуже сильно, надзвичайно енергійно.
Приклади
- Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини)
- Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький)
- Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник)
- Шість чоловік беремось і бараном таранимо, б'ємо, б'ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар)
Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю від напливу сильних непередбачених почуттів і т.ін.
Приклади
- і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко… затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний)
- І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко)
- Розсердився [Ентела] і роз'ярився. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський)
хоч го́пки скачи́.
Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити що-небудь; що не роби.
Приклади
- — Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі, — впевнено кидає Мар'ян. — Покрутяться вони, мов посолені в'юни, а без мужика, хоч гопки скачи, нічого не зроблять (М. Стельмах)
- — А от у мене шкідників не було. Вродило теж не дуже, зерно легке, присушене, але тут уже хоч гопки скачи — нічого не зробиш. Сила природи… (І. Григурко)