РІК — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) рік, зі сл. день, дні і т.ін.

Дуже довгий, тривалий. Приклади
  • Дні — як рік (В. Сосюра)
  • [Одарка:] А день сьогодні як рік для мене (М. Зарудний)

не пе́рший рік.

Давно, протягом тривалого часу. Приклади
  • — Чуєш, Омеляне, не перший рік ми знаємо один одного (М. Стельмах)
  • [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами (Леся Українка)

рік у рік.

Постійно; протягом тривалого часу. Приклади
  • Сняться сни мені воєнні з року в рік, з року в рік (М. Сом)
  • з ро́ку в рік. З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар)
  • Я з норми не виходжу, та й лікар потачки не дає.. І, зрештою, не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись бути здоровою в умовах нормальних, а себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка)

з ро́ку до ро́ку.

Поступово, з часом. Приклади
  • рік од ро́ку. Рік од року вертаючись із інституту, дуже запишна, гордовита стає панна Наталя (С. Васильченко)
  • Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Ти з року до року все вище росла (М. Рильський)

не рік, не два.

Тривалий відрізок часу, довго. Приклади
  • Ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо яку-небудь, куди не ідеальну політичну волю (Леся Українка)

у рока́х.

Немолодий, похилого віку. Приклади
  • Так ось у цій пущі, далеко від людського житла, оселився якийсь чоловік — на невисокому пагорбі, на краю Сірчаного Мочара, на невеличкій галявині під древнім дубом. Це був чоловік у роках. Їв він усяку лісову поживу, рибу, яку ловив у болоті (Легенди та перекази)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади
  • Чоловік виходив з літ;
безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади
  • Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

медо́ві (медо́вії) та моло́чні (моло́чнії) рі́ки, нар.-поет.

Повний достаток, благополуччя. Приклади
  • Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко)

моло́чні рі́ки і киселе́ві (ма́сляні) береги́.

Заможне, повне достатку, безтурботне життя. Приклади
  • — Хай тобі сняться молочні ріки і масляні береги (С. Добровольський)

кров [рі́ками] ллє́ться (тече́ і т.ін.) / полила́ся (потекла́ і т.ін.) чия і без додатка.

Гинуть люди. Приклади
  • Горить Корсунь, горить Канів… чорним шляхом запалало, І кров полилася (Т. Шевченко)
  • Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі… Воскреснуть правда і любов, зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (П. Грабовський)
  • Для чого ллється словацька кров тут, на Поліссі, в горах Кавказу чи на берегах Волги? (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — На фронті кров ріками ллється. Самі подумайте, Варваро Гнатівно… (В. Кучер)

літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли кому і без додатка.

Хтось досягає певного віку (про повноліття, зрілість і т. ін). Приклади
  • — Їй, певно, й роки не вийшли? — Почекаю. І чекав її… восени збирались побратися (М. Стельмах)
  • А літа, хто ж їх відає, чи вони вийшли, чи вони не вийшли? Про те піп знає (Леся Українка)
  • — Я б тебе, каже, і сватав, коли б ти не крива.. Так і крає мені серце.. А тут літа виходять (Ганна Барвінок)

ли́тися рі́чкою (річка́ми і т.ін.), перев. зі сл. горі́лка, кров і т.ін.

зі сл. хліб, зерно і т.ін. Надходити у великій кількості. Приклади
  • І полився рікою хліб на станцію (В. Минко)
Затрачатися, витрачатися і т.ін. у великій кількості. Приклади
  • На фронті кров ріками ллється (В. Кучер)
  • поли́тися ріко́ю. Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (І. Нечуй-Левицький)
  • Весілля було пишне та бучне..; горілка річкою лилася (Панас Мирний)
  • Всі шукали щастя.. Для цього віддавали все найдорожче, губили себе й других, сльози й кров лились річками во ім'я його (Леся Українка)

Плач на ріках вавилонських.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів. У136 псалмі йдеться про поневіряння юдеїв у вавилонському полоні: «На ріках Вавилонських сиділи ми й плакали…».
У переносному значенні — розпач, відчай.
Приклади
  • Гриміли славою і зброєю батьки;
    Пройшли віки…
    Як у сільці ворони,
    Сини гнусавлять думи і байки,
    Старі й малі, поети й жебраки,
    Немов жиди на ріках Вавілону.
    (І. Багряний, Скелька)
  • І так, як євреї на ріках вавілонських, так вони (поляки) заголосили тоді на весь світ своїм Міцкевичем і іншими поетами. (П. Куліш, Григорій Квітка-Основ'яненко і його повісті)

Роки мандрів Wanderjahre.

Вислів походить від назви роману німецького письменника Й. В. Гете «Роки мандрів Вільгельма Майстера» (1821—1829), в основі якого лежить гуманістичний ідеал всебічного духовного і громадянського розвитку повноцінної, діяльної людської особистості.
Вислів набув переносного значення: період змужніння.
Приклади
  • Згадаймо вдодатку ті лицарські, цільні і горді постаті, таких Василя і Ілаша з «Люби-згуби», Сафата Зінича, що за правду гине, старого опришка Донду і др., і зрозуміємо, що, бачачи кругом себе таку природу і таких людей, а не чуючи задля молодого віку ніякого дотиску порядків суспільних в тім житті, Федькович і пізніше, по своїх тяжких «Wanderjahre» з запалом мусив згадувати про той час і тих людей. (І. Франко, Молодий вік Осипа Федьковича)

Свиснув Овлур за рікою.

Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім», пам'ятки XII ст. Утекти з половецького полону князеві Ігорю допомагав половчанин Овлур: «Опівночі Овлур свиснув за рікою: велить князю розуміти».
У переносному значенні: сигнал до важливої дії.
Приклади
  • Ні, вже не знати спокою!
    Туга пече, як змія!
    Свиснув Овлур за рікою, —
    Чуєш ти, земле моя?
    (М. Рильський, Свиснув Овлур за рікою…)
  • Якби ж я Овлуром для вас міг стать
    І вам коня підвести за рікою!
    Якби ж я свистом гасло міг подать,
    Чекаючи за темною тайгою!
    (Юрій Клен, Прокляті роки)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання