СИПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.
Викликати тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю.
Приклади
- соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко)
- От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський)
як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.
Даремно.
Приклади
- ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
- ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись.
Приклади
- Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
- Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
- — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
- — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)
перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.
Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи.
Приклади
- перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідем, куме, з свого пекла, най собі тут переливають [пани] з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей)
- — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах.. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов)
- — У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи я сьогодні Кобзаря дочитаю (Панас Мирний)
Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні, пусті розмови.
Приклади
- — Ти ж обіцяла. — Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі. — Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок)
- си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр. присл.)
- Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький)
- — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський)
си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.
Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось.
Приклади
- Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
- Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)
си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].
Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато.
Приклади
- си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
- Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
- Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
- Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)
си́пати [зайця́м] со́лі на хвіст.
Марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне.
Приклади
- Що ти сиплеш зайцям солі на хвіст? Я тебе не боюся.
Мріяти про щось нереальне.
Приклади
- Весь вільний час ви мрієте над водою про такенну-о щуку або сиплете зайцям солі на хвіст (П. Козланюк)
си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] на кого і без додатка.
Поглядом виявляти гнів.
Приклади
- Докія сипонула іскрами з очей, ніби й справді невдоволена з того, що її перебили: — Та не заважайте ж читати! (І. Цюпа)
- Нарешті один не витримує: — То ж як, Петре, візьмемося? — Беріться, — повів плечем Дорощук. — Без тебе погано. — А мені що до того? — І Дорощук сипонув іскрами на товаришів (М. Ю. Тарновський)
[аж] си́пати вогне́м.
Дуже сердито, гнівно розмовляти.
Приклади
- Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Л. Мартович)
си́пати до́тепами (жа́ртами).
Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т.ін.
Приклади
- Трактор Інтер розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч)
си́пати грішми́ (гроши́ма, черві́нцями і т.ін.).
Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти.
Приклади
- [Палажка:] Он, кажуть, так катеринками і сипле! [Химка:] Якими катеринками? (Панас Мирний)
- Один іде перед пана — червінцями сипле, Другий іде да [та] до пана — Білі листи пише (Укр. пісні)
- І сипала грошима Самойловичка по судах, щоб здійснити свою волю (Є. Кротевич)
- Всі ахнули. Бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Франко)
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.
Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.
Приклади
- по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
- моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
- аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
- Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
- — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
- — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби).
Приклади
- То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
- Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)
[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.
У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін.
Приклади
- Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)