РОЗІРВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

розрива́ти / розірва́ти за́шморг який і без додатка.

Прориватися з ворожого оточення, з полону і т.ін. Приклади

Сам хід подій підказував: треба діяти рішуче і негайно, аби розірвати отой зашморг, поки він ще не такий тугий. Але що саме треба робити? Як перехитрити гітлерівців? (І. Головченко, О. Мусієнко)

чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т.ін. Приклади

А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу. Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись? (О. Гончар)
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина)

Визволятися від гніту. Приклади

[Неофіт-раб:] Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)
Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Т. Шевченко)
Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров)
Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра)

Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Приклади

розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки. — Гляди [чоловіче], щоб ти поділив його гостинець на частини, щоб кожному — достало — коли ж гаразд не поділиш — то тут тобі і амінь! Таки тут тебе і розірвемо на манюсінькі кусочки (Панас Мирний)
Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський)

Що не роби, все марно, безрезультатно. Приклади

Так повелося на вічі — не захотіли слухати, хоч розірвися, не дадуть і рота роззявити (А. Хижняк)

Забагато роботи, клопоту і т.ін. для однієї людини. Приклади

хоч ру́ки розірви́. Хоч руки розірви! Тільки те й знай: тому їсти дай, того напувай (О. Ковінька)
— А техніка ламається, а запчастин катма, а людей пучка, так що доводиться парити лоби, не скоро до хати приплентає. — Так, так, — підтакувала. — І Христя каже, що хоч розірвись (Є. Гуцало)
— Максиме, як же ти двері навішуєш? — То покажіть,— просить Максим.— Мені ж треба йти ліжечка робити, хоч розірвись… (М. Зарудний)
[Килина:] Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Леся Українка)