РОТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

аж ро́та роззя́вити.

Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Приклади

аж роти́ пороззявля́ли (про всіх або багатьох). В хаті всі притихли. Чути було ззаду голоси: — Не вставай!.. Вухами слухайте! Дітвора біля стола — аж роти пороззявляли, зацікавлені (А. Головко)
Кланяйся,— шепче мати,— це твій хазяїн. Я аж рота роззявив. Оце хазяїн? Та він же на дурного Ілька схожий (Григорій Тютюнник)
Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..)

затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т.ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т.ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т.ін.).

3.Задобрювати кого-небудь з метою не розголошувати якоїсь справи, таємниці і т.ін. Приклади

запхну́ти пе́льку. — Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочінній макітру, то запхнеш пельку й благочинному, й благочинній! (І. Нечуй-Левицький)
— Тільки ось що,— зам'явся Головатий,— нам потрібні гроші на дорожні витрати, часом, може, й на те, щоб заткнути пельку якомусь не в міру запопадливому справникові чи бургомістрові (С. Добровольський)

Замовкати, мовчати. Приклади

Здавалося б, почуй, збагни, одумайся,— ні, затуляють вуха й велять заткнути рота, замкнути вуста безстрашні, що мовлять слово правди (Василь Шевчук)
[Аврелія:] І ти б хотів, щоб я вуста замкнула, а тільки серцем Богові молилась? (Леся Українка)
[Демко:] Приказую тобі: затули рота! (М. Кропивницький)
— Ану закрий пельку! — густим басом просив із темряви Микифор (Григорій Тютюнник)
Не зітхай, моя дівчино, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй безнадійно, Від життя не утікай (П. Грабовський)

кому і без додатка. Примушувати кого-небудь замовкати, не давати змоги висловлювати свою думку. Приклади

Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш (Панас Мирний)
Знову реготнули, та враз стихли, мовби хтось разом усім роти позакривав (Р. Іваничук)
роти́ позатуля́ти (позакрива́ти, позама́зувати) (про всіх або багатьох). [Галя (до дівчат):] То що се ви до мене причепились? Я вам роти позатуляю зараз (В. Самійленко)
Не можна затулити уста народові (М. Рильський)
Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (І. Франко)

роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та).

Просити їсти, голодувати. Приклади

пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли… (Панас Мирний)

на що і без додатка. Посягати, зазіхати на що-небудь чуже. Приклади

— Ну, чого ж, і ти був хазяїном. П'ять моргів землі чужої мав. Широко розкривав рота на чуже добро (І. Цюпа)
Отже, капосна дитина — в голубник полізла… На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
А вертаючись додому [шляхтичі], — осідались на батьківських ґрунтах — і роззявляли роти… (Панас Мирний)

Бути неуважним, непоквапливим. Приклади

— Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Григорій Тютюнник)
Ну, чого ж ти рот роззявила? Мерщій! (Т. Шевченко)
Матрос кричав на Пувичку: — Подай! Чого роззявив рота? (І. Микитенко)

на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось. Приклади

Іду я по ризі [землі] та шкутильгаю. А Солов'їха вже й рота роззявила: Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила! (І. Нечуй-Левицький)

Говорити, казати що-небудь, починати промовляти щось. Приклади

розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить,.. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський)
Добре йому [дуці] у палатах під кришею [дахом] Вина-горілочку пить… Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський)

Рватися, зношуватися (про взуття), жарт. Приклади

Свити в мене катма!.. або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)

Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось. Приклади

пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Наймити йшли слідом і пороззявляли роти, дивлячись на ту церемонію (І. Нечуй-Левицький)
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав.. .Виявляється, тут, в цих крайніх хатах розмістилася вся Гречкунова медицина (Ю. Бедзик)
Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись,.. пливли його воли (М. Стельмах)
— Чого роззявив рота? — спитав двірник, наблизившись. — Чи приміряєшся, кудою легше влізти? (Василь Шевчук)
Але вона нас конче дивувала, вона іноді вживала таких слів, вела такі промови, що ми лише роти роззявляли (М. Хвильовий)
У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура)
Тож як почне розказувати, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький)

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади

Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади

розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
[Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
— Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

[аж] у ро́ті чо́рно у кого, кому.

Хто-небудь дуже сердитий, лютий. Приклади

Живе [Буонарроті] у Римі. Має свій куток. Згорбатів у труді, посивів у скорботі, а людям чорно в роті од пліток (Л. Костенко)
— Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Є Гуцало)

ви́летіло з ро́та у кого, кому, несхв.

Хто-небудь сказав щось, не подумавши. Приклади

— А матушка їхні передавали здалеку поклін вам, матушко. Не знаю, як це вилетіло мені з рота. Може, я подумав, що слід би таки передати поклін (І. Микитенко)

за́йвий рот.

Той, хто обтяжує кого-небудь ( перев. родину) матеріально. Приклади

Не сподівався і простий лісоруб Василь Павличко, що його син Дмитро буде не зайвим ротом у хаті, а закінчить університет, стане відомим українським поетом (З газети)
На життя в його роки вже належить дивитись по-філософськи: треба ж комусь і тут вчити дітвору, і це далеко ліпше, аніж з забороною на вчителювання зайвим ротом повертатися в родину сільського шевця, де дітей, мов роси (М. Стельмах)
Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось невесело (М. Коцюбинський)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади

Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)

Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади

з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
—Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
— Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)

про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади

[Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

диви́тися в рот кому і без додатка.

Занадто уважно або улесливо слухати кого-небудь; прислухатися до чиїх-небудь слів. Приклади

— А в кого ж було питати [поради]? У Катрі?.. А від Зойки з Захаром теж мала користь. Дивляться в рот, кожному слову підтакують (І. Муратов)

Уважно, з великим інтересом стежити, як хто-небудь їсть. Приклади

Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка, і всі будуть дивитися йому в рот. Він [Аркадій Петрович] так рідко апетит має (М. Коцюбинський)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін. Приклади

[Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)

Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий. Приклади

не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)

[і (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т.ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу.

Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Приклади

Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз)
— Другий день росинки в роті не мали, — додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч)
— Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Тарновський)
— З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало)
Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало)
— З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко)
З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко)
Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко)
Старий бідкався, що вона зрання ріски в роті не мала (В. Минко)
Й ріски в роті не мав від самого ранку (В. Шевчук)

відкрива́ти / відкри́ти ро́та.

Починати говорити, висловлюватися. Приклади

І не встиг Гнат відкрити рота, як Улас схопив із стола ключ, відкрив двері і, не озирнувшись навіть, вийшов із кабінету голови (Григорій Тютюнник)

з ро́та ве́рне.

Такий несмачний, що не можна їсти. Приклади

Його мучило… життя в казармі вонючій та вонюча їжа.. Каша з рота верне (Панас Мирний)

[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).

Мовчати, нічого не говорити. Приклади

Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
— Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти і под., грубо.

Усе підряд; не задумуючись. Приклади

— Пиши і не варнякай, що на рот налізе,— сухо сказав Шугалія (В. Кучер)

загляда́ти в рот кому.

Запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось, догідливо прислухаючись до кожного його слова. Приклади

Залишалися горді, незалежні люди, які мають свою думку. Вони й тепер у рот начальству не заглядають і не визнають найвищих авторитетів (З газети)
Керівник духу не терпів людей, які забували заглядати йому в рот (З журналу)

зав'яза́ти язи́к (язика́, ро́та і т.ін.) кому.

Примусити кого-небудь замовкнути, не дати можливості висловитися. Приклади

Такий несподіваний випадок зав'язав рота свекрусі й невістці (І. Нечуй-Левицький)
Людям язика не зав'яжеш (Укр. присл.)
Я жінці язика не зав'яжу (І. Франко)

з розкри́тим ро́том, зі сл. слу́хати і под.

Дуже уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади

Я слухаю Колумба з розкритим ротом (З журналу)
З розкритим ротом слухав він свого опального приятеля (О. Гончар)

[і] в рот не бра́ти / не взя́ти чого.

Не їсти, не пити нічого. Приклади

— Став лишень нам око вина та вари мамалигу,— каже Хаброня.— А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (І. Нечуй-Левицький)
Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха — не узяв його чорт (Г. Квітка-Основ'яненко)

Зовсім не вживати спиртного. Приклади

Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина (І. Нечуй-Левицький)

відрива́ти [шмато́к] [хлі́ба] від ро́та.

перев. зі сл. свого. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Приклади

відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка)
— Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний)
— Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. його, її, ї́хнього і т.ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Приклади

Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах)

ро́том мух лови́ти, зневажл.

Бути неуважним, роззявкуватим. Приклади

Він ротом мух ловить (Укр. присл.)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади

— Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
— В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
[Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було… (М. Кропивницький)
Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого.

Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. Приклади

О. Василь… щохвилини [повторював]: — Люди добрі!.. дайте мені чистий спокій. Бо ви.. [їли],.. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади

сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)

Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади

Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
[аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
[Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
— Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

упусти́ти ра́ка з ро́та.

Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Приклади

Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: Упустив рака з рота (О. Стороженко)

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади

Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
— Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади

не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому.

Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Приклади

Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський)

набира́ти / набра́ти води́ в рот.

Уперто мовчати; нічого не говорити. Приклади

І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (Мінковський)
Писалі Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала (Є. Гуцало)
Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно… він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький)

зама́зувати / зама́зати ро́т (рота) кому.

Підкупом, обіцянками і т.ін. примушувати когось мовчати. Приклади

— Лестощами та приязню ви мені тепер рота не замажете! — сказав він (Переклад С. Ковганюка)
Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь, Бо золотий обушок, люди кажуть, Відчинить двері скрізь (Л. Глібов)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади

[Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади

не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

на весь рот.

зі сл. галасува́ти, гука́ти і т.ін. Дуже голосно. Приклади

Василь стоїть серед двору, приклав до рота рупором руку, гукає на весь рот (С. Васильченко)
Рябко всю Божу ніч не спав Та гавкав на весь рот, злодіїв одганяв (П. Гулак-Артемовський)

зі сл. ї́сти і под. З великим апетитом, зі смаком, жадібно. Приклади

Тим часом убралась свиня в хату, звалила діжу з тістом, воно поплило по хаті, свиня глита його на весь рот (Україна сміється)
Вона сіла за стіл і, зачувши дух свіжих котлетів та горошку, зовсім забула про поезію і уплітала котлети на весь рот (І. Нечуй-Левицький)

зі сл. позіха́ти і под. Широко, відкрито, голосно. Приклади

На санаторному подвір'ї — якийсь рух, тріск сухого морського піщаника. Хтось там по-ранковому хрипло відкашлюється, позіхає на весь рот (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади

Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
[Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

як (мов, ні́би і т.ін.) у рот кладе́, зі сл. говори́ти і под.

Дуже чітко, зрозуміло. Приклади

Говорить як у рот кладе! (Укр. присл.)
Ніколи не ображався батько, все, було, розказує. А говорить, як у рот кладе (З газети)

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади

Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

так і про́ситься в рот (на губу́).

Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти. Приклади

Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади

Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
— Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.

Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Приклади

[Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)

[і] ро́та ([і] вуст) не розтули́ти.

Мовчати, нічого не говорити. Приклади

ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров)
І все в ній [Роксолані] кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко)
— А чому так? Чому хлопець вибирає [дівчину], га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало)

як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.

Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк. Приклади

заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)

розв'яза́ти / розв'я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т.ін.).

Призвести до невимушеної розмови, бесіди. Приклади

порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос… Той розказує про зрадливу дівчину (Панас Мирний)
Нічна пізня доба, чарка горілки — розгортують душу, розв'язують мову (І. Нечуй-Левицький)
Перерва, на якій учасники засідань звичайно відпочивають від часу суперечок, на цей раз ще більше розв'язала язики (С. Добровольський)
Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний)

Почати говорити після мовчання. Приклади

Насилу розв'язав [Василь] рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький)
Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв'язати язика (Думки про театр)

Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці. Приклади

Так гомонить [отаман]. Думаю — от коли язика старому розв'язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський)
— Умова така: я розв'яжу тобі руки, а ти — свого язика розв'яжеш (В. Поліщук)
— Я знала, що моє тіло, моя ласка розв'яже вам язик, і… до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий)

кому. Дати можливість кому-небудь вільно висловлювати свою думку. Приклади

— Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби (І. Франко)

Багато, без міри говорити. Приклади

порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Дисципліна в усьому була!.. А зараз порозв'язували язики! Мелють таке за що раніш давно б уже на соловецьких випасах білих ведмедів пасли (О. Гончар)
Ах ноче! Вибач, що так охоче Я розв'язав свого язика! Це вже звичка в мене така — Поговорити! (Є. Плужник)
Що тільки не говорив йому той пронира!.. мабуть, сп'яна розв'язав свій язик (І. Цюпа)

рот на замо́к.

Уживається для вираження заборони говорити, розмовляти, про щось розповідати. Приклади

— З'явишся в Троянівку — рот на замок (Григорій Тютюнник)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади

[Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
— Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

забу́ти язика́ в ро́ті.

Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо). Приклади

Андрій з ляком дивився на Ґудзя. Він навіть язика забув у роті (М. Коцюбинський)

вки́нути в рот.

З'їсти або випити що-небудь. Приклади

Кайдаш устав, приказав до чарки кілька слів і швидко вкинув у рот горілку (І. Нечуй-Левицький)
І працювала ж, не розгинаючись, — бо п'ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настачити — тому штанці,. .а найперше, щоб усім було що в рот укинути (В. Речмедін)

криви́ти рот (гу́би, уста́).

Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Приклади

Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко)

сам у рот лі́зе (про́ситься).

Такий, що хочеться з'їсти; апетитний. Приклади

— Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька)

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.

Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. Приклади

[Одарка:] Нехай віддасть хустку. Я в нього [Олексія] з горла видеру… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак)
— От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов'яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський)
— Газда.., а в бінної [бідної] удови з рота видираєш (Г. Хоткевич)

[і] рі́ски (кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти.

Зовсім нічого не їсти. Приклади

— Ти ж учора й крихти в рот не брала (М. Руденко)
— Оце лише тепер захотілося їсти, а в поїзді, повірте, ріски в рот не могла взяти… (М. Чабанівський)
День уже кінчався, а Забара як поснідав вранці, так з тих пір і ріски в рот не брав (П. Рєзніков)

де́рти ро́та (пе́льку), зневажл.

Голосно, з великим напруженням співати. Приклади

— Гниють вони [невільники] заживо від ран та голоду, а ви тут пиячите та пельки дерете (З. Тулуб)

Голосно, надривно кричати, горланити. Приклади

— Справді, хто б то був, чий то міг бути голос? — Чого це ти згадала..? — запитав Данько.— Просто хтось із хутірських рота дер (О. Гончар)