РОЗСИПАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

розво́дити (розсипа́ти) / розвести́ (розси́пати) кисли́ці.

Скаржитись, плакати, піддаватися відчаю. Приклади
  • ква́сити кисли́ці. —На кригу? — жахається Миколка. — Еге ж. — Не треба, Володимире, — кривиться Миколка й забуває, що він молодець. — О, ти ще зараз почни квасити кислиці, — набурмосився старшенький на меньшенького і рвучко відвернувся від нього (М. Стельмах)
  • — Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша! (О. Ільченко)
  • — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (П. Автомонов)

мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т.ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями).

Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Приклади
  • мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого метати бісер, а краще спати (О. Слісаренко)
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай [перлів] (Л. Глібов)
  • [Ярослав:] Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга)
  • Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик)