РОЗУМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т.ін.).

Виклика́ти стан, схожий на сп'яніння; п'янити. Приклади

Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич)

чим і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Приклади

Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й триважна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко)
— Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями,.. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський)
Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка)

кому. Захоплювати кого-небудь, закохувати у себе. Приклади

— Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський)

відбира́ти / відібра́ти ро́зум кому.

Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. Приклади

Кого хоче Бог покарати, тому розум відбирає (П. Козланюк)
Вона [Рахіра] відбирала йому весь розум і всю свідомість його єства (О. Кобилянська)

безос. Хто-небудь втрачає здатність нормально мислити, розуміти і сприймати. Приклади

Розум мені відібрало, а коли став потроху оговтуватись,.. згадалось мені, що такі самісінькі очі, як у Петра Зосимовича Варави, бачив я і в тієї славної телички, за яку рідна жінка Мартоха позичила мене Дармограїсі (Є. Гуцало)

здоро́вий глузд (ро́зум).

Тверезе розуміння, сприймання чого-небудь; розсудливість. Приклади

Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про відмирання народної творчості (М. Рильський)
Здоровий глузд підказував йому, що в місті не можна затримуватися ні на годину (В. Собко)
Було в селі кілька вічних опозиціонерів.., але здоровий глузд наказував Аркадієві саме їх не чіпати (Ірина Вільде)

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади

держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

бі́дний (небага́тий) на ро́зум.

Тупий, нетямущий. Приклади

— Ой,— каже [Голота],— татарине, ой… бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [полічив] (Укр. думи..)

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка.

Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано. Приклади

Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський)
[Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка)
Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр. присл.)
— Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний)
Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр. присл.)

наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на [до́брий] ро́зум кого.

Навчати кого-небудь дотримуватися певних норм, традицій у поведінці, діях та вчинках; скеровувати в істинному напрямку. Приклади

Падала Мотря перед пречистою на коліна й молила її тихим гарячим словом, щоб вона берегла її дитину од лихої години, щоб направила його на добрий розум (Панас Мирний)
Хто собою керувать не вміє, той і другого на розум не наставить (Укр. присл.)
Вони [дочки] ходили на роботу в колгосп, а мати поралася дома й на добрий розум їх наставляла (І. Вирган)
Тихий був Василько, розсудливий.— Хто його на розум наставляв, Господь його знає (Марко Вовчок)

тьма́риться (тумані́є, му́титься і т.ін.) / потьма́рився (помути́вся і т.ін.) ро́зум кому, у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь пвд впливом чогось втрачає ясність думки, мислення. Приклади

— Бий, мене! Карай мене, Романе. Мій злочин. Я заслужив. Сам не знаю, що зі мною робилося… Мабуть, розум помутивсь у мене (А. Шиян)
Стис мені серце холод льодовий, розум потьмарився, І від тяжкого жаху я прокинувсь (Леся Українка)
— Як я здумаю про те [минуле], то в мене розум мутиться, в очах плями замріють!.. (Панас Мирний)
Страшні думки вставали в Зіньковій голові, вони пекли його, палили, що аж розум його туманів (Б. Грінченко)
Сміх так вразив Свирида Яковлевича, що він, задихаючись, став біля воріт, не знаючи, чи не тьмариться йому розум (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти у [свій] ро́зум (в ум).

Усвідомлювати, розуміти що-небудь, вирішити що-небудь. Приклади

— Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче, якби в ум ти взяв.. І занедбав мою Лависю (І. Котляревський)
Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій (М. Стельмах)

потьма́рити ро́зум (мо́зок і т.ін.) чий, кому і без додатка.

Позбавити кого-небудь чіткості сприйняття, розуміння і т.ін.; запаморочити когось. Приклади

Хвилювання потьмарило мозок (С. Голованівський)
[Лицар:] Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила (Леся Українка)

на ро́зум кво́лий.

Розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади

Царський [син] серцем був, як звір.. Незугарний, низькочолий І на розум вельми кволий (Л. Первомайський)

ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум] кому.

Хто-небудь додумався до чогось. Приклади

Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (Ю. Яновський)
— Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто б міг подумати, що… доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура)

ку́рячий (коро́ткий) ро́зум у кого і без додатка, зневажл. , ірон.

Хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити. Приклади

— Правду казавши, я мала його [Лордена] за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум (О. Кобилянська). — Яка уже бісова натура! Недаром кажуть: Волос довгий, та розум короткий (Панас Мирний)

загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му).

Бути психічно хворим, божевільним. Приклади

Страх вона його любила, Аж розум ввесь свій погубила (І. Котляревський)
Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні. Підмітав і прибирав колії разом з дурником-ченцем, що давно вже загубив був свій розум (Ю. Яновський)
погуби́ти ро́зум. Коли ж я знаю, що сьому не можна бути, і бачу свою Марусю, що зовсім розум погубила, полюбивши тебе,. .вона тепер рада за тобою хоч на край світу (Г. Квітка-Основ'яненко)

Втратити здатність логічно, обдумано діяти. Приклади

З ним ніхто не хотів сідати за стіл, тому що від чарки Псякревський губив розум (Казки Буковини..)
Солдат був напідпитку, знов мазнув Анрі-Жака по всіх вусах і заіржав, а коли той, загубивши тяму, поліз битися, схопив його в оберемок (Ю. Яновський)

би́стрий на ро́зум.

Здатний швидко міркувати; тямущий, кмітливий. Приклади

Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно,.. що… слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло)

бра́ти / взя́ти [собі́] на ум (на ро́зум) що і без додатка.

Усвідомлювати, запам'ятовувати що-небудь. Приклади

[Конон:] Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені (М. Кропивницький)
Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив (І. Франко)
Сказано на глум, а ти бери собі на ум (Укр. присл.)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади

топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
— Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. Приклади

— Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський). Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко)

замути́ти го́лову (ро́зум) чию (чий), кому.

Позбавити кого-небудь здатності логічно мислити, тверезо сприймати та оцінювати дійсність. Приклади

— Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила. Шайтан замутив тоді мій розум (М. Коцюбинський)
Замутили любощі та ревнощі йому голову, запив-загуляв воїн і забув, по якій землі ходить (І. Волошин)

втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд).

Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. Приклади

— Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький)
Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська)
Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар)
— Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)

Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; губитися. Приклади

І не думав, і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд втратив (А. Головко)
[Маруся:] Моя мати! Тут, в Цареграді! Ні! Я доспівалась… Я з горя притужила тінь своєї матері… Мабуть, вмерла моя мати!.. Боже мій, поможи мені! Я, здається, стратила розум (О. Левада)
[Орест:] Сам я, може, й не піду на риск,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Леся Українка)
— Усі знають, що Софроній, хитрющий і зухвалий, нікого не боїться й ніколи не втрачає глузду (М. Івасюк)

бра́тися / взя́тися за ро́зум.

Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Приклади

Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба)
Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак)

Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Приклади

— Наша порада тобі, товаришу Нерчин, не гаючи часу, взятися за розум. Захищай диплом і не комизся (Н. Рибак)
[Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський)
Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик)
Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того може, що ще молоді? (Леся Українка)

увійти́ у ро́зум.

Досягти повного фізичного та інтелектуального розвитку; стати дорослим. Приклади

Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько — є в нас і криничка глибоченька, маємо і городчик, і пашні трохи… — усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась і хрестилась, молодою співала, увійшовши у розум, горувала… (Марко Вовчок)

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади

затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)

Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади

Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)

Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади

Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти розуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого.

Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. Приклади

навча́ти добру́ і ро́зуму. Доглядала ж [мати] сама його, сама й навчала Добру і розуму (Т. Шевченко)
навчи́ти на до́брий ро́зум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок)
— Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко)
Подумав, подумав [горобчик] та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка)
Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах)

глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка.

Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. Приклади

— Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув?.. (І. Котляревський)

сплива́ти (спада́ти і т.ін.) / сплисти́ (спливти́ ́і т.ін.) на ум (на ро́зум) кому і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т.ін.). Приклади

— Брати не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша)
Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький)
От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ти ро́зум [у голові́].

Бути кмітливим, розумним, розважливим і т.ін. Приклади

Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов)
— Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський)

Не робити необдуманих вчинків. Приклади

Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський)

як (мов, нена́че і т.ін.) ро́зум розгуби́ти.

Втратити здатність діяти обдумано, помірковано. Приклади

На те лихо неначе розум розгубив він на порозі при зустрічі з графинею (Іван Ле)

ум за ро́зум захо́дить / зайшо́в у кого.

Хто-небудь втрачає здатність тверезо, розумно діяти. Приклади

— В мене вже аж ум за розум заходить од високих нематеріальних любощів (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади

[Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
Людей питай, а свій розум май (М. Номис)

для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади

Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

З'явитися, виникнути (про думки, здогади і т.ін.). Приклади

О зміні [про зміну] годин і о їх порядку [про їх порядок] не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Г. Хоткевич)

перев. безос. Задумати, вирішити щось зробити (про плани, дії і т.ін.). Приклади

Раптом Соломія зупинилась і мало не зомліла од страшної думки. Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський)
Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник)
Йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко)

Згадатися, пригадатися. Приклади

Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… (Марко Вовчок)

випи́тувати ро́зуму у кого і без додатка.

Дізнаватися про що-небудь у когось або перевіряти чию-небудь обізнаність у чомусь. Приклади

— Де ви мене в лісі бачили? Де? — з викликом глянув на полісовщика.— Дурний ти, мов колода, а не журишся. Гадаєш, розуму випитую? Ви біля мене вже порожняка мчали (М. Стельмах)

збива́ти / зби́ти з ро́зуму (глу́зду) кого.

Зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії. Приклади

[Наталя:] То спитайте його: чи я йому що роблю? [Шкандибиха:] Буде й того… Обпоїла чимсь, з глузду збила, та ще мало? (Панас Мирний)
Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? Хто, як не він, стиду, честі позбавлений, дівчину з розуму збив? (П. Грабовський)

крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т.ін.).

Думати, мислити, міркувати. Приклади

— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький)
Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах)

не по́вно ро́зуму (ума́) у кого.

Хто-небудь розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

— Хіба ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?..— І справді,— вхопився пан за те слово,— не повно в неї ума було! (Марко Вовчок)

неспо́вна́ ро́зуму.

Розумово обмежений, дурнуватий, ненормальний і т.ін. Приклади

— Еге, згадають!.. — несмілива. Григорівна пробує всміхнутися. — Скажуть: От баба, несповна розуму, задурно хату віддала (С. Журахович)
Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик)
— Нічого не можу збагнути, ти або хворий, або несповна розуму, або просто граєш чергову комедію,— вже гнівалась Ганка (В. Собко)

чи при (в) своє́му ро́зумі (ро́зумові) хто.

Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. Приклади

[Матушка гуменя:] Свят! свят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний)
чи не в своє́му ро́зумі? Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах)
чи при ро́зумі. [Мальванов:] Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга)
чи з ро́зумом? — Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко)

голови́ (ро́зуму і т.ін.) не прикла́сти.

Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв'язати, вирішити щось. Приклади

[Олекса:] Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий)
ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ'яненко)
— І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер)
— Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах)
Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її [Ярину] Єремія в поході? (П. Панч)

сповна́ ро́зуму.

Уживається для вираження здивування, застереження, коли хтось діє необачно, необдумано. Приклади

— Опам'ятайсь, Карпе! Що ти вигадав: по-панському схотів жити, кров свою одмінити? Чи ти сповна розуму (М. Коцюбинський)
— Кому вони [військові заняття] потрібні? — скипів полковник, ще думаючи, що новоприбулий або насміхається над ними, або не сповна розуму (М. Стельмах)

пита́тися чужо́го ро́зуму.

Звертатися до кого-небудь за настановою, порадою. Приклади

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся (Укр. присл.)

схо́дити з ума (з ро́зуму) за ким, по чому.

Виявляти надмірне захоплення, полонившись кимось, чимось. Приклади

Панянки з ума сходили по його красі (Панас Мирний)

всі ро́зуми пої́сти.

