РЕЧАМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ясна́ (ви́ди́ма) річ.

Очевидно, безумовно, без сумніву, зрозуміло. Приклади
  • Видима річ, наш організм пристосований не до мислення, а до м'язевої роботи (В. Підмогильний)
  • Ідемо ми так, ледве ноги витягаємо. Видима річ, що заблудилися (Г. Хоткевич)
  • Ясна річ — голова в мене працювала неабияк, і я допомагав багатьом дисертантам, не раз виручаючи колишніх колег (О. Бердник)
  • Ясна річ, що Шевченко серйозно ставився до своєї поетичної творчості, коли так точно датував свої рукописи (Життя і тв. Т.Г. Шевченка)
  • Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт… Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Г. Косинка)

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми і т.ін.) імена́ми.

Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т.ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Приклади
  • — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін)
  • Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич)

до ре́чі.

У потрібний момент, вчасно. Приклади
  • — А чиї це коні, Тимоше? Не ваші часом? — А то ж чиї? — Що ти кажеш! — якось по-хлоп'ячому зрадів Артем.— І як же це до речі: саме цих саней мені не вистачає (А. Головко)
Так, як треба. Приклади
  • Маруся зрозуміла, що сказала щось не до речі (Г. Хоткевич)
  • Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (М. Коцюбинський)
Принагідно, побіжно. Приклади
  • До речі, де ви живете? — Біля деревообробного заводу (Є. Кравченко)
  • Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (М. Коцюбинський)
Потрібний, своєчасний. Приклади
  • — А чого ж, це ідея, юні помічники були б нам якраз до речі (О. Гончар)
Потрібно, слід. Приклади
  • Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі, Він робив походи довгі,— Від порога та до печі (Леся Українка)
  • Максиме, влігся сніговій, спочити б нам було до речі (М. Нагнибіда)

з яко́ї ре́чі?

На якій підставі; чому, з якої причини? Приклади
  • Вони [селяни], мене бояться — спохмурнів Дорош. Сергій… спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? (Григорій Тютюнник)
  • [Писар:] Нехай старшина [напився] на радощах… а вже я з якої речі пив — сам не знаю (І. Карпенко-Карий)
  • [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний)

відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ.

Зрозуміло; без сумніву. Приклади
  • Святополк — язичник, зненависник християн, отже, звісна річ, вбивця (З журналу)
  • І от саме… в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко)
  • Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський)
  • [Круста:] Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка)
  • Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок)

вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ).

Говорити про що-небудь. Приклади
  • впада́ти в річ. [Джонатан (тихо до Річарда):] Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка)
  • здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому (М. Коцюбинський)
  • Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар)
  • — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч)
  • Тепер Марта дивилась на капітана неприязно. . Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко)

медо́ві ре́чі.

Улеслива розмова, обіцяння. Приклади
  • [Чалий:] Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий)
  • [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись… (М. Кропивницький)

ли́ти медо́ві ре́чі.

Говорити облесливо, нещиро і т.ін.; підлещуватися до когось. Приклади
  • Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, безупину лив медові речі (З журналу)

ма́зати ме́дом ре́чі (слова́ і т.ін.), зневажл.

Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Приклади
  • Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов)

відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого.

Позбавляти кого-небудь здатності говорити. Приклади
  • У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський)
Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т.ін. Приклади
  • — Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик)
  • річ відтя́ти. — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний)
  • Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький)
  • Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало)
  • Біленьке, злегка пойняте загаром, воно [дівча] так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар)

річ у собі́.

Нерозкритий, непізнаний, такий, що не має певного признчення. Приклади
  • Серцевину матеріальних ресурсів становить промисловий потенціал. Сьогодні це річ у собі, клубок багатьох суперечностей (З журналу)
  • — Найгірше, коли ніхто не чує, який у тебе голос, ніхто не бачить, яке у тебе серце…— сказала раптом журно.— Ти є, а ніби тебе немає… Річ у собі (В. Шевчук). Надзвичайно важливо, щоб усі відкриття науки не залишалися річчю в собі, а якомога швидше застосовувалися на практиці (З журналу)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті.
Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання