РОТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

аж ро́та роззя́вити.

Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Приклади
  • аж роти́ пороззявля́ли (про всіх або багатьох). В хаті всі притихли. Чути було ззаду голоси: — Не вставай!.. Вухами слухайте! Дітвора біля стола — аж роти пороззявляли, зацікавлені (А. Головко)
  • Кланяйся,— шепче мати,— це твій хазяїн. Я аж рота роззявив. Оце хазяїн? Та він же на дурного Ілька схожий (Григорій Тютюнник)
  • Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..)

затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т.ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т.ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т.ін.).

3.Задобрювати кого-небудь з метою не розголошувати якоїсь справи, таємниці і т.ін. Приклади
  • запхну́ти пе́льку. — Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочінній макітру, то запхнеш пельку й благочинному, й благочинній! (І. Нечуй-Левицький)
  • — Тільки ось що,— зам'явся Головатий,— нам потрібні гроші на дорожні витрати, часом, може, й на те, щоб заткнути пельку якомусь не в міру запопадливому справникові чи бургомістрові (С. Добровольський)
Замовкати, мовчати. Приклади
  • Здавалося б, почуй, збагни, одумайся,— ні, затуляють вуха й велять заткнути рота, замкнути вуста безстрашні, що мовлять слово правди (Василь Шевчук)
  • [Аврелія:] І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка)
  • [Демко:] Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький)
  • — Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник)
  • Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський)
кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Приклади
  • Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш (Панас Мирний)
  • Знову реготнули, та враз стихли, мовби хтось разом усім роти позакривав (Р. Іваничук)
  • роти́ позатуля́ти (позакрива́ти, позама́зувати) (про всіх або багатьох). [Галя (до дівчат):] То що се ви до мене причепились? Я вам роти позатуляю зараз (В. Самійленко)
  • Не можна затулити уста народові (М. Рильський)
  • Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Франко)

роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та).

Просити їсти, голодувати. Приклади
  • пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли (Панас Мирний)
на що і без додатка. Посягати, зазіхати на що-небудь чуже. Приклади
  • — Ну, чого ж, і ти був хазяїном. П'ять моргів землі чужої мав. Широко розкривав рота на чуже добро (І. Цюпа)
  • Отже, капосна дитина — в голубник полізла… На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
  • А вертаючись додому [шляхтичі], — осідались на батьківських ґрунтах — і роззявляли роти (Панас Мирний)
Бути неуважним, непоквапливим. Приклади
  • — Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Григорій Тютюнник)
  • Ну, чого ж ти рот роззявила? Мерщій! (Т. Шевченко)
  • Матрос кричав на Пувичку: — Подай! Чого роззявив рота? (І. Микитенко)
на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось. Приклади
  • Іду я по ризі [землі] та шкутильгаю. А Солов'їха вже й рота роззявила: Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила! (І. Нечуй-Левицький)
Говорити, казати що-небудь, починати промовляти щось. Приклади
  • розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить,.. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський)
  • Добре йому [дуці] у палатах під кришею [дахом] Вина-горілочку пить… Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський)
Рватися, зношуватися (про взуття), жарт. Приклади
  • Свити в мене катма!.. або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)
Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось. Приклади
  • пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Наймити йшли слідом і пороззявляли роти, дивлячись на ту церемонію (І. Нечуй-Левицький)
  • Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав.. .Виявляється, тут, в цих крайніх хатах розмістилася вся Гречкунова медицина (Ю. Бедзик)
  • Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись,.. пливли його воли (М. Стельмах)
  • — Чого роззявив рота? — спитав двірник, наблизившись. — Чи приміряєшся, кудою легше влізти? (Василь Шевчук)
  • Але вона нас конче дивувала, вона іноді вживала таких слів, вела такі промови, що ми лише роти роззявляли (М. Хвильовий)
  • У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура)
  • Тож як почне розказувати, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький)

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади
  • Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади
  • розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
  • Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
  • [Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
  • — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

[аж] у ро́ті чо́рно у кого, кому.

Хто-небудь дуже сердитий, лютий. Приклади
  • Живе [Буонарроті] у Римі. Має свій куток. Згорбатів у труді, посивів у скорботі, а людям чорно в роті од пліток (Л. Костенко)
  • — Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Є Гуцало)

ви́летіло з ро́та у кого, кому, несхв.

Хто-небудь сказав щось, не подумавши. Приклади
  • — А матушка їхні передавали здалеку поклін вам, матушко. Не знаю, як це вилетіло мені з рота. Може, я подумав, що слід би таки передати поклін (І. Микитенко)

за́йвий рот.