Стати дуже розумним. Приклади

[Рябина:] Ще молоко на губах не обсохло, а воно гадає, що всі розуми поїло (І. Франко)

не прибра́ти глу́зду (ро́зуму і т.ін.) щодо чого.

Не знайти якогось певного рішення; не збагнути чогось. Приклади

[Дзюба:] Коли б ти знала, Лесечко, яке мене лихо спіткало. Розуму не приберу, що й робити (І. Кочерга)
[Кіндрат Антонович:] Я вже й ума не приберу, як на це діло дивитись (М. Кропивницький)
— Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан (І. Котляревський)

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом).

Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх завершення; не передбачаючи, пізно схаменувшись. Приклади

— І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко)

поверта́ти / поверну́ти [свої́м] ро́зумом (мо́зком).

Думати, мізкувати, міркувати, мислити. Приклади

Він мусив тепер повертати своїм розумом: взяв у одного дуже багатого польського графа в посесію село Журавку і став посесором (І. Нечуй-Левицький)
В стороні від людей, од життя, не знавши ні нужди, ні клопоту.., привикла [Галя] сама повертати своїм розумом (Панас Мирний)

ро́зуму не позича́ти кому.

Хто-небудь дуже розумний, тямущий. Приклади

Ще рік і вона закінчить текстильний інститут, буде працювати на фабриці. Видно й тепер дочці не позичати розуму (П. Автомонов)

прихо́дити / прийти́ до ро́зуму.

Ставати розумним, кмітливим, розважливим і т.ін. Приклади

От і почав наш горобчик до розуму приходити,— годі сваритися! (Леся Українка)

Ставати старшим, досягати певного віку. Приклади

Кожній дитині він [батько] справляв примірник біблії, коли та [дитина] приходила до розуму (М. Грушевський)

набира́тися / набра́тися ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму).

Поповнювати свої знання, набувати життєвого досвіду. Приклади

— Що вже розумний, то розумний, бо набрався розуму од розумних людей (І. Нечуй-Левицький)
З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш (Укр. присл.)
Як віз ламається, чумак ума набирається (Укр. присл.)
— Нам треба хати-читальні, щоб.. уму-розуму набиратися (В. Речмедін)
— Це наша школа,.. де наша дітвора навчається всьому та набирається розуму (Панас Мирний)

спада́ти / спа́сти (сплисти́) з ро́зуму.

Божеволіти. Приклади

з ро́зуму спа́стися. З ледащим спознався, з розуму спався (Укр. присл.)
[Рябина:] Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)

жи́ти чужи́м ро́зумом.

У своїх діях та вчинках дотримуватися не власних, а чиїхсь поглядів, переконань і т.ін. Приклади

[Алік:] Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх… за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом (Л. Дмитерко)
— Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу. Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо (А. Головко)

розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т.ін.).

Думати розмірковувати над чимось. Приклади

Хто вона така [Марта], щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те, що корови.. .Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі… на все село?.. (І. Рябокляч)
Ми ліниві думкою і не хочемо розкинути мізками, чому такий популярний двотомний роман В. Малика Таємний посол (З газети)
Ми з моїм приятелем — італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і… самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький (М. Коцюбинський)

Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. Приклади

Присіли го [його] довги [борги], так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки (Г. Хоткевич)
Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець (М. Ю. Тарновський)
Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом… — ніщо не помагало (Панас Мирний)

ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду).

Втратити здатність нормально мислити, діяти і т.ін.; збожеволіти. Приклади

От вернувся [художник], відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь [по картині].. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко)
— Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка)
— Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок)
Всі так ізвикли [звикли] бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися [почувши], що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко)

зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́).

Негативно впливаючи на психіку, викликати почуття роздратування, гніву і т.ін.; робити кого-небудь божевільним. Приклади

Племінничок звів з ума сестру,— сестра божевільна (Панас Мирний)
[Софія:] Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава! Іди! Не пали мене своїм поглядом єхидним — ти гірше сатани, ти мене з ума звела, ти одбила у мене чоловіка (І. Карпенко-Карий)

Захоплювати, полонити кого-небудь; виклика́ти почуття великого кохання. Приклади

Анничка… своїм дзвінким і бентежливим сміхом та умінням літати на танцях метеликом від парубка до парубка звела з розуму багатьох (М. Івасюк)
— Якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить [сина], і де вже йому тоді про інститут, про науку… (О. Гончар)

Бути причиною невиважених, нерозумних вчинків. Приклади

[Яцько:] Казав тобі раз, Казав тобі два, Ой, не пий ти горілочку, Бо зведе з ума! (М. Кропивницький)
Голод зводив з розуму, солдати раді були іти на фронт, щоб тільки одержати нову, кращу одежу і похідний пайок (В. Гжицький)

Спокушати. Приклади

позво́дити з ума́ (про багатьох). Ми тут позводили з ума усіх наших хуторянок (І. Нечуй-Левицький)
[Лицар:] Спізнаються по волі молодята і вже присяги прагнуть — знов неволі… [Служебка:] А ти би як хотів? Звести з ума, та й кинути? Ти мудрий без присяги, це кожний захотів би! (Леся Українка)

Виклика́ти почуття захоплення, схвильованості, неспокою і т.ін. Приклади

О зорі, зорі, кого ви не зводили з ума! Навіть Матвій Прибиймуха не може заснути такої… ночі! (І. Цюпа)

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади

— Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)

за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади

Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)

Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади

Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т.ін.) у чому і без додатка.

Незрозуміло. Приклади

А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко)

Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Приклади

Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко)
— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш)
Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко)

не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́).

Розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. Приклади

[Одарка:] Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі (Панас Мирний)
не при умі́. Така вона [Горпина] стала якась не при умі (Марко Вовчок)
— А що поробляєш, чоловіче? — повторив. І знову мовчання. А, та це дурний Тодосик,— догадався дід.— Від народження не при своєму розумі. Ох горе! (О. Донченко)

стра́титися ро́зуму.

Збожеволіти. Приклади

Боронь Боже, хто з людей почув би Стефана, то подумав би, що стратився розуму (С. Чорнобривець)

відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду).

Стати божевільним; збожеволіти. Приклади

[Штефан:] Отче! Ви ж бачите: стара вже відбилася глузду й казна-що верзе… (Я. Галан)
У селі говорили всячину. Казали, що над книжками розуму одбіг, казали, що й з чортом злигався (Б. Антоненко-Давидович)
Він був би розцілував їх [стрільців], але боявся викликати новий переполох. Подумали б, що старий Матвій Шавала відбіг (не дай Боже) розуму (Мирослав Ірчан)

як (мов, на́че і т.ін.) всі ро́зуми пої́сти.

Уживається для підсилення ознаки у значенні дуже, надто, занадто. Приклади

Наші — такі всі розумні, наче всі розуми поїли (Марко Вовчок)
Мудрий, як би всі розуми поїв (М. Номис)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади

— Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
— Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом до чого, чого.

Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т.ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади

Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети)
Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко)

дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду).

що. Здійснювати, успішно виконувати що-небудь, справлятися з чимсь. Приклади

— Позичити [насіння] не штука,— відповів голова,— та дивіться, щоб до ума довели (М. Рудь)
— Багацько таких, що на готовеньке зазіхають, та мало таких, що до ума що-небудь доводять (Л. Яновська)

кого. Наставляти, повчати кого-небудь. Приклади

Параска ще довго корила хатніх, до ума доводила невістку (К. Гордієнко)

кого і без додатка. Виховувати, ростити кого-небудь (про дітей). Приклади

Няньчить її й доглядає [ненька].., Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський)
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів (Українські народні прислів'я та приказки)
— Щоб вам [Галі і Чіпці], мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести! (Панас Мирний)
Тепла хвиля підмиває серце матері, як вода калину, щасливою сльозою очі криються: усіх же вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник)

макі́тра ро́зуму в кого, жарт.

Хтоcь розумний, розсудливий, кмітливий і т.ін. Приклади

до́бра макі́тра ро́зуму. — Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І.Нечуй-Левицький)
— Ловко зметикував [бригадир].., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський)

пита́ти ро́зуму в кого.

Сподіватися на розумні вчинки кого-небудь, на чиюсь розважливість і т.ін. Приклади

Одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло. Лев бачить, що воно зробило, Та змилосердився — мовчить, Бо у щеняти якого розуму питати?.. (Л. Глібов)

вчи́тися ро́зуму (уму́-ро́зуму).

Набувати досвіду, уміння, знань. Приклади

— Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Григорій Тютюнник)

ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́).

Від старості втратити здатність розумно мислити; позбутися розуму. Приклади

Клята Марія! Зовсім вижила з ума. Її [Стефу], жінку молоду, і як кажуть, нівроку, почала збивати на свій хлопський розум (Г. Колісник)
Люди не звертали уваги на ті Уласові речі.— Старий став — з ума вижив (Панас Мирний)
— Дурень [старий], зовсім вижив з розуму. Коли б він пішов у банк, йому б одразу сказали, що гроші фальшиві. Але він боїться з'являтися з тими грошима на людях… (Ю. Бедзик)
— На кладовищі, що за лоцманською церковою, три дні собі копав могилу. Батько та мати дивились і здвигували плечима: дід зовсім вижив з розуму (С. Чорнобривець)

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму.

Говорити що-небудь безглузде, нерозумне. Приклади

— А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи копшук, щоб перекурити, після хвилювання. — На, от, закури, дурило! (Ю. Смолич)

з вели́кого ро́зуму, ірон.

Необдумано, легковажно; здуру. Приклади

Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах)

з ро́зумом.

Тямущий, розумний. Приклади

Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе (Григорій Тютюнник)
[Отаман:] Я ціную сміливість і відвагу їх батьків. Та й вони хлопці з розумом, нехай живуть (Легенди та перекази)

Такий, як належить. Приклади

— З розумом фата! — тріумфував Йон і приступивсь ближче до дівчини (М. Коцюбинський)

зі сл. жи́ти, роби́ти і т.ін. Так, як належить, як потрібно, обдумано. Приклади

Апарат велика річ. Апаратом, та ще й з розумом, все можна зробити. Це вже був одвертий цинізм, і він не міг не обурити товаришку Люсю (М. Хвильовий)
— Мені здається,— відрубав Несвітайло,— що й директиву треба виконувати з розумом (В. Вільний)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

з дурно́го ро́зуму.

Легковажно, не подумавши і т.ін. Приклади

Вона з дурного розуму вдарилася в лірику… Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки (Л. Дмитерко)
[Лизя:] Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити. [Гиря:] Ще що скажи з дурного розуму! (М. Куліш)

Не неусвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т.ін. Приклади

— Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда (Є. Гуцало)
[Сиклета:] ..Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного (Грицько Григоренко)

забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д).

Робити що-небудь передчасно, випереджаючи події. Приклади

[Хаїм:] Чи хоче пан, щоб я вже йому потанцював? [Пан:] Не забігай наперед розумом, щоб не звихнувся (М. Кропивницький)
забіга́ти дале́ко ро́зумом. [Юлія:] Ех, пане, занадто далеко ви своїм розумом забігаєте. Буде з вас і того, що досі сказала (І. Франко)
Він [Андрій] не хотів знати про це [як тут розстрілюють] з двох причин: перша — страшно забігати наперед (І. Багряний)
Захоплений, невтомний, він уперто перемагав труднощі, добре засвоював предмет, нетерпеливо забігав наперед, бажаючи більше знати (Г. Коцюба)

Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т.ін. Приклади

І ще… і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Микитенко)
А втім, додому Іван Іванович дійде тільки за якісь півгодини, і тому дозвольте забігти вперед і одрекомендувати його сім'ю (М. Хвильовий)

з глу́зду (з ро́зуму) з'ї́хати (зсу́нутися і т.ін.).

Збожеволіти, ставати психічно хворим... Приклади

[Рябина:] Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)
— Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний)
— Хіба я таки сказився чи з глузду з'їхав, щоб одрізувать землю, — сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький)
— Та я бачу, що ви вже зовсім з'їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали… (Ірина Вільде)
— Ти що, з глузду з'їхав? — лається жінка [з чоловіком] (Народні оповідання)