РЕП'ЯХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) [той] реп'я́х до кого і без додатка, жарт.

Набридливо виявляти свою приязнь, нав'язувати кому-небудь своє товариство; чіплятися до когось. Приклади

— Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп'ях. Що ти від мене хочеш? (П. Автомонов)
[Павло:] Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях! (І. Кропивницький)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

Настирливо, уїдливо, настійно. Приклади

мов реп'я́х кожу́ха. [Дід Семко:] Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп'ях кожуха (О. Підсуха)
— Ет, втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп'ях у собачий хвіст (М. Стельмах)
От, думай собі причепився [Квасоля] як реп'ях дурноголовий (О. Донченко)
— Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється мов реп'ях, Доброго слова не слухав, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський)
Пізніше, правда, вже не покрикував [інженер], зате чіплявся, як реп'ях до штанів (М. Ю. Тарновський)
Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях (М. Кропивницький)
Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп'ях! (А. Головко)
Роями цілими вони глотилися [товпилися] по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого [кожного] ґазди приставали мов реп'яхи до кожуха (І. Франко)

пристава́ти / приста́ти реп'яхо́м (смоло́ю, як [ше́вська] смола́ і т.ін.) до кого і без додатка.

Настирливо вимагати чого-небудь від когось. Приклади

[Голос Кряжа:] Та відчепись ти, пристала як муха у спасівку! (М. Зарудний)
Уступи та й уступи [мундир] каже, я заплачу тобі добре.. Пристав як смола (Я. Баш)
Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко)
— Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов)
— Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп'яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький)