РОЗПИРАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка.
Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т.ін.).
Приклади
- Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький)
- Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: Безсовісний ти, Левку (М. Стельмах)
- Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко)
- Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська)
Дивіться також