Той, хто обтяжує кого-небудь ( перев. родину) матеріально. Приклади
  • Не сподівався і простий лісоруб Василь Павличко, що його син Дмитро буде не зайвим ротом у хаті, а закінчить університет, стане відомим українським поетом (З газети)
  • На життя в його роки вже належить дивитись по-філософськи: треба ж комусь і тут вчити дітвору, і це далеко ліпше, аніж з забороною на вчителювання зайвим ротом повертатися в родину сільського шевця, де дітей, мов роси (М. Стельмах)
  • Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось невесело (М. Коцюбинський)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади
  • з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
  • ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
  • Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
  • —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
  • Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
  • — Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
  • Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)
про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади
  • [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
  • Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
  • Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

диви́тися в рот кому і без додатка.

Занадто уважно або улесливо слухати кого-небудь; прислухатися до чиїх-небудь слів. Приклади
  • — А в кого ж було питати [поради]? У Катрі?.. А від Зойки з Захаром теж мала користь. Дивляться в рот, кожному слову підтакують (І. Муратов)
Уважно, з великим інтересом стежити, як хто-небудь їсть. Приклади
  • Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка, і всі будуть дивитися йому в рот. Він [Аркадій Петрович] так рідко апетит має (М. Коцюбинський)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін. Приклади
  • [Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
  • Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)
Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий. Приклади
  • не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
  • Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади
  • Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
  • — Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
  • — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
  • — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
  • Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
  • — З самого ранку рісочки в роті не мали (О. Сизоненко)
  • З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
  • Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
  • Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
  • Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

відкрива́ти / відкри́ти ро́та.

Починати говорити, висловлюватися. Приклади
  • І не встиг Гнат відкрити рота, як Улас схопив із стола ключ, відкрив двері і, не озирнувшись навіть, вийшов із кабінету голови (Григорій Тютюнник)

з ро́та ве́рне.

Такий несмачний, що не можна їсти. Приклади
  • Його мучило… життя в казармі вонючій та вонюча їжа.. Каша з рота верне (Панас Мирний)

[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
  • — Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
  • Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти і под., грубо.

Усе підряд; не задумуючись. Приклади
  • — Пиши і не варнякай, що на рот налізе,— сухо сказав Шугалія (В. Кучер)

загляда́ти в рот кому.

Запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось, догідливо прислухаючись до кожного його слова. Приклади
  • Залишалися горді, незалежні люди, які мають свою думку. Вони й тепер у рот начальству не заглядають і не визнають найвищих авторитетів (З газети)
  • Керівник духу не терпів людей, які забували заглядати йому в рот (З журналу)

зав'яза́ти язи́к (язика́, ро́та і т.ін.) кому.

Примусити кого-небудь замовкнути, не дати можливості висловитися. Приклади
  • Такий несподіваний випадок зав'язав рота свекрусі й невістці (І. Нечуй-Левицький)
  • Людям язика не зав'яжеш (Укр. присл.)
  • Я жінці язика не зав'яжу (І. Франко)

з розкри́тим ро́том, зі сл. слу́хати і под.

Дуже уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади
  • Я слухаю Колумба з розкритим ротом (З журналу)
  • З розкритим ротом слухав він свого опального приятеля (О. Гончар)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади
  • — Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)
Зовсім не вживати спиртного. Приклади
  • Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.

перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
  • — Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
  • — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Приклади
  • Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)

ро́том мух лови́ти, зневажл.

Бути неуважним, роззявкуватим. Приклади
  • Він ротом мух ловить (Укр. присл.)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.

Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. Приклади
  • О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади
  • сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
  • Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)
Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади
  • Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
  • [аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
  • [Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
  • — Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

упусти́ти ра́ка з ро́та.

Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Приклади
  • Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: Упустив рака з рота (О. Стороженко)

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади
  • Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
  • — Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади
  • не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
  • Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
  • Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
  • Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
  • Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
  • Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)
У когось дуже багато чого-небудь. Приклади
  • Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.

Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Приклади
  • Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)

набира́ти / набра́ти води́ в рот.

Уперто мовчати; нічого не говорити. Приклади
  • І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (Мінковський)
  • Писалі Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала (Є. Гуцало)
  • Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно… він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький)

зама́зувати / зама́зати ро́т (рота) кому.

Підкупом, обіцянками і т.ін. примушувати когось мовчати. Приклади
  • — Лестощами та приязню ви мені тепер рота не замажете! — сказав він (Переклад С. Ковганюка)
  • Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь, Бо золотий обушок, люди кажуть, Відчинить двері скрізь (Л. Глібов)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади
  • [Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
  • Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади
  • не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
  • Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

на весь рот.

зі сл. галасува́ти, гука́ти і т.ін. Дуже голосно. Приклади
  • Василь стоїть серед двору, приклав до рота рупором руку, гукає на весь рот (С. Васильченко)
  • Рябко всю Божу ніч не спав Та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв (П. Гулак-Артемовський)
зі сл. ї́сти і под. З великим апетитом, зі смаком, жадібно. Приклади
  • Тим часом убралась свиня в хату, звалила діжу з тістом, воно поплило по хаті, свиня глита його на весь рот (Україна сміється)
  • Вона сіла за стіл і, зачувши дух свіжих котлетів та горошку, зовсім забула про поезію і уплітала котлети на весь рот (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. позіха́ти і под. Широко, відкрито, голосно. Приклади
  • На санаторному подвір'ї — якийсь рух, тріск сухого морського піщаника. Хтось там по-ранковому хрипло відкашлюється, позіхає на весь рот (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади
  • Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
  • І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
  • [Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
  • Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади
  • Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
  • Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади
  • Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
  • Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

так і про́ситься в рот (на губу́).

Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти. Приклади
  • Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади
  • Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
  • Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
  • — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
  • язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.

Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Приклади
  • [Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
  • Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)

[і] ро́та ([і] вуст) не розтули́ти.

Мовчати, нічого не говорити. Приклади
  • ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров)
  • І все в ній [Роксолані] кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко)
  • — А чому так? Чому хлопець вибирає [дівчину], га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало)

як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.

Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк. Приклади
  • заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
  • Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)

розв'яза́ти / розв'я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т.ін.).

Призвести до невимушеної розмови, бесіди. Приклади
  • порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос… Той розказує про зрадливу дівчину (Панас Мирний)
  • Нічна пізня доба, чарка горілки — розгортують душу, розв'язують мову (І. Нечуй-Левицький)
  • Перерва, на якій учасники засідань звичайно відпочивають від часу суперечок, на цей раз ще більше розв'язала язики (С. Добровольський)
  • Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний)
Почати говорити після мовчання. Приклади
  • Насилу розв'язав [Василь] рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький)
  • Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв'язати язика (Думки про театр)
Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці. Приклади
  • Так гомонить [отаман]. Думаю — от коли язика старому розв'язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський)
  • — Умова така: я розв'яжу тобі руки, а ти — свого язика розв'яжеш (В. Поліщук)
  • — Я знала, що моє тіло, моя ласка розв'яже вам язик, і… до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий)
кому. Дати можливість кому-небудь вільно висловлювати свою думку. Приклади
  • — Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби (І. Франко)
Багато, без міри говорити. Приклади
  • порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Дисципліна в усьому була!.. А зараз порозв'язували язики! Мелють таке за що раніш давно б уже на соловецьких випасах білих ведмедів пасли (О. Гончар)
  • Ах ноче! Вибач, що так охоче Я розв'язав свого язика! Це вже звичка в мене така — Поговорити! (Є. Плужник)
  • Що тільки не говорив йому той пронира!.. мабуть, сп'яна розв'язав свій язик (І. Цюпа)

рот на замо́к.

Уживається для вираження заборони говорити, розмовляти, про щось розповідати. Приклади
  • — З'явишся в Троянівку — рот на замок (Григорій Тютюнник)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади
  • [Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
  • — Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
  • Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

забу́ти язика́ в ро́ті.

Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо). Приклади
  • Андрій з ляком дивився на Ґудзя. Він навіть язика забув у роті (М. Коцюбинський)

вки́нути в рот.

З'їсти або випити що-небудь. Приклади
  • Кайдаш устав, приказав до чарки кілька слів і швидко вкинув у рот горілку (І. Нечуй-Левицький)
  • І працювала ж, не розгинаючись, — бо п'ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настачити — тому штанці,. .а найперше, щоб усім було що в рот укинути (В. Речмедін)

криви́ти рот (гу́би, уста́).

Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Приклади
  • Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко)

сам у рот лі́зе (про́ситься).

Такий, що хочеться з'їсти; апетитний. Приклади
  • — Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька)

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.

Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. Приклади
  • [Одарка:] Нехай віддасть хустку. Я в нього [Олексія] з горла видеру (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак)
  • — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов'яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський)
  • — Газда.., а в бінної [бідної] удови з рота видираєш (Г. Хоткевич)

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

Зовсім нічого не їсти. Приклади
  • — Ти ж учора й крихти в рот не брала (М. Руденко)
  • — Оце лише тепер захотілося їсти, а в поїзді, повірте, ріски в рот не могла взяти (М. Чабанівський)
  • День уже кінчався, а Забара як поснідав вранці, так з тих пір і ріски в рот не брав (П. Рєзніков)

де́рти ро́та (пе́льку), зневажл.

Голосно, з великим напруженням співати. Приклади
  • — Гниють вони [невільники] заживо від ран та голоду, а ви тут пиячите та пельки дерете (З. Тулуб)
Голосно, надривно кричати, горланити. Приклади
  • — Справді, хто б то був, чий то міг бути голос? — Чого це ти згадала..? — запитав Данько.— Просто хтось із хутірських рота дер (О. Гончар)