САЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. охо́чий і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися і под.

Жадібно, дуже енергійно. Приклади
  • Допавсь, як кіт до сала (Укр. присл.)

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка.

Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. Приклади
  • Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Народні оповідання)
  • — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожена Печериця.— А біс їх знає…— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк)
  • — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський)
  • — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко)

утну́ти по са́лі рі́пицю кому.

Змусити кого-небудь бути покірнішим, дуже обмеживши у чомусь. Приклади
  • Гаркуша промовчав, понурившись над возом. Ой, утнуть, здається, утнуть по саму ріпицю! Їхнє сьогодні право, що хочуть, те й роблять (О. Гончар)

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв.

Ставати інертним, байдужим і т.ін. до всього. Приклади
  • обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник)
  • Сказано: своя кістка, своя кров [дитина]! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний)

як са́лом по губа́х кому.

Кому-небудь приємно, радісно. Приклади
  • — Що на майдані робиться? — Мітингують, пане отаман.— Тур заявив, що годі. Каже: Іду до червоних. Я, каже,.. тепер знаю, що тільки з червоним прапором нас прийме народ. А гайдамакам як салом по губах (П. Панч)

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл.

в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. Приклади
  • Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський)
  • — Нічого, він [кінь] попасеться, вб'ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т.ін.

Ласо, жадібно, заздрісно. Приклади
  • У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти, як кіт на сало, позирає (Д. Бедзик)
  • Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ'яненко)

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл.

Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. Приклади
  • Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)
  • Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

як бобе́р у са́лі.

Дуже добре, заможно, безтурботно. Приклади
  • Живе як бобер у салі (Укр. присл.)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади
  • як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
  • Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)
Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади
  • — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

на комари́ному са́лі, жарт.

Пісний, немащений. Приклади
  • — Яка тепер соломаха? Ти її в пельку, а вона назад. На комариному салі (С. Добровольський)

як (мов, ні́би і т.ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти.

Досита, досхочу, надміру. Приклади
  • Дивлюсь, як сказилася моя баба.. Годує їх [монахів], мов на сало, а ті тому й раді (Г. Хоткевич)

чия́ кі́шка са́ло з'їла, зі сл. зна́ти і под.

Хто винен. Приклади
  • Поспіхом переписував [управитель] конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з'їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка)

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т.ін.) / нама́зати (намасти́ти і т.ін.) са́лом п'я́ти (рідше п'я́тки).

Непомітно зникати звідки-небудь. Приклади
  • — Що ж нам робити?. . намастити п'яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич)
куди. Повертатися кудись. Приклади
  • нама́зати п'я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п'яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу)
Поспішати. Приклади
  • Вже останні [фашисти], котрі найдужче п'яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик)
  • масти́ти (підма́зувати┌91540) п'я́ти.— Не фортунить. Видко, треба мастити п'яти,— підповз до нього Северин. — Почекаємо ще трохи (М. Стельмах)
рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т.ін.; боятися. Приклади
  • масти́ти сма́льцем п'я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п'яти. Хай… мастять (М. Стельмах)
  • ма́зати п'я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П'яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк)
жарт. Від'їжджати звідки-небудь. Приклади
  • [Долгін:] Здав ти [Максим] трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п'яти салом (Н. Рибак)
Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Приклади
  • — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п'ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов)
  • — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п'яти салом намазувати (П. Панч)
  • [Хома ( до Даші):] Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п'яти мазать (Я. Мамонтов)
  • І держава не вдержалася і помазанник мусив п'яти салом мазати та втікати з України (Еллан)