РОЗПУСКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв.

Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Приклади

Люті звірі Прийшли в овніх шкурах І пазурі розпустили… (Т. Шевченко)
Її взяв острах: адже вона лишилася віч-на-віч з цим самотнім, дикуватим парубком. Смирний-смирний, а дивись і випустить пазурі (В. Речмедін)
Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Загребельний)

розпуска́ти / розпусти́ти патьо́ки (рю́ми, рю́мси), зневажл.

Плакати. Приклади

[Пані (до Ярини):] А ти чого тут рюмси розпустила? (С. Васильченко)
І знову розпустила [баба] патьоки і заголосила на всю хату (О. Стороженко)
[Омелько:] Ти ще тут рюми розпустила… Геть! (М. Кропивницький)

Переставати стримуватися у вияві своїх почуттів тощо. Приклади

— Я переконаний, що в так звані діри і треба посилати саме таких, як ми, бо ледаще там одразу розпустить патьоки й накиває пя́тами (М. Стельмах)

розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні), зневажл.

Переставати стримувати себе у вияві почуттів, настрою і т.ін. Приклади

Більше він ніколи не буде писати Наталці, досить, а то розпустив нюні. Любов, любов (М. Зарудний)
Як Богданові хотілося обняти цю повненьку, пухленьку молодичку, сказати їй багато гарних слів, та не годилося нюні розпускати (В. Большак)
—. .Ти говориш: слини розпустив. Підожди дай мені сказати!.. .Другі мають щось десь, що і прийме їх, куди вони можуть прихилитися при лихій годині, де вони будуть почувати себе дома… (В. Винниченко)
[Василь:] Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. [Митрохван:] Ач, розпустив слини! (М. Кропивницький)

Плакати. Приклади

Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат (І. Карпенко-Карий)
Він закрив долонями обличчя… — Знайшов де рюмсати. Ач, нюні розпустив! Виходь! (М. Понеділок)

розпуска́ти / розпусти́ти пі́р'я (хвіст), жарт.

Пишатися, красуватися перед ким-небудь, намагаючись сподобатись комусь, привернути до себе увагу. Приклади

Та де ж пак — пір'я розпустив, розкокошився… (Ю. Шовкопляс)

розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що.

Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т.ін.; не бути заощадливим. Приклади

Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського)

Знищувати, не залишаючи сліду. Приклади

Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський)

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т.ін.) / розвести́ (розпусти́ти і т.ін.), зневажл.

про що і без додатка. Говорити про щось незначне, дріб'язкове і т.ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Приклади

Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Та що це ми балакаємо? Петрик із самого Тульчина прийшов, аж з лиця спав, а ми теревені правимо. Гайда, Маринко, до комори, там ще має бути шматок різдв'яного сала і куманець із вишняком (М. Ю. Тарновський)
Всі вони [художники] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький)
Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній)
Дівчата… то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький)

про що. Говорити, поширювати чутки і т.ін. про що-небудь, згадувати щось. Приклади

Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець┌51569) (А. Крижанівський)
Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський)

Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Приклади

Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Народні оповідання)
Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський)
Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде)
— Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов)

Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Приклади

Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський)
Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд)

розпуска́ти / розпусти́ти го́лос чий, розм.

Не стримуючись, дуже голосно, на повну силу кричати, співати, лаятися і т.ін. Приклади

Ілько Панасович рукам волі не давав, але голос розпустив… — Та я тебе, вишкребку… (А. Крижанівськи)
Ще тюпаючи до погреба, вона завела пісню, а як опинилася в його темній самотині, то так розпустила свій голос — аж луна знялася (Панас Мирний)

розпуска́ти / розпусти́ти гу́би, зневажл.

Не стримуватися в розмові, багато говорити неприємного. Приклади

Омелян думає: Куди ж пак губи розпустив [Олексій]: Сякі-такі, христопродавці.., — думав, що в старости пролізе… а воно люди з вухами (П. Панч)
Ти цить, невістко, та не розпускай губи, Як бачиш коцюбу, то позбираєш зуби. Я молоденька, уміла одвіт дати: В коцюбі два кінці, будемо зуби міряти (Укр. пісні)

розпуска́ти / розпусти́ти язика́, зневажл.

Говорити багато взагалі, ставати говірким. Приклади

— Він [Аква] не знав, що я з вами… знайомий, і розпустив язика. Ба хвалиться він, звичайно, полюбляє (В. Дрозд)
розпусти́ти язички́. Ніхто [з дівчат] за голосом спочатку й не помітив, що він [учитель] уже давненько стоїть у дверях. А вони так розпустили язички, що в порожньому залі луни ходили (В. Речмедін)
Кума сіла проти мене та й розпустила язика. Та вже й вміє балакати! (І. Нечуй-Левицький)

Не стримуватися у розмові, багато говорити. Приклади

— Ти от що, куме, розтягни рота і язика не розпускай. — Послав би я тебе, своячок, але боюся, що не повернешся (А. Крижанівський)
— Ну то й знай своє діло: сторожи, а не розпускай язики, — обізвалася Варка. — Декому дуже неприємно слухати ваші речі (Л. Яновська)
Зрозуміли одне — не розпускай язика навіть у камері (Ю. Збанацький)
Онилька вже й не рада була, що з дурного розуму розпустила язика — все Явдосі розказала про діло (Грицько Григоренко)

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади

[Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)

Довірливо слухати. Приклади

порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
[Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)