СИПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.

Викликати тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. Приклади
  • соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко)
  • От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. Приклади
  • перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідем, куме, з свого пекла, най собі тут переливають [пани] з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей)
  • — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах.. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов)
  • — У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи я сьогодні Кобзаря дочитаю (Панас Мирний)
Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні, пусті розмови. Приклади
  • — Ти ж обіцяла. — Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі. — Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок)
  • си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр. присл.)
  • Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.

Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось. Приклади
  • Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
  • Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади
  • си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
  • Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

си́пати [зайця́м] со́лі на хвіст.

Марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне. Приклади
  • Що ти сиплеш зайцям солі на хвіст? Я тебе не боюся.
Мріяти про щось нереальне. Приклади
  • Весь вільний час ви мрієте над водою про такенну-о щуку або сиплете зайцям солі на хвіст (П. Козланюк)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] на кого і без додатка.

Поглядом виявляти гнів. Приклади
  • Докія сипонула іскрами з очей, ніби й справді невдоволена з того, що її перебили: — Та не заважайте ж читати! (І. Цюпа)
  • Нарешті один не витримує: — То ж як, Петре, візьмемося? — Беріться, — повів плечем Дорощук. — Без тебе погано. — А мені що до того? — І Дорощук сипонув іскрами на товаришів (М. Ю. Тарновський)

[аж] си́пати вогне́м.

Дуже сердито, гнівно розмовляти. Приклади
  • Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Л. Мартович)

си́пати до́тепами (жа́ртами).

Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т.ін. Приклади
  • Трактор Інтер розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч)

си́пати грішми́ (гроши́ма, черві́нцями і т.ін.).

Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Приклади
  • [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний)
  • Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр. пісні)
  • І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич)
  • Всі ахнули. Бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.

У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін. Приклади
  • Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